Рішення

від 10.10.2017 по справі 906/834/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" жовтня 2017 р. Справа № 906/834/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпрестиж" (м. Житомир)

про стягнення 110568,32 грн

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 110568,32 грн, з яких: 54000,00 грн основного боргу, 2293,15 грн пені, 275,17 грн 3% річних та 54000,00 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 062201 купівлі-продажу від 22.06.2017 в частині оплати поставленого товару на загальну суму 54000,00 грн.

Ухвалою від 19.09.2017 господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

06.10.2017 на адресу суду від позивача надійшов лист від 03.10.2017 вих. № 0310/17-1, згідно з яким останній повідомляє, що відповідач оплату за поставлений товар не провів, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача не змінилася. Позивач наполягає на задоволені позову та, у зв'язку з неможливістю явки в засідання суду через скрутне фінансове становище, просить розглянути справу без участі представника товариства (а. с. 26 - 28).

Відповідач в засідання суду не прибув, свого представника не направив, про припини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.

При цьому, щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

28.09.2017 на адресу суду з відміткою поштового відділення "За закінченням встановленого строку зберігання" повернулась неврученою кореспонденція господарського суду з ухвалою суду від 19.09.2017, направлена рекомендованим листом відповідачу у справі - ТОВ "Торгпрестиж" (а. с. 23 - 25).

Водночас, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит господарського суду, зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Торгпрестиж" є: 10012, Житомирська область, м. Житомир, Корольовський район, вул. Гоголівська, буд. 4 (а. с. 29, 30). Саме за вказаною адресою господарським судом надсилався рекомендований лист з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 19.09.2017.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялася ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

За п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвала про порушення провадження у справі від 19.09.2017 була надіслана відповідачу за належною адресою, однак повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "За закінченням встановленого строку зберігання", зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представників сторін, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного 22.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгпрестиж" (відповідач/покупець) договору № 062201 купівлі-продажу (далі - договір, а. с. 8, 9), продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, за ціною та на умовах, викладених у даному договорі та у рахунках-фактури і накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Ціна продукції вказується у відповідних рахунках-фактури, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 5.1 договору).

У випадку, якщо на протязі 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання товару покупець не надсилає продавцю письмової претензії за номенклатурою та кількістю продукції, продукція вважається остаточно прийнятою покупцем, а ціни та загальна вартість поставки продукції узгодженими. Витрати по перевезенню продукції сплачує покупець або на інших умовах за домовленістю сторін (п. 2.3 договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного договору згідно видаткової накладної № РН-07/03/04 від 03.07.2017 (а. с. 10) позивачем було поставлено відповідачу через представника за довіреністю № 075 від 03.07.2017 ОСОБА_1 (а. с. 11) продукцію на загальну суму 60000,00 грн.

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 3.2 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплатити продукцію за поставку на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня одержання продукції на суму, вказану в видатковій накладній.

У відповідності до п. 3.1 договору, оплата продукції здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідач в порушення умов договору № 062201 купівлі-продажу від 22.06.2017, а також положень ст.ст. 525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України, свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав частково, сплативши на рахунок позивача 6000,00 грн (платіжне доручення № 180 від 03.07.2017, а. с. 13), внаслідок чого станом на час розгляду справи в суді його борг за переданий товар перед позивачем склав 54000,00 грн (60000,00 - 6000,00).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 22.08.2017 було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 082201 із вимогою негайно погасити наявну заборгованість на суму 110153,55 грн, з яких: 54000,00 грн сума боргу по договору № 062201 купівлі-продажу від 22.06.2017, 1442,47 грн сума пені, 541,08 грн сума інфляційних, 170,00 грн 3% річних та 54000,00 грн 100% штрафу (а. с. 14 - 16).

Однак як встановлено судом та підтверджено позивачем, претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення з причин невручення її поштовим зв'язком адресату (докази на а. с. 17).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 54000,00 грн боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають до задоволення судом у повному обсязі.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно з п. 6.2 договору № 062201 купівлі-продажу від 22.06.2017 у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від вартості вчасно не сплаченого товару за кожен день прострочки і штраф в розмірі 1% від вартості вчасно неоплаченого товару більше, ніж на 5 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 100% від вартості вчасно неоплаченого товару.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Зі змісту ст. 610 ЦК України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу, а також перевіривши правильність їх нарахування за визначений позивачем період до розрахунку, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 54000,00 грн, що складає 100% вартості вчасно не сплаченого товару.

Що стосується пені, розрахованої позивачем в межах подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2293,15 грн за період з 14.07.2017 по 13.09.2017, то її суму позивачем визначено невірно, оскільки позивач помилково почав рахувати пеню з 14.07.2017, тоді як обов'язок розрахуватися за поставлений товар, за умовами п. 3.2 договору та з урахуванням ст. 253 ЦК України, у відповідача існував до 17.07.2017 (03.07.2017 + 10 б.д.)

За вказаних обставин, здійснивши перерахунок пені по видатковій накладній № РН-07/03/04 від 03.07.2017 за період з моменту виникнення заборгованості по визначену позивачем дату - 13.09.2017, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена сума пені складає 2145,21 грн. У стягненні з відповідача 147,94 грн пені слід відмовити.

Щодо обґрунтованості вимог позивача про нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За пунктом 6.2 договору сторони погодили, що відповідно до ст. 625 ЦК України покупець сплачує продавцю 30% річних від простроченої суми.

Однак відповідно до розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача саме 3% річних, що є його правом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних за період з 14.07.2017 по 13.09.2017, господарський суд встановив, що при їх розрахунку позивачем було невірно визначено початок періоду нарахування заборгованості, а саме без врахування п. 3.2 договору та ст. 253 ЦК України, внаслідок чого суд вважає вимогу позивача про стягнення річних за період з 14.07.2017 по 17.07.2017 необґрунтованою.

Згідно з розрахунку суду, правомірно заявленою до стягнення з відповідача є сума 3% річних, обрахована за період з 18.07.2017 по визначену позивачем дату - 13.09.2017. Розмір обґрунтовано заявленої суми 3% річних складає 257,42 грн. Отже вимога позивача про стягнення з відповідача 17,75 грн річних є безпідставною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості у заявленому позивачем до стягнення розмірі не надав, товар не повернув, претензію за п. 2.3 договору не склав, отже фактично обов'язок по оплаті поставленого йому товару визнав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 110402,63 грн, з яких: 54000,00 грн основного боргу, 2145,21 грн пені, 257,42 грн 3% річних та 54000,00 грн 100% штрафу. У стягненні з відповідача 147,94 грн пені та 17,75 грн 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпрестиж" (10012, Житомирська область, м. Житомир, Корольовський район, вул. Гоголівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 41186950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А, код ЄДРПОУ 30105738): 54000,00 грн основного боргу, 2145,21 грн пені, 257,42 грн 3% річних, 54000,00 грн 100% штрафу, 1656,03 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.10.17

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.