Рішення

від 06.10.2017 по справі 466/3291/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/3291/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, -

установив:

12.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 та просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку серія та номер 3527 від 07 жовтня 2013 року видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації м. Львів вул. Втіха,27) та скасувати запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2749203 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0.1510 га за кадастровим номером - 46101663 30:04:003:0005, що розташована за адресою: м. Львів-смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27 вересня 2006 року ОСОБА_1 було куплено у ОСОБА_4 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1510 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:0005, що розташована за адресою: м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г , про що було складено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Також, 27 вересня 2006 року позивач купив у ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0762 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:2067, що розташована за адресою : м.Львів -смт. Брюховичі , вул. Ряснянська 14 б .

З метою будівництва житлового будинку для збільшення площі забудови позивачем було вирішено об'єднати вищезазначені дві земельці ділянки у одну. 26.10.2006 року ПП Земсервіс було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо об'єднання земельної ділянки площею 0,1510 га кадастровий номер - 4610166300:04:003:0005 та земельної ділянки площею 0,0762 га кадастровий номер - 4610166300:04:003:2067 в одну земельну ділянку площею 0,2272 га.

28 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав держаний акт серії ЯГ№516527 на земельну ділянку площею 0,2272 га, кадастровий номер - 4610166300:003:0018, що розташована за адресою м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 б , 14 в ,14 г , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

10 березня 2017 року позивачем було вирішено зробити розподіл земельної ділянки площею 0,2272 га кадастровий номер - 4610166300:003:0018. Для вироблення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки 21 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся у відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за витягами з технічної документації, де йому повідомили що на даний момент є накладка на межі його земельної ділянки, накладка існує з земельною ділянкою площею 0,1510 га кадастровий номером - 4610166300:04:003:0005 адреса: м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в , 14 г та що належить ОСОБА_2 (лист Держгеокадастру додається).

Вивчивши дану ситуацію детально позивач з'ясував, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 07.10.2013 року отримав у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1510 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:0005, що розташована за адресою : м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г , дана земельна ділянка раніше належала ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№0406219 від 22.03.2006 року.

Як вбачається з вище наведеного ОСОБА_2 07 жовтня 2013 року заволодів на праві власності земельною ділянкою, якої де юре та де факто не було, тобто апріорі не існувало, оскільки 27 вересня 2006 року дана земельна ділянка була куплена позивачем, а 28 грудня 2006 року внаслідок об'єднання з іншою земельною ділянкою вона перестала існувати та був утворений новий об'єкт нерухомого майна.

Відтак, позивач зазначає, що ОСОБА_2 07 жовтня 2013 року отримав право власності на неіснуючий об'єкт нерухомого майна, тому реєстрація права власності даного об'єкту підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності на земельну ділянку серія та номер 3527 від 07 жовтня 2013 року є недійсним. Враховуючи вищенаведені доводи, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, покликаючись на підстави та мотиви викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України, право власності передбачає право володіння, користування та розпорядження з боку власника своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до висновків Верховного Суду України викладених у постанові від 16 січня 2012 р. у справі № 6-57цс11 - у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм житловим приміщенням, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні. без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що 27 вересня 2006 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_4 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1510 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:0005, що розташована за адресою: м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Крім того, 27 вересня 2006 року позивач прибав у ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0762 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:2067, що розташована за адресою : м.Львів - смт. Брюховичі , вул. Ряснянська 14 б , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5

З метою будівництва житлового будинку для збільшення площі забудови позивач вирішив об'єднати вищезазначені дві земельці ділянки у одну. Так 26.10.2006 року ПП Земсервіс було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо об'єднання земельної ділянки площею 0,1510 га кадастровий номер - 4610166300:04:003:0005 та земельної ділянки площею 0,0762 га кадастровий номер - 4610166300:04:003:2067 в одну земельну ділянку площею 0,2272 га.

28 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав держаний акт серії ЯГ№516527 на земельну ділянку площею 0,2272 га, кадастровий номер - 4610166300:003:0018, що розташована за адресою м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 б , 14 в ,14 г , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

10 березня 2017 року позивач вирішив зробити розподіл земельної ділянки площею 0,2272 га кадастровий номер - 4610166300:003:0018. Для вироблення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки 21 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся у відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за витягами з технічної документації, де йому стало відомо, що на даний момент є накладка на межі його земельної ділянки, накладка існує з земельною ділянкою площею 0,1510 га кадастровий номером - 4610166300:04:003:0005 адреса: м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в , 14 г та що належить ОСОБА_2.

З відповіді Відділу у місті Львові Головного управління Дергеокадасту у Львівській області від 25.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 07.10.2013 року набув у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1510 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:0005, що розташована за адресою : м. Львів - смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г , дана земельна ділянка раніше належала ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№0406219 від 22.03.2006 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 07 жовтня 2013 року заволодів на праві власності земельною ділянкою, якої де юре та де факто не існувало, оскільки 27 вересня 2006 року дана земельна ділянка була куплена позивачем, а 28 грудня 2006 року внаслідок об'єднання з іншою земельною ділянкою вона перестала існувати та був утворений новий об'єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні відповідач визнав позов. Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст.79, 81, 182 ЗК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку серія та номер 3527 від 07 жовтня 2013 року видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: м. Львів вул. Втіха, 27).

Скасувати запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2749203 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0.1510 га за кадастровим номером - 4610166300:04:003:0005, що розташована за адресою: м. Львів-смт. Брюховичі, вул. Ряснянська 14 в ,14 г .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_7