Ухвала

від 09.10.2017 по справі 926/2791/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о п р и п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

"09" жовтня 2017 р. Справа № 926/2791/17

За позовом Фермерського господарства "Вікторія"

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 селищна рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання права користування землею і скасування рішення про державну реєстрацію прав

Суддя О.Г. Проскурняк

Представники:

Від позивача - ОСОБА_5, довіреність від 01 серпня 2017 року.

Від відповідача - ОСОБА_4, довіреність №01-27/1576 від 12 вересня 2017 року.

Від третіх осіб - ОСОБА_2,

ОСОБА_6, довіреність від 13 вересня 2017 року,

ОСОБА_7, довіреність №697 від 06 жовтня 2017 року,

ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство "Вікторія" звернулось з позовом до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про визнання права користування землею і скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням ОСОБА_1 районної ради від 20.03.1992 року затверджено матеріали відведення земельних ділянок для створення селянських/фермерських/ господарств та надано земельну ділянку площею 5 га. із земель запасу ОСОБА_1 селищної ради, ОСОБА_2.

28 квітня 1992 року на ім'я засновника ФГ Вікторія , ОСОБА_2, видано державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею серії Б №00088 від 28.04.1992 року, із зазначеним схематичним планом земельної ділянки під №1. Рішенням XIII сесії XXI скликання ОСОБА_1 селищної ради від 25.03.1993 року надано додатково земельну ділянку площею 4, 98 га, яка відображається на схематичному плані державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею під №2.

Далі позивач стверджує, що 13.06.2017 року ФГ Вікторія в особі засновника ОСОБА_2, з метою присвоєння кадастрового номера земельній ділянці №2, звернулося до ФОП ОСОБА_8, із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте, листом від 30.06.2017 року №1, господарству було повідомлено про те, що виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є неможливим, оскільки під час ознайомлення з місцем розташування вище вказаної земельної ділянки з публічно-кадастрової карти, було встановлено, що дана земельна ділянка вже є зареєстрована в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер.

Так, позивач стверджує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна за номером 91038924 від 03.07.2017 року зареєстроване інше речове право, а саме право довічного успадковуваного володіння землею, володільцем якого є ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_1 районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером:34562748 від 31 березня 2017 року; 2) визнати землекористувачем земельної ділянки, що відображається на схематичному плані державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею від 28 квітня 1992 року під №2, площею 4,98 га., яка знаходиться на території ОСОБА_1 селищної ради за ФГ «Вікторія» .

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05 вересня 2017 року порушