Ухвала

від 11.10.2017 по справі 916/2420/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"11" жовтня 2017 р.№ 916/2420/17

Суддя Власова С.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вх.№2563/17 Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі» (MACKEN MANAGEMENT L.L.C);

2) Приватної Виробничо - Комерційної фірми „ОСОБА_3А.» ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс»

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 (далі по тексту - ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» ; ПАТ „ВіЕйБі Банк» ) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі» (MACKEN MANAGEMENT L.L.C) та Приватної Виробничо - Комерційної фірми „ОСОБА_3А.» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс» про звернення стягнення на предмет застави за договором застави корпоративних прав №196-2-КП від 31.03.2011р. (корпоративні права), а саме: частку в Статутному фонді юридичної особи за законодавством України - Товариство з обмеженою відповідальністю „СП „Аквавінтекс» в розмірі 60,996% від загального Статутного фонду, що становить 14 628 353,34грн. та належить Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі» (MACKEN MANAGEMENT L.L.C); адреса 73102, Сполучені Штати Америки, Штат Оклахома, м. Оклахома - Сіті, Гарвей, 217N); частку в Статутному фонді юридичної особи за законодавством України - Товариство з обмеженою відповідальністю „СП „Аквавінтекс» в розмірі 0,023% від загального Статутного фонду, що становить 5 580,00грн. та належить Приватній Виробничо - Комерційній фірмі „ОСОБА_3А.» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24537519, адреса: 65021, АДРЕСА_1) встановивши спосіб реалізації предмету застави шляхом переведення права власності учасників у статутному капіталі на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19017842, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т) із заставною вартістю 14 633 933,34грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Положеннями ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 - 3 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Положеннями ст. 55 ГПК України визначено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог; 4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року за № 1801-VIII встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Приписами ст. 55 ГПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» визначено порядок встановлення суми судового збору, яка підлягає сплаті до державного бюджету України, в залежності від характеру позовних вимог, які, як зазначалось вище, можуть бути майновими та немайновими. При цьому, основним критерієм відмежування позовних вимог майнового характеру від немайнового є грошова оцінка таких вимог.

Відповідно до абзацу 1 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду із розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 (з наступними змінами та доповненнями) вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016р. по справі №5017/2053/2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс» залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. по справі №5017/2053/2012 залишено без змін, якою позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» : строкову заборгованості за кредитом в сумі 9 429 992,85 грн.; прострочену заборгованості за кредитом в сумі 870 000,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 1 423 974,06 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 28 788,05грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 64362,84 грн.; 3 % річних в сумі 7741,99грн.; інфляційних витрат за прострочення по погашенню кредиту в сумі 5982,50 грн.; інфляційних за прострочення по сплаті процентів в сумі 14 113,12грн.; витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 64 225,49 грн.» .

Враховуючи, що ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» право на стягнення кредитної заборгованості було реалізовано у судовому порядку, Господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» про звернення стягнення на предмет застави, якою був забезпечений кредитний договір №196 від 31.03.2010р., є позовними вимогами немайнового характеру.

Отже, за пред'явлення даного позову, ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» повинно було сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1600,00 грн. як за позовну вимогу немайнового характеру.

При зверненні до господарського суду із відповідною позовною заявою ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» було подано до суду клопотання (вх. №2-5320/17 від 09.10.2017р.) про відстрочення сплати судового збору. Клопотання ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» обґрунтовано наступним.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №733 „Про віднесення Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.11.2014р. №733 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ВіЕйБі Банк» , відповідно до якого, з 21 листопада 2014р. було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

20.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №63 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» , у відповідності до п. 1 якого Фондом було вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» з 20.03.2015р.

З посиланням на приписи Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (з наступними змінами і доповненнями), а також на загальновідомість обставин щодо неплатоспроможності ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» , позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, не зазначаючи при цьому розміру судового збору, який підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

В силу положень ст. 8 Закону України „Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону України „Про судовий збір» , і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень , зокрема, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених частиною восьмою статті 39 цього Закону.

Вказаними вище положеннями Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на Фонд покладено функції щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, до яких належить проведення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників банків, що, в тому числі, включає в себе і звернення до судових органів з цього приводу.

З огляду на викладене, господарський суд відхиляє посилання ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 на недостатність у останнього грошових коштів для сплати судового збору, оскільки останнім не було надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження відсутності грошових коштів саме у Фонду, на який покладено обов'язок щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників банку. Викладене свідчить про необґрунтованість клопотання ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Підсумовуючи зазначене вище, а також приймаючи до уваги відмову суду у задоволенні клопотання ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви та додатків до неї позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатками, всього на 73 арк.

Суддя С.Г. Власова