Справа № 369/10872/17
Провадження № 1-кс/369/3080/17
УХВАЛА
Іменем України
06.10.2017 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ПП «СЕМБІ» - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання предстаника ПП «СЕМБІ»- ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
В С Т А Н О В И В:
ПП «СЕМБІ» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна.
Дане клопотання надійшло до Києво-Святошинського районного суду Київської області 05.10.2017 року та відповідно дост. 35 КПК Україниавтоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. ст.75,76 КПК України, було визначено головуючого слідчого суддю по даному клопотанні та передано його 05.10.2017 року.
ПП «СЕМБІ» свої вимоги мотивував тим, що в провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200004541 від 28.11.2015 року.
Враховуючи те, що ПП «СЕМБІ» кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 КПК України ПП «СЕМБІ» являється потерпілим у кримінальному провадженні № 12015110200004541.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.11.2015 року члени Фермерського господарства «МРІЯ» разом з державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області знищено майно, яке на праві власності належить ПП «СЕМБІ», а саме: будівля літнього ресторану площею 303 кв.м.
02.02.2016 року ПП «СЕМБІ» отримало висновок експертного дослідження Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України, згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт знищеної споруди пляжного комплексу «Африка», що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Радгоспна з урахуванням матеріалів складає 2 719 438 грн.
Оскільки саме злочинними діями членів ФГ «МРІЯ» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ПП «СЕМБІ» завдано шкоди, ПП «СЕМБІ» було заявлено цивільний позов в рамках кримінального провадження 12015110200004541 на загальну 2 719 438 грн.
На думку заявника сума завданих ПП «СЕМБІ» збитків є значною, вона може бути відшкодована за рахунок майна цивільних відповідачів.
Враховуючи вищевикладене просили накласти арешт на майно, а саме:
-земельну ділянку площею 0,9211 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0075
-земельну ділянку площею 3,7970 га, кадастровий номер -3222482400:03:007:0472
-земельну ділянку площею 0,1110 га, кадастровий номер -3222482401:01:010:0151;
-земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5060;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5054;
-земельну ділянку площею 0,1119 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5061;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5055;
-земельну ділянку площею 0,1401 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5050;
-земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5059;
-земельну ділянку площею 0,0347 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:5010;
-земельну ділянку площею 0,1595 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:5008;
-земельну ділянку площею 0,0706 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:5009.
-земельну ділянку площею 0,9063 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0083
-земельну ділянку площею 1,4877 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0080
-земельну ділянку площею 2,1150 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0077
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5056;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5057;
-земельну ділянку площею 0,2092 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5058;
-земельну ділянку площею 0,1350 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5052;
-земельну ділянку площею 0,1350 га; кадастровий номер -3222482401:01:001:5051;
-земельну ділянку площею 0,1350 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5049;
-земельну ділянку площею 0,4827 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5048;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5047;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5046;
-земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5045;
-земельну ділянку площею 4,3659 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0076
-земельну ділянку площею 0,4481 га кадастровий номер 3222482401:01:001:5053.
У судовому засіданні представник заявника ТОВ «Сембі»- ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив суд задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положеннямиКонституції УкраїнитаЗакону України «Про міжнародні договори і угоди»чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.) (далі Конвенція) учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цьогозаконув суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності(рішенняпосправі«Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200004541 від 28.11.2015 року.
Враховуючи те, що в провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2015110200004541 від 28.11.2015 року.
Враховуючи те, що ПП «СЕМБІ» кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 КПК України ПП «СЕМБІ» являється потерпілим у кримінальному провадженні № 12015110200004541.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.11.2015 року члени Фермерського господарства «МРІЯ» разом з державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області знищено майно, яке на праві власності належить ПП «СЕМБІ», а саме: будівля літнього ресторану площею 303 кв.м.
02.02.2016 року ПП «СЕМБІ» отримало висновок експертного дослідження Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України, згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт знищеної споруди пляжного комплексу «Африка», що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Радгоспна з урахуванням матеріалів складає 2 719 438 грн.
Оскільки саме злочинними діями членів ФГ «МРІЯ» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ПП «СЕМБІ» завдано шкоди, ПП «СЕМБІ» було заявлено цивільний позов в рамках кримінального провадження 12015110200004541 на загальну 2 719 438 грн.
На думку заявника, оскільки сума завданих ПП «СЕМБІ» збитків є значною, вона може бути відшкодована за рахунок майна цивільних відповідачів.
Однак, клопотання про накладення арешту не містить належного обґрунтування та доказів того, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати майна, настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Окрім, того представник заявника, не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчинених злочинів, вважаю що у даному провадженні заявник не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українице є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-174, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання ПП «Сембі» про накладлення арешту майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 69468490 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні