Рішення

від 27.09.2017 по справі 556/1339/17

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 556/1339/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2017 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

з участю представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ст., третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовами до Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ст., третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації, про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення. Вказані позови об'єднані судом в одному провадженні.

В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги, в їх обґрунтування пояснила суду, що позивачі працюють прибиральницями в Полицькій ЗОШ 1-111 ступенів, мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному колективним договором, однак при виході у щорічну відпустку в 2017 році така допомога їм не виплачена, незважаючи на звернення до дирекції школи та до управління освіти. Просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачам щорічну допомогу на оздоровлення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, надала письмові заперечення та пояснила, що в колективному договорі установи передбачено право працівників на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, за наявності коштів та в межах фонду оплати праці. Разом з тим, таких коштів у кошторисі на 2017 рік не було закладено. Просила відмовити у позові за безпідставністю позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі, докази приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Так, з трудових книжок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та довідоквбачається, що позивачі працюють в Полицькій ЗОШ прибиральницями.

У відповідності до наказу №33 від 11.04.2017 року та довідок, виданих Полицькою ЗОШ, позивачам надано чергову щорічну відпустку. Також судом встановлено, що щорічна одноразова допомога на оздоровлення позивачам не виплачувалась.

Разом з тим, як вбачається з п.8.2.17 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради Рівненської області на 2017-2020 рр., на адміністрацію школи покладено обов'язок передбачити в кошторисах видатки на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам, у розмірах не менше 2 відсотків планового фонду заробітної плати.

У відповідності до п.10.1.18 цього ж договору, на адміністрацію покладено обов'язок забезпечити надання всім категоріям працівників матеріальної допомоги, в тому числі на оздоровлення, в сумі до одного посадового окладу на рік, в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах.

У відповідності до ст.ст.14, 18 КЗпП України, ст.5 Закону України Про колективні договори та угоди , колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Такими чином, враховуючи, що діючий в установі колективний договір передбачає додаткові, порівняно із чинним законодавством, гарантії виплати допомоги на оздоровлення, суд приходить до висновку, що при вирішенні спору підлягає застосуванню положення п.8.2.17, 10.1.18 Колективного договору.

При цьому, суд приходить до висновку, що ці умови відповідачем порушені, адміністрацією школи не виконані вимог п.8.2.17 договору, оскільки при формуванні кошторису видатків установи на 2017 рік не було передбачено коштів для виплати допомоги для оздоровлення. Таким чином, неналежне виконання умов договору адміністрацією, в свою чергу, призвело до відсутності коштів на виплату такої допомоги позивачам та іншим працівникам школи, та порушення трудових прав працівників.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачами заявлено вимогу про нарахування та виплату допомоги на оздоровлення, позов підлягає задоволенню

Такий висновок суду ґрунтується також на положеннях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та на судовій практиці ЄСПЛ, яка у відповідності до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом вітчизняного права.

Так, стаття 1 Першого протоколу Конвенції (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Надбавки, доплати, доходи, в т.ч. заробітна плата та її складові є майном в контексті тлумачення Європейським Судом з прав людини статті 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини поняття майно, оскільки існує у вигляді вимог, стосовно яких позивач наводить доводи, що він має принаймні законні сподівання (яке ґрунтується на законодавчій нормі) на набуття права володіння.

Таке законне сподівання на отримання допомоги на оздоровлення виникло у позивачів з моменту підписання та затвердження у встановленому порядку Колективного договору, положення якого є обов'язковими для виконання його учасниками.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі Хонякіна проти Грузії (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Аналогічний висновок ЄСПЛ висловив і відносно допомоги на оздоровлення у справі Півень проти України № 56849/00, від 29 червня 2004 року.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справах Кечко проти України , Півень проти України та Бурдов проти Росії , Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

При цьому, суд констатує, що відсутність коштів у кошторисі на виплату допомоги на оздоровлення спричинена бездіяльністю саме відповідача, який всупереч вимогам п.8.2.17 Колективного договору, не запланував таких видатків.

Таким чином, відповідачем порушено також інші принципи - принципи юридичної визначеності та відповідальності держави. Зазначений принцип полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, а саме в даному випадку - виплата працюючим певних грошових коштів, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.14, 16, 18 КЗпП України, Законом України «Про колективні договори та угоди » , ст.15, 209, 212 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_3 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_4, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_4 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_5, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_5, понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_6, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_6 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_7 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_7 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов'язати Полицьку загальноосвітню школу 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) нарахувати та виплатити ОСОБА_8 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік.

Стягнути з Полицької загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Володимирецької районної ради (код 22563717) в користь ОСОБА_8 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :

Повний текст рішення проголошено 02 жовтня 2017 року