Рішення

від 11.09.2017 по справі 910/6775/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017Справа №910/6775/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуруд"

про стягнення 106 217,12 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Біловоденко Б.В. (відео конференція м. Дніпропетровськ)

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуруд" про стягнення 106 217,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6775/17 та призначено до розгляду на 05.06.2017.

Ухвалою суду від 06.06.2017 розгляд справи відкладено на 10.07.2017.

21.06.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про участь в засіданні в режимі відео конференції.

В судове засідання 10.07.2017 представники сторін не з'явилися.

Суд вирішив задовольнити клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції з господарським судом Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи відкладено на 11.08.2017.

11.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 11.09.2017.

В судове засідання 11.09.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 11.09.2017 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.09.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет , як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фуруд , як замовником був укладений Договір № 58876 про надання маркетингових послуг. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги, а відповідач зобов'язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх на умовах та в порядку визначених в цьому Договорі. Перелік та види послуг, які виконавець надавав замовнику, вказані в Додатку № 1 (таблиця № 1) до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 3.1 Договору, вартість послуг вказується в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Звітним періодом за даним Договором є 1 (один) календарний місяць.

Відповідно до пункту 3.4 Договору, по закінченню звітного періоду сторони підписують Акт здачі-прийняття наданих послуг у відповідності з п. 4.1 цього Договору.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний провести розрахунок з виконавцем та оплатити надані виконавцем послуги на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту здачі-прийняття послуг, здійсненої в порядку передбаченому п. 4.1 Договору.

На виконання вищевказаного Договору сторонами 01.04.2014 р. було погоджено та підписано Додаток до Договору про надання маркетингових послуг № 58876 від 28.10.2013 р., відповідно до вище зазначеного Додатку позивач зобов'язувався надати відповідачу у квітня 2014 р. маркетингові послуги загальна вартість яких становить 77 130,00 грн.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується підписаним Актом №091035 здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав частково сплативши за послуги 3000 грн. в зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 74130,00 грн.

15.07.2014 між сторонами підписано Акт звірки за надані послуги в період з 01.04.2014 по 30.06.2014, відповідно до якого відповідач погодив заборгованість у розмірі 74130,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 74130,00 грн.. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

В зв'язку із неналежним виконанням Договору відповідачем, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 32087,12 грн. пені.

В пункті 5.2 Договору № 58876 від 28.10.2013 р. визначено, що у випадку порушення замовником строку оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу:

Сторони в пункті 5.3 Договору передбачили, що до вимог про стягнення пені, за домовленістю сторін, застосовується позовна давність 3 (три) роки, а нарахування пені здійснюється на протязі всього періоду прострочення платежу, незалежно від його тривалості.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У зв'язку з вищевикладеним, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 32087,12 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49,75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Фуруд (04043, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний номер 38742558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське (Ювілейне), вул. Василя Сухомлинського (Радгоспна), 76, ідентифікаційний номер 30487219) основну заборгованість в розмірі 74130 (сімдесят чотири тисячі сто тридцять) грн. пеню в розмірі 32087 (тридцять дві тисячі вісімдесят сім) грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2017

Суддя Мельник В.І.