Рішення

від 10.10.2017 по справі 904/8104/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2017 Справа № 904/8104/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "НОВИЙ СТІЛЬ", село Зелений Гай, Томаківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 68 340,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №707 від 17.05.2017

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "НОВИЙ СТІЛЬ" 68 340,00 грн. - штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до накладної № 48614077 у вагоні № 95353710 маса вантажу складає 64000 кг, тоді як фактична маса вантажу у вагоні складає 68400 кг, що на 4400 кг більше, ніж зазначено у накладній та на 3400 кг більше вантажопідйомності вагону, чим порушені вимоги ст. 118, ст. 122 Статуту залізниць України.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана відповідачу завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду була надіслана на адресу відповідача та не отримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Також, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював, а неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.09.2017 розгляд справи відкладався на 10.10.2017.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 зі станції ОСОБА_2 залізниці відповідачем - Приватним підприємством "Торгівельно-виробнича компанія "НОВИЙ СТІЛЬ" було здійснено відправлення на станцію призначення - Жовтнева (експ.) Одеської залізниці за накладною № 48614077 вантажу - пшениці насипом у вагоні № 95353710.

Відповідно до накладної №48614077 маса вантажу у вагоні №95353710 становить 64000 кг.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці було здійснено переважування на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт № 450003/87 від 26.02.2017 та акт загальної форми ГУ-23 від 26.02.2017.

Даними комерційним актом та актом загальної форми встановлено, що при переважуванні вагону в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням у присутності заст. ДС Клюєва, приймальника поїздів Кокошинської, прийомоздавальника Коркоцької, на справних вагонних 150 т електронно-тонзометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський № 032, що пройшли держ повірку 13.01.2017 виявилось: вага брутто - 89700кг, тара за документом - 21300кг, вага нетто - 68400кг, що більше ваги, вказаної в документі на 4400кг, понад вантажопідйомність вагону на 3400кг. 7 ЗПП відправника справні, номери відповідають документу. Люки щільно закриті, течі вантажу немає. В технічному відношенні: вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має. Вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу.

За невірно вказану масу вантажу у накладній від 22.02.2017 № 48614077 на відправника нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати: 13 668,00 грн. х 5 = 68 340,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з п. 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

В силу приписів ч.ч. 1 і 2 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційним актом від № 450003/87 від 26.02.2017 засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі від 22.02.2017 №48614077, з фактичною на 4 400 кг.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно накладної від 22.02.2017 №48614077 провізна плата за вагон №95353710 становить 13 668,00 грн.

Таким чином, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати становить 68 340,00 грн. із розрахунку: 13 668,00 грн. х 5.

На момент розгляду справи доказів добровільної сплати зазначеного штрафу перед позивачем відповідачем не надано.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню з стягненням з відповідача на користь позивача 68 340,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Торгівельно-виробнича компанія „Новий Стіль» (53502, Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Зелений Гай, вул. Центральна, буд.17, ідентифікаційний код 32365656) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії „Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 68 340,00 грн. (шістдесят вісім тисяч триста сорок грн. 00 коп.) - штрафу за неправильно зазначену масу вантажу та 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 11.10.2017

Суддя ОСОБА_3