Рішення

від 23.06.2010 по справі 2-611/2010

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2-611 /10 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Гавриленка В.Г., при секретарі Онищенко В.В., розглянувши у судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про зобов'язання проведення перерахунку та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії Діти війни і відповідно до ст.

6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 01.01.2006 року йому повинна була виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. ( Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлювався Законами України Про Державний бюджет України відповідно на 2006, 2007, 2008, 200, 2010 рік і становив: в 2006 році - 350 грн. (із січня), 359 грн. (із квітня), 366 гри. ( Ь жовтня); в 2007 році 380 грн. (із січня), 406 грн. (із квітня), 411 грн. (із жовтня); в 2008 році - 480 грн. (із січня), 481 грн. (із квітня), 482 грн. (із липня), 498 грн. (із жовтня), на період 2009 року - 498 грн.).

Протягом 2006-2007 років така допомога йому ( позивачу взагалі не виплачувалася, а в 2008-2010 роках виплачувалась відповідачем не в повному обсязі ( виплачувалось тільки по 47 гри, 48 грн., 48,20 грн., 49,80 грн). Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними.

Тому позивач звернувся до суду і просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період із 1 травня 2007 року по 30 квітня 2010 року, при цьому виходячи із того, що розмір щомісячної державної соціальної допомоги повинен був складати 30 % мінімальної пенсії за віком, а також зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати цю державну соціальну допомогу в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання. В позовній заяві мається прохання позивача розглядати справу за його відсутності.

Відповідач (Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області) направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких позов не визнається. Також в письмових запереченнях відповідач просить суд розгляд справи провести за відсутності їх представника.

За даних обставин суд провів розгляд справи без участі позивача та представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Вивчивши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється пенсіонером, він є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , так як народився 04.01.1936 року і йому на день закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 3 8 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р № 2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 р.)

Пунктом 12 ст. 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було зупинено.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України Про соціальний захист дітей війни , державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Про Державний бюджет на 2007 рік . Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року' не поширюється. Тому щодо 2007 року задоволенню підлягають вимоги позивача лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Що стосується вимог позивача здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період 2008, 2009, 2010 року (по 30 квітня 2010 року) виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги тільки частково обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно із ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. було врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян. Зокрема п. 8 даної постанови встановлено підвищення дітям війни : із 22 травня 2008 р. - в розмірі 48 грн. 10 коп.; із 1 липня 2008 р. - 48 грн.20' коп.; та з 1 жовтня 2008 року - 49 грн. 80 коп. В таких розмірах відповідачем і проводились відповідно виплати позивачам.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу і, пунктів 61. 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу З Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч,2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що із 22,05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України ..Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, тя зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії ( Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закон ' України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення Про Пенсійний фонд України , здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачів є Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області належним відповідачем по даній справі.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку', що маються підстави зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну' соціальну допомогу як дитині війни за період із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період із 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року, при цьому виходячи із того, що розмір щомісячної державної соціальної допомоги за ці періоди повинен був складати 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну державну допомогу як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , суд вважає, що ця вимога не може бути задоволена, оскільки у даній справі вирішується спір про незаконність вже вчинених дій, і на майбутні дії не розповсюджується, тим більше, що в подальшому дії відповідача можуть відповідати нормам законодавства

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 10,60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та із врахуванням вже виплачених сум виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року, при цьому виходячи із того, що розмір щомісячної державної соціальної допомоги повинен був складати 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону У країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів з дня подачі такої заяви апеляційної скарги.