Рішення

від 18.03.2010 по справі 12/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 р. Справа №12/81

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства-фірми Атрибут до товариства з обмеженою відповідальністю Крона про стягнення 138779 грн. 52 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки №15/02 від 15.02.2008 року, 101940 грн. основного боргу за поставлений товар, 33429 грн. 76 коп. пені, 20082 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 4406 грн. 16 коп. 3% річних, що разом складає 159858 грн. 10 коп. та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 1598 грн. 58 коп., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач 09.03.2010 року через канцелярію суду надіслав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із перерахуванням суми пені в межах шестимісячного строку прострочення та просив стягнути з відповідача 101940 грн. основного боргу, 12351 грн. 18 коп. пені, 20082 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 4406 грн. 16 коп. 3% річних, що разом складає 138779 грн. 52 коп.

В такому розмірі представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дати, час і місце судових засідань (повідомлення про вручення поштового відправлення), які були призначені господарським судом на 09 годину 30 хвилин 09 лютого 2010 року, 12 годину 02 березня 2010 року, 12 годину 11 березня 2010 року та 09 годину 30 хвилин 18 березня 2010 року, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

15.02.2008 року сторонами укладено договір поставки № 15/02, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується передати товар, в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, а покупець (відповідач) -прийняти і оплатити його. Відповідно до п. 3.2., 4.2. договору, оплата за товар здійснюється протягом 30-ти днів від дати поставки, за порушення терміну проведення розрахунків, покупець на письмову вимогу постачальника та на підставі розрахунку штрафних санкцій постачальника, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На виконання договору за видатковими накладними №РН-00243 від 21.05.2008 року, №РН-00250 від 22.05.2008 року, №РН-00304 від 11.06.2008 року, №РН-00359 від 26.06.2008 року, №РН-00361 від 27.06.2008 року, №РН-00409 від 15.07.2008 року, №РН-00455 від 01.08.2008 року, довіреностями серії ЯНЛ № 651235 від 21.05.2008 року, № 651236 від 11.06.2008 року, № 651237 від 26.06.2008 року, № 651238 від 15.07.2008 року, № 651239 від 01.08.2008 року, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 156940 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, здійснив оплату на загальну суму 55000 грн. (а.с. 30-34). Письмова вимога позивача № 06/10 від 06.10.2009 року про сплату боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідачем отримана, проте не виконана (а.с. 35-38).

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Згідно розрахунку позивача станом на 11.01.2010 року, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 101940 грн.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання по договору, періоди прострочення відповідачем допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних передбачена п. 4.2 договору, відповідає ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені відповідачем за первісним позовом не заявлялось, тому сплив позовної давності як підставу відмови в задоволенні позову, згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, в цій частині суд не застосовує.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 1598 грн. 58 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 1834 грн. 58 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Крона , інд. 19500, вул. Індустріальна, б. 21, м. Городище, Черкаська область, п/р № 26003301004136 в АКБ Трансбанк м. Київ, МФО 300089, код ЄДРПОУ 31703528 на користь приватного підприємства-фірми Атрибут , інд. 33001, вул. Дворецька, б. 85а, кв. 1, м. Рівне, п/р № 260022479 в філії АТ ЕРСТЕ Банк м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 31021104 - 101940 грн. основного боргу, 12351 грн. 18 коп. пені, 20082 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 4406 грн. 16 коп. 3 % річних, 1834 грн. 58 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов