Рішення

від 06.10.2017 по справі 672/700/16-ц

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/700/16-ц

Провадження №2/672/15/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2017 р. Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Сакенова Ю.К.

за участю секретаря - Ратушняк Л.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, договорів оренди земельних ділянок; треті особи на стороні відповідача: Купинська сільська рада Городоцького району Хмельницької області, Скіпченська сільська рада Городоцького району Хмельницької області, Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, договорів оренди земельних ділянок, мотивуючи свої вимоги тим, що проведеною прокуратурою Хмельницької області перевіркою встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 14.10.2014 року, восьми заяв від 22.12.2014 року та чотирьох заяв від 24.12.2014 року про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 12.12.2014 року №22-6811/14-14-СГ, від 25.12.2014 року №22-7421/14- 14-СГ, №22-7422/14- 14-СГ, №22-7423/14-14-СГ, від 22.01.2015 року №22-417/14-15-СГ, №22-418/14-15-СГ, №22-420/14-15-СГ, №22-421/14-15-СГ, №22-422/14-15-СГ, від 26.01.2015 року№22-487/14-15-СГ, №22-488/14-15-СГ та від 30.01.2015 року №22-520/14-15-СГ, №22-521/14-15-СГ, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 340 га, розташованих за межами населених пунктів Купинської та Скіпченської сільських рад Городоцького району, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. У подальшому, наказом Г оловного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 31.03.2015 року №22-2060/14-15 СГ, затверджено розроблені проекти землеустрою щодо трьох земельних ділянок та ОСОБА_2 передано в оренду земельні ділянки, загальною площею 163,7217 га, які розташовані за межами населених пунктів Скіпченської сільської ради Городоцького району.

На підставі вказаних наказів 10.04.2015 року Головним управлінням Держземагентства в області із ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:

щодо земельної ділянки за кадастровими № 6821287500:04:020:0003 площею 50, 1643 га;

щодо земельної ділянки за кадастровими № 6821287500:04:006:0001 площею 50, 9211 га;

щодо земельної ділянки за кадастровим № 6821287500:04:010:0006 площею 62, 6363 га.

Надалі, 23.04.2015 року проведено державну реєстрації речових прав на зазначені земельні ділянки.

Зазначені накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області прийняті всупереч вимог закону та підлягають скасуванню, а договори оренди земельних ділянок - визнанню недійсними з наступних підстав.Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство №973-IV, який маючи на меті створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, передбачає ряд механізмів її досягнення. Одним з таких механізмів є передбачена цим законом процедура створення фермерського господарства як умови спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою проведення земельних торгів. Умовами використання вказаного механізму є наявність у зацікавленого громадянина мети набуття земель в оренду для ведення фермерського господарства, спроможності її реалізації, додержання визначених законом вимог її обґрунтування при зверненні, а також підтвердження за результатами розгляду звернення уповноваженим на надання земельних ділянок органом виконання цих умов та інших вимог закону.

Так, частиною 1 статті 7 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частиною 7 статті 7 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

За відсутності пільгових умов, громадяни та юридичні особи мають право одержати в оренду земельні ділянки на загальних підставах - за результатами аукціону.

Разом із тим, в порушення вказаних вимог закону ОСОБА_2 у заяві та доданих до неї документах не наведено жодних даних щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та можливості їх обробітку самостійно, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, дані про наявність у членів фермерського господарства права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, що свідчить про те, що наміру займатися фермерським господарством він не мав. На зазначене вказують наступні обставини. ОСОБА_2 звернувся із відповідними заявами до ГУ Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих не єдиним масивом, а 13 земельними ділянками орієнтовною площею 340 га, що перебувають на значній відстані одна від одної за межами населених пунктів Купинської та Скіпченської сільських рад Городоцького району.

Самостійно здійснювати обробіток виділених земельних ділянок площею понад 340 га ОСОБА_2 не зміг би, а тому не спроможний вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Відповідно до інформацій Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій та Вінницькій областях за ОСОБА_2 та створеними ним фермерськими господарствами сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 та 29 травня 2015 року ОСОБА_2 формально створені три фермерські господарства ФГ Скіпченське 2015 (код ЄДРПОУ 39807998), ФГ Сирватинецьке (код ЄДРПОУ 39808263), ФГ Скіпченське (код ЄДРПОУ 39809670), єдиним учасником яких є ОСОБА_2 (підтверджується витягом з Реєстру).

Зазначене підтверджує, що дійсний намір ОСОБА_2 спрямовувався на штучне використання процедури створення фермерського господарства як пільгового порядку одержання земель державної власності в оренду поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів, внаслідок чого в порушення вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів ОСОБА_2 отримав в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 163,7217 га, а також має сподівання на отримання в оренду ще 176, 2783 га відведених йому земель.

Фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 04.11.2014 у справі № 922/4817/13.

Більше того, ОСОБА_2 з приводу відведення йому зазначених 13 земельних ділянок звертався упродовж двох місяців 2014 року. Згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України ГУ Держземагентства в області у місячний термін зобов'язане було вирішити лише одну його заяву про відведення земельної ділянки єдиним масивом із метою створення фермерського господарства. Решту заяв у ГУ Держземагентства в області задовольняти не було підстав, оскільки наступні земельні ділянки могли надаватись лише на конкурсних засадах.

Таким чином, всупереч вимог статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , розглядаючи заяву ОСОБА_2 по суті, Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заявах, доводи заявника, наведені на обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірило, не врахувало обставин, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність в нього дійсного бажання створити фермерське господарство та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Формальний підхід до вирішення заяви, прийняття рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та про передачу в оренду земельних ділянок, створили передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів, що є підставою для скасування рішень про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок, їх передачу в оренду та визнання недійсними укладених договорів оренди.

На необхідність дотримання процедури, визначеної ч.ч. 1,7 ст.7 Закону України Про фермерське господарство , для отримання земельної ділянки з метою створення та ведення фермерського господарства звертали увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 08.06.2015 року у справі № 6-18088ск15. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постановах від 03.02.2016 у справі №6-2902цс15 та від 11.05.2016 у справі №2903цс15.

Окрім додержання вимог конкурентного порядку набуття права оренди, умовою укладення договору оренди є додержання інших вимог закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 271, 289 Податкового кодексу України орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду є істотною умовою договору оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, для визначення розміру якої обов'язковим є проведення нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок. Укладення договору без додержання вказаної умови суперечить приписам чинного законодавства. Правова позиція Верховного суду України з вказаного питання викладена у постанові від 20.05.2015 у справі № 3-70гс15.

Разом з тим, в порушення вказаних вимог чинного законодавства, по укладених спірних договорах оренди, нормативно-грошова оцінка орендованих ОСОБА_2 земельних ділянок не проводилась та в порушення закону була визначена у середньому розмірі нормативно грошової оцінки ріллі Скіпченській сільській раді Городоцького району, у якому орендується земельна ділянка.

Відповідно до ст.ст. 210 - 211 Земельного кодексу України визначено, що наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, зазначені накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області підлягають скасуванню, а укладені між Головним управлінням Держземагентства в Хмельницькій області та ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок - визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст.188 Земельного кодексу України, ст. 5, ч.1 ст.6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Указу Президента України від 13.04.2011 №459/2011 Про Державну інспекцію сільського господарства України здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі - Держсільгоспінспекцію України. У той же час, враховуючи те, що у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду із зазначеного питання, прокурор пред'являє цей позов в інтересах держави як позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади створено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши при цьому Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення. У зв'язку із цим, позов прокурора заявляється до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, яке є правонаступником Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельних ділянок, що є умовою реалізації функцій держави з підтримки фермерства, забезпечення рівності можливостей всіх суб'єктів набути право оренди земельних ділянок на конкурентних засадах, явно переважає приватний інтерес у використанні таких земель ОСОБА_2, який свідомо порушуючи закон безпідставно набув право оренди.

Відповідно до п.п.3, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних і кримінальних справ спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються у порядку цивільного судочинства. На підставі наведеного просить задовольнити позов.

Представник ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області надала суду письмові заперечення на заявлений позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 14.10.2014 року, восьми заяв від 22.12.2014 року та чотирьох заяв від 24.12.2014 року про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 12.12.2014 року №22-6811/14-14-СГ, від 25.12.2014 року №22-7421/14- 14-СГ, №22-7422/14- 14-СГ, №22-7423/14-14-СГ, від 22.01.2015 року №22-417/14-15-СГ, №22-418/14-15-СГ, №22-420/14-15-СГ, №22-421/14-15-СГ, №22-422/14-15-СГ, від 26.01.2015 року№22-487/14-15-СГ, №22-488/14-15-СГ та від 30.01.2015 року №22-520/14-15-СГ, №22-521/14-15-СГ, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 340 га, розташованих за межами населених пунктів Купинської та Скіпченської сільських рад Городоцького району, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. У подальшому, наказом Г оловного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 31.03.2015 року №22-2060/14-15 СГ, затверджено розроблені проекти землеустрою щодо трьох земельних ділянок та ОСОБА_2 передано в оренду земельні ділянки загальною площею 163,7217 га, які розташовані за межами населених пунктів Скіпченської сільської ради Городоцького району .

На підставі вказаних наказів 10.04.2015 року Головним управлінням Держземагентства в області із ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:

щодо земельної ділянки за кадастровими № 6821287500:04:020:0003 площею 50, 1643 га;

щодо земельної ділянки за кадастровими № 6821287500:04:006:0001 площею 50, 9211 га;

щодо земельної ділянки за кадастровим № 6821287500:04:010:0006 площею 62, 6363 га.

Надалі, 23.04.2015 року проведено державну реєстрації речових прав на зазначені земельні ділянки.

Під час розгляду справи у суді ухвалою Городоцького районного суду від 10.08.2017 року за заявою представника позивача залишено без розгляду позов заступника прокурора Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, договорів оренди земельних ділянок в частині визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-422/14-15-СГ від 22.01.2015 року та №22-418/14-15-СГ від 21.01.2015 року.

Ухвалою Городоцького районного суду від 10.08.2017 року провадження у справі в частині вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.12.2014 року №22-6811/14-14-СГ, від 22.01.2015 року №22-417/14-15-СГ, №22-420/14-15-СГ, №22-421/14-15-СГ, від 26.01.2015 року №22-487/14-15-СГ, №22-488/14-15-СГ та від 30.01.2015 року №22-520/14-15-СГ, №22-521/14-15-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки дана справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином на розгляді у суді лишились вимоги позивача до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 25.12.2014 року №22-7421/14-14-СГ, №22-7422/14-14-СГ, №22-7423/14-14-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821287500:04:020:0003 площею 50,1643 га, 6821287500:04:006:0001 площею 50,9211 га, 6821287500:04:010:0006 площею 62,6363 га, відповідно;

про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 31.03.2015 року №22-2060/14-15 СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_2 земельні ділянки із кадастровими номерами: 6821287500:04:020:0003, 6821287500:04:006:0001, 6821287500:04:010:0006, загальною площею 163,7217 га, які розташовані за межами населених пунктів Скіпченської сільської ради Городоцького району Хмельницької області;

про визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області та ОСОБА_2, а саме:

- договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:010:0006, площею 62,6363 га (рішення про держреєстрацію № 20888471 від 23.04.2015 р.);

- договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:006:0001, площею 50,9211 га (рішення про держреєстрацію № 20888136 від 23.04.2015 р.);

договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:020:0003, площею 50,1643 га (рішення про держреєстрацію № 20887631 від 23.04.2015 р.).

Однак суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

Так з огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , у редакції від 06.11.2014 року заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про фермерське господарство у редакції від 06.11.2014 року земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Отже, висновок позивача про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом, а не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної, є помилковим. Така правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 14.06.2017 року у справі №6-2354цс16.

Разом з тим у матеріалах справи містяться обґрунтовані заяви ОСОБА_2 про надання йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, диплом про закінчення ним у 2009 році Львівського національного аграрного університету з отриманням повної вищої освіти за спеціальністю Механізація сільського господарства та здобуття кваліфікації інженера-механіка, статут фермерського господарства Сирватинецьке від 29.05.2015 року засновником якого є ОСОБА_2, договір №1 про надання послуг з посівів сої від 29.05.2015 року, укладений між ПП ОСОБА_4 та ФГ Сирватинецьке в особі ОСОБА_2, договір про надання послуг з комбайнування (збирання) та дискування від 09.09.2015 року, укладений між ПП Поділля-Агро та ФГ Сирватинецьке в особі ОСОБА_2 з актом виконаних робіт від 18.09.2015 року, виписки за особовим рахунком фермерського господарства Сирватинецьке за період з 01.09.2015 року по 31.03.2017 року; статут фермерського господарства Скіпченське 2015 від 23.05.2015 року, засновником якого є ОСОБА_2, договір про надання агротехнічних послуг від 27.07.2015 року, укладений між ПП ОСОБА_4 та ФГ Скіпченське 2015 в особі ОСОБА_2 з актом виконаних робіт, договір про надання послуг з дискування від 03.10.2016 року, укладений між ПП Поділля-Агро та ФГ Скіпченське 2015 з актом виконаних робіт від 07.10.2016 року, виписки за особовим рахунком фермерського господарства Скіпченське 2015 за період з 29.07.2015 року по 31.03.2017 року, статут фермерського господарства Скіпченське від 23.05.2015 року, засновником якого є ОСОБА_2, договір про надання послуг із збирання сої та дискування від 09.09.2015 року, укладений між ПП Поділля-Агро та ФГ Скіпченське з актом виконаних робіт від 18.09.2015 року, договір про надання послуг з посіву сої від 29.05.2015 року, укладений між ПП ОСОБА_4. та ФГ Скіпченське з актом виконаних робіт від 30.05.2015 року, виписки за особовим рахунком фермерського господарства Скіпченське за період з 01.09.2015 року по 31.03.2017 року.

