Ухвала

від 13.09.2017 по справі 34/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.09.2017Справа № 34/263

За заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263

у справі №34/263 за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі: Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"

третя особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суддя Якименко М.М.

представники сторін:

від прокуратури: не з'явилися;

від позивача -1: не з'явилися;

від позивача -2: не з'явилися;

від відповідача: Динін А.В. (директор);

від заявника (третьої особи): Мохонько М.А. - за довіреністю від 01.06.2017 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року, у задоволенні позову заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" було відмовлено, а позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суд вирішив задовольнити частково.

04.11.2011 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором №355/КВ-06 від 08.12.2006 року в сумі 31 604 085 грн., шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами №355/Zквіп-06 від 11.12.2006 та №355/Zквіп-06-1 від 11.12.2006 року, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкових цін на предмети іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року судом було поновлено строк пред'явлення до виконання наказу від 04.11.2011 року у справі №34/263.

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі №34/263, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 року, відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2016 року у справі №34/263 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 року скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року за № 04-23/1121 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 34/263 передана на розгляд судді Стасюку С.В., для розгляду заяви про зміну способу виконання рішення від 15.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року, суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 34/263 до свого провадження, для розгляду заяви про зміну способу виконання рішення від 15.06.2011 року, розгляд заяви призначено на 30.06.2016 року.

29.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року (суддя Стасюк С.В.) зупинено провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 до набрання законної сили судового рішення за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про відновлення пропущеного строку для предявлення наказу Господарського суду міста Києва у справі № 34/263; зобов'язано учасників процесу повідомити про результати вирішення справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про відновлення пропущеного строку для предявлення наказу Господарського суду міста Києва у справі № 34/263.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надійшла заява про поновлення судового провадження.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи, у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Стасюка С.В. (розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1482 від 27.04.2017 року) заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2017 року заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі № 34/263 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі №34/263 та призначено розгляд заяви на 26.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 року розгляд заяви відкладено на 08.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017 року розгляд заяви відкладено на 30.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року розгляд заяви відкладено на 13.09.2017 року.

В судове засідання 13.09.2017 року представники прокуратури, позивачів -1 та -2 не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 13.09.2017 року представник заявника підтримав заяву та просив суд її задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 заявник зазначив, що 18.11.2011 року державним виконавцем ВПВР ДВС України відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року у справі №34/263 (далі по тексту - наказ №34/263), та у процесі виконавчого провадження організовані прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ТОВ "Тіволі" (Боржник, Відповідач), на яке вирішено звернути стягнення за рішенням суду, та відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів № 3-133/11 від 24.05.2012 переможцем прилюдних торгів став АТ "Дельта Банк", який у подальшому зареєстрував це право власності.

Оскільки коштів (13 323 750,00 грн.), що були зараховані в рахунок погашення боргу, виявилось недостатньо для задоволення вимог стягувача, то 31.05.2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у ВП №29936922 з підстав п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

У подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-32/7520-2012 від 17.08.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012, було визнано недійсними результати вказаних прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ "Тіволі".

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5034/14 від 10.06.2014, яке набрало законної сили та є чинним, визнано недійсним акт державного виконавця №187/9 про реалізацію предмета іпотеки, виданий 29.05.2012 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України Гречухом О.Я. та затверджений начальником ВПВР ДВС України Калевичем В.А., та визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 01.06.2012 року, видане приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В. та зареєстроване в реєстрі за №1356.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № №826/14118/14 скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 26.10.2013 року, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована по вул. Польовій, 61А, Солом'янського району міста Києва, площею 0,1008 га, кадастровий номер 8000000000:69:159:0011 за ПАТ "Дельта Банк", на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 01.06.2012, виданого приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В. та зареєстроване в реєстрі за №1356.

Таким чином, у результаті прийняття вищевказаних судових рішень житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Польова, 61-А належать на праві власності ТОВ "Тіволі".

07.11.2014 року у порядку ст.ст. 82, 83 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №29936922 від 31.05.2012 року, а 18.11.2014 року на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець ВПВР ДВС України виніс постанову про відновлення виконавчого провадження.

В обґрунтування того, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 неможливо на даний час виконати визначеним у рішення способом та порядком (звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження) заявник посилається, що на даний час процес реалізації нерухомого майна боржника в межах процедури виконавчого провадження регулюється Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (наказ МЮУ №2710/5 від 22.12.2015 року), у якому під терміном "арештоване майно" - розуміється рухоме або нерухоме майно боржника (але крім, зокрема, земельних ділянок ), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, тоді як згідно рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 необхідно звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,1008 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Польова, 61-А та житловий будинок загальною площею 928,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 61-А, тобто, розташований на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Заявник зазначає, що звернення стягнення на житловий будинок окремо від земельної ділянки, на якій він розташований, на даний час суперечить указаному положенню та ст. 377 ЦК України, тому рішення суду неможливо виконати у порядку і способом, раніше встановленими, а саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, про що також вказано у листі ВПВР ДВС України №14-0-35-4359/2.-9 від 15.12.2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.12.2013 № 6-124цс13, виходячи з положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Враховуючи положення ст.ст. 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та умови Іпотечних договорів №355/Zквіп-06 та №355/Zквіп-06-1 (що у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмети іпотеки, передбачені п. 4.1 цих договорів, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги у спосіб, у тому числі, прийняттям Іпотекодержателем предметів іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов'язання), заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 із встановленого рішенням на - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього.

Дослідивши доводи поданої заяви, заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, суд вважає, що заява про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п.7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

У відповідності до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Суд дійшов до висновку заявником не доведено неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 у встановлений рішенням спосіб та у встановленому рішенням порядку - "звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження ", зокрема: виконавче провадження по виконанню рішення у такий спосіб та порядок вже відкривалось, було проведено та закінчено (ВП № 29936922), що описано вище судом. Подальше ж скасування результатів виконавчого провадження неможливості виконати рішення у встановлений рішенням спосіб та у встановленому рішенням порядку не доводить, оскільки таке скасування відбулося з інших підстав (описано у вищенаведених судових рішеннях).

Судом враховано, що 01.02.2016 року постановою про перевірку виконавчого провадження №29936922 було скасовано постанову про відновлення виконавчого провадження від 18.11.2014 року, та виконавче провадження №29936922 на даний час закрито, а докази відкриття іншого виконавчого провадження з виконання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263, у матеріалах справи відсутні.

Посилання ж заявника, що наведений у Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (наказ МЮУ № 2710/5 від 22.12.2015) термін "арештоване майно" не включає земельні ділянки та йому буде відмовлено державним виконавцем, також не доводить неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 у встановлений рішенням спосіб та у встановленому рішенням порядку, оскільки відсутність певного порядку виконання рішення не доводить самої неможливості його виконання, у тому числі у майбутньому, та також з урахуванням того, що предметів іпотеки є 2 (два): жилий будинок та земельна ділянка.

Окрім того, шляхи звернення стягнення на предмет іпотеки як то: шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та шляхом визнання права власності на нього - є різними способами захисту порушеного права позивача, особливості реалізації яких передбачені різними нормами Закону України "Про іпотеку", та задовольняючи позов суд задовольнив його саме у межах обраного самим позивачем способу захисту - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Дане твердження підтверджується також і тим, що ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачає умови та особливості задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власті на предмет іпотеки, та отже ці умови та особливості повинні бути предметом судового розгляду та дослідження при обранні такого способу захисту як задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, зокрема належить дослідити:

- питання наявності або відсутності договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

- чи визначена вартість предмету іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя;

- чи наявні права інших осіб з вищим або нижчим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, чи вплине рішення суду на їх права та обов'язки, чи потрібно їх залучати до участі у справі (права осіб з вищим пріоритетом зберігають чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування, а права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність), та інше.

А тому, заявляючи вимоги про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 заявник фактично просить суд про зміну даного рішення по суті та про винесення іншого рішення з обранням іншого способу захисту, який відповідно потребує дослідження іншого кола обставин, що неприпустимо, оскільки змінюючи порядок та спосіб виконання рішення суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки подана заява фактично спрямована не на зміну порядку та способу виконання рішення, а на зміну рішення по суті, та оскільки заявником не доведено неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 у встановлений ним спосіб та порядку, суд у задоволенні заяви відмовляє.

Керуючись статтями 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі №34/263 - відмовити .

Суддя М.М.Якименко