Рішення

від 08.09.2017 по справі 910/12070/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2017Справа №910/12070/17 За позовом Фермерського господарства Пантус ВВ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Анкура-Груп

про стягнення 105800,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Пантус Я.В., довіреність б/н від 07.09.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Фермерське господарство Пантус ВВ подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Анкура-Груп про стягнення 105 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 порушено провадження у справі №910/12070/17 та призначено розгляд справи на 08.09.2017.

В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача не з'явився. Вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.09.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2017 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено Договір поставки мінеральних добрив №АГ-0004844, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлені Договором строки мінеральні добрива (далі-товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються додатках (специфікаціях) до Договору, які погоджуються сторонами та є невід'ємними частинами даного Договору.

Постачальник поставляє товар партіями в терміни, зазначені в додатках (специфікаціях) до даного Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки відповідно до розділів 1 та 3 Договору.

10.04.2017 між сторонами було підписано Специфікацію №1 до Договору поставки добрив №АГ-0004844 від 10.04.2017 загальна вартість яких складає 105800,00 грн.

Сторони погодили умови оплати, а саме покупець має здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості товару.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та здійснив оплату товару в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №91 від 10.04.2017 на суму 80 000,00 грн. та платіжним дорученням № 94 від 19.04.2017 на суму 25 800.00 грн.

Відповідно до п. 4 Специфікації №1 сторони визначили строки поставки, а саме: 12.04.2017.

Позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача із проханням повернути грошові кощти проте, останній ніяким чином не відреагував на звернення та грошові кошти не поверну.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що по позивачем було сплачено вартість товару відповідно до Специфікації №1, що підтверджується платіжними дорученнями №91 від 10.04.2017 на суму 80 000,00 грн. та платіжним дорученням № 94 від 19.04.2017 на суму 25 800.00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та відповідачем не спростовано, останній не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та не здійснив поставку у встановлений в Специфікації №1 строк, а саме 12.04.2017.

Відповідно до п. 8.2 Договору, порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 105800,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідачаче порушено умови договору , що поставки товару.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Анкура-Груп (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62, ідентифікаційний номер 37471231) на користь Фермерського господарства ПАНТУС-ВВ (12140, Житомирська область, Хорошівський район, село Дворище, вул. Леніна, будинок 10А. ідентифікаційний номер 34050562) заборгованість в розмірі 105800 (сто п'ять тисяч вісімсот) грн., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2017

Суддя Мельник В.І.