Статтею 8 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

У даній справі ОСОБА_2 набув право на спірні земельні ділянки 23.04.2015 року, після чого у травні 2015 року зареєстрував три фермерських господарства: Сирватинецьке , Скіпченське 2015 , Скіпченське .

Щодо відсутності нормативної грошової оцінки земельних ділянок, то відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України. У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України- загальним.

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство у редакції від 06.11.2014 року для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. Передача в оренду земельних ділянок здійснюється за договором оренди.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Крім того, за змістом статті 93 ЗК України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди.

Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною п'ятою статті 5 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною третьою статті 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Отже нормативна грошова оцінка - конкретна вартісна характеристика, яка містить низку етапів, передбачених чинним законодавством. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації грошової оцінки спеціальною установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

Після укладення договорів оренди землі ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на приведення зазначених правочинів у відповідність до вимог закону: визначив нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які передавались в оренду (рішення Городоцької районної ради Хмельницької області від 28 серпня 2015 року № 14-35/2015), та вирішує питання щодо укладення додаткових угод, якими будуть внесені зміни до спірних договорів із зазначеного питання.

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові ВСУ від 13.03.2017 року по справі № 277/519/15-ц (№ в ЄДРСР 65706625) в подальшому у випадку вчинення сторонами договору оренди дій, спрямованих на проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок і укладення відповідних додаткових угод із даного питання, не може слугувати підставою для визнання договорів оренди недійсними.

Враховуючи те, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 вживаються заходи для укладення додаткових угод до договорів оренди у зв'язку з затвердженням технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, відсутні будь-які правові підстави для визнання договорів оренди недійсними.

Крім того, відповідно до п. 2.4. договорів оренди, орендна плата за земельні ділянки сплачувалася ОСОБА_2 за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Скипченській сільській раді у розмірі: для земельної ділянки розміром 50,1643 га - 1 416 105 грн; для земельної ділянки розміром 50,9211 га - 1 437 469 грн.; для земельної ділянки розміром 62,6363 га - 1 768 181,4 грн.

Однак, відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 18.10.2016 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки розміром 50,1643 га становить 1 142 887,20 грн; для земельної ділянки розміром 50,9211 га - 1 132 090,80 грн.; для земельної ділянки розміром 62,6363 га - 1 333 219,20 грн.

Тобто, ОСОБА_2 сплачував та продовжує сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками у розмірі, більшому ніж розмір орендної плати за землю станом на сьогоднішній день, який повинен бути сплачений згідно нормативно-грошової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , у редакції від 03.12.2014 року, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_2 до Городоцької районної ради Хмельницької області з метою затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок і виконати умови договору оренди, районна рада не затверджувала дану документацію.

Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2016 року по справі №464/12915/13-ц (№ в ЄДРСР 57645068) ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином позивач не навів підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок як недійсних правочинів, натомість ОСОБА_2 дотримався передбаченого чинним законодавством порядку отримання громадянами земельних ділянок в оренду, що стало підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 25.12.2014 року №22-7421/14-14-СГ, №22-7422/14-14-СГ, №22-7423/14-14-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821287500:04:020:0003 площею 50,1643 га, 6821287500:04:006:0001 площею 50,9211 га, 6821287500:04:010:0006 площею 62,6363 га, відповідно;

про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 31.03.2015 року №22-2060/14-15 СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_2 земельні ділянки із кадастровими номерами: 6821287500:04:020:0003, 6821287500:04:006:0001, 6821287500:04:010:0006, загальною площею 163,7217 га, які розташовані за межами населених пунктів Скіпченської сільської ради Городоцького району Хмельницької області;

про визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області та ОСОБА_2, а саме:

-договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:010:0006, площею 62,6363 га (рішення про держреєстрацію № 20888471 від 23.04.2015 р.);

-договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:006:0001, площею 50,9211 га (рішення про держреєстрацію № 20888136 від 23.04.2015 р.);

-договір оренди від 10.04.2015 року про надання в користування земельної ділянки кадастровий № 6821287500:04:020:0003, площею 50,1643 га (рішення про держреєстрацію № 20887631 від 23.04.2015 р.) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.К.Сакенов