Постанова

від 11.10.2017 по справі 912/682/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Справа № 912/682/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Дроботової Т.Б., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі№ 912/682/17 Господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" доГоловного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Артем", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області провизнання укладеною додаткової угоди, У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи позивача: не з'явилися;

від третьої особи відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі-відповідач), про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 25.11.2011, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат", в редакції позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" посилаючись, зокрема, на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", вказувало, що позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою після закінчення строку спірного договору оренди земельної ділянки, належним чином виконував та виконує зобов'язання за вказаним договором, відповідач у місячний строк після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки не направляв на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні останнього, у зв'язку з чим позивач стверджує, що він набув право на поновлення Договору оренди на той же строк та на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, в задоволені позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 25.11.2011 в наступній редакції:

"Додаткова угода про поновлення договору оренди від 25.11.2011 року

(державна реєстрація від 26.12.2011 року №352030004001881)

Орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що в подальшому іменується "Орендодавець", з одного боку

та орендар ТОВ "Агрофірма "Аманат", що у подальшому іменується "Орендар" з другого боку, та згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі" домовилися укласти цю Додаткову угоду про поновлення договору оренди на наступних умовах:

1. Поновити договір оренди земельної ділянки від 25 листопада 2011 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 26.12.2011 року за №352030004001881 на той самий строк - на 5 (п'ять) років і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

2. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 25 листопада 2011 року, зареєстрований від 26.12.2011 року за № 352030004001881.

Скаржник вважає, що господарськими судами було неправильно застосовано положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" і не повно з'ясовано обставини справи, зокрема щодо належного виконання позивачем умов договору оренди, відсутності заперечень з боку орендодавця та продовження користування земельною ділянкою. Також скаржник вважає, що судами зроблено невірний висновок щодо відсутності доказів звернення позивача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором з додаванням відповідного проекту додаткової угоди. При цьому скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 25.02.2015 зі справи №6-219цс14.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 25.11.2011 між Олександрійською районною державною адміністрацією (надалі - Олександрійська РДА, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" (надалі - ТОВ Агрофірма "Аманат", Орендар) укладено договір оренди, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв за актом приймання-передач від 26.12.2011 в строкове платне користування земельну ділянку площею 76,3397 га, в тому числі ріллі - 76,3397 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новопразької селищної ради (далі - Договір).

26.12.2011 Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011 за №352030004001881.

Відповідно з пункту 8 Договору, його укладено терміном на 5 (п'ять) років, тобто до 26.12.2016. Після закінчення строку Договору Орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендар земельної ділянки 11.11.2016 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого було додано, в тому числі, проект додаткової угоди.

Проте, як встановлено судами, проект додаткової угоди не містив таких істотних умов, як строк дії договору та розмір орендної плати.

За результатами розгляду вищезазначеного листа-повідомлення Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області позивачу надіслано лист від 20.12.2016 № Ш-20124/0-10943/0/6-16, у якому повідомлено про те, що листом Держгеокадастру від 14.12.2015 №ДС-22-28-0.13-17122/23-15 Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області було рекомендовано переглянути діючі договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на предмет терміну дії договору оренди (не більше ніж 7 років), а також встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 8 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Враховуючи недосягнення домовленості щодо орендної плати і терміну дії оренди, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:000:9018.

Позивач, враховуючи рекомендації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які були викладені у листі від 20.12.2016, звернувся 26.12.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі строком на 7 років із визначенням орендної плати в розмірі 8 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі.

Листом - повідомленням від 20.01.2017 за № Ш-23088/0-634/0/6-17, який отриманий позивачем 25.01.2017, тобто в межах місячного строку після закінчення дії спірного правочину, відповідач повідомив позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись положенням "Про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області", статтею 122 Земельного кодексу України, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" листом від 20.12.2016 №Ш-20124/0-10943/0/6-16, повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі з вимогою повернути земельну ділянку за актом приймання - передачі.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду стало питання щодо поновлення договору оренди землі.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди:

1. Визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди. Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити наступні юридичні факти:

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

2. Поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Для застосування частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015р. у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015р. у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016р. у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016р. у справі №6-146цс16.

Частиною 4 вказаної статті 33 Закону передбачено можливість при поновленні договору оренди землі змінити умови договору, але лише за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як встановлено судами, позивач листом-повідомленням від 11.11.2016 звертався до відповідача з проектом додаткової угоди до закінчення строку дії договору оренди землі (коли автоматичної пролонгації ще не відбулося), в якому просив поновити строк договору на 5 років. При цьому додаткова угода не містила таких істотних умов як строк договору та розмір орендної плати. Відповідач повідомив позивача про наявність заперечень з його боку щодо пролонгації договору.

Судами встановлено і те, що вдруге запропонована позивачем редакція додаткової угоди до договору оренди землі передбачала поновлення договірних правовідносин не на тих самих умовах, на яких був укладений Договір, тобто позивачем запропоновано змінити умови договору оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах. Відповідачем вдруге було повідомлено позивача про наявність заперечень з його боку в межах строку, унормованого ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин суди правомірно відмовили у задоволенні позову, оскільки обидві вищевказані правові конструкції статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають відсутність заперечень орендодавця на продовження договору оренди.

Доводи касаційної скарги не можуть стати підставою для скасування прийнятих у справі рішення та постанови, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами, котрі в свою чергу не підпадають під правове регулювання ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позаяк у даному випадку мало місце як надсилання пропозиції щодо пролонгації договору орендарем, так і відмова орендодавця від продовження спірного правочину.

При цьому судами встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом оренди за Договором, знаходиться в суборенді третьої особи - ТОВ "АПК-Артем". І саме ТОВ "АПК-Артем", як судорендар, використовує земельну ділянку площею 76,3397 га, в тому числі ріллі - 76,3397 га, яка знаходиться на території Новопразької селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та сплачує за неї орендну плату.

Отже, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору і за відсутності доказів укладення договору оренди з новим орендарем на тих самих умовах, не відбулось порушення переважного права позивача на пролонгацію спірного правочину.

Тому підстави для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №912/682/17 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Т.Б. Дроботова

Л.І. Рогач