Рішення

від 08.09.2017 по справі 910/7273/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2017Справа №910/7273/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковеля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "ОСКАР ВЕЙС"

про стягнення 859 241,93 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Пантія О.А., довіреність б/н від 02.03.2017

Від відповідача Забавський Д.А., довіреність б/н від 15.06.2017

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСКАР ВЕЙС" про стягнення 859 241,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7273/17 та призначено розгляд на 26.05.2017.

В судове засідання 26.05.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 26.05.2017 розгляд справи відкладено на 30.06.2017.

В судовому засіданні 30.06.2017 оголошено перерву до 14.07.2017.

14.07.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 24.07.2017 розгляд справи призначено на 11.08.2017.

11.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

11.08.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 08.09.2017.

В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути із відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 663291,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 24132,15 грн.

В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача з'явився, підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання готельних послуг №110117 відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати замовнику готельні послуги, перелік, вартість та строки надання яких погоджені сторонами в додатках до даного Договору, а замовник зобов'язується сплатити вартість таких послуг в порядку та на умовах Договору і додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 Договору, готельні послуги надаються згідно внутрішніх правил та користування послугами готелю Radisson Blu Resort, Буковель та даного Договору.

Послуги за даним Договором сплачуються за договірними тарифами та в порядку, що попередньо узгоджені сторонами та визначені у Додатках до даного Договору, на підставі рахунку готелю. (п. 4.1 Договору)

Відповідно до п.п. 4.5 -4.7Договору рахунки надсилаються електронною поштою або іншим погодженим сторонами способом, який дає можливість зафіксувати дату надсилання. Сплата послуг за цим Договором здійснюється замовником шляхом безготівкового розрахунку, а у випадках передбачених Договором, може здійснюватися безпосередньо гостями. Всі розрахунки здійснюються в національній валюті - гривні. Обов'язок сплати послуги вважається виконаним, якщо грошові кошти у повному обсязі зараховані на поточний рахунок готелю.

Сторони відповідно до п. 4.8 Договору погодили, що після завершення надання послуг готель надає замовнику на розгляд та підписання два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг.

11.01.2017 між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору про надання готельних послуг №110117 від 11.01.2017 , відповідно до якого погодили дату надання послуг (дата заїзду) - 31.01.2017, строк надання послуг - 5 готельні доби та встановили, що загальна вартість послуг складає 2053491,37 грн.

Позивач звернувся до суду в зв'язку із порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання в зв'язку із чим в останнього утворилась заборгованість за надані послуги в розмірі 778291,37 грн. Крім того позивач просив стягнути із відповідача 3%річних в розмірі 5528,00 грн., пеню в розмірі 51290,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 24132,15 грн.

08.09.2017 позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути із відповідача основну заборгованість у розмірі 663291,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 24132,15 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Тому, як зазначено в п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 687423,52 грн., з яких: 663291,37 грн. основного боргу та 24132,15 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідача просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 663291,37 грн.. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

В зв'язку із неналежним виконанням Договору відповідачем, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 24132,15 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Суд, враховує наявний розрахунок позивача інфляційних втрат, а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача про стягнення з відповідача 24132,15 інфляційних втрат.

Позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідач просив суд розстрочити рішення суду , обґрунтовуючи заяву тим, що одномоментне стягнення із відповідача заборгованості в ході виконання рішення призведе до накладання арешту на рахунки відповідача, що унеможливить проведення розрахунків з податками, зборами та іншими платежами перед іншими контрагентами.

Позивач не заперечив проти задоволення заяви відповідача.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Суд задовольняє заяву відповідача та приходить до висновку про необхідність розстрочення рішення суду на 4 місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія ОСКАР ВЕЙС (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, ідентифікаційний номер 36001249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зірка Буковеля (78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, урочище Щивка, 2/72, ідентифікаційний номер 33719262) основну заборгованість в розмірі 663291 (шістсот шістдесят три тисячі двісті дев'яносто одну) грн.37 коп., інфляційні втрати в розмірі 24132,15 грн. розстрочивши виконання рішення наступним чином:

- до - 15.10.2017 - 171855 (сто сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) грн..

- до - 15.11.2017 - 171855 (сто сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) грн..

- до - 15.12.2017 - 171855 (сто сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) грн..

- до 15.01.2018 - 171858 (сто сімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 52 коп.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія ОСКАР ВЕЙС (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, ідентифікаційний номер 36001249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зірка Буковеля (78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, урочище Щивка, 2/72, ідентифікаційний номер 33719262) судовий збір в розмірі 10310 (десять тисяч триста десять) грн. 90 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2017

Суддя Мельник В.І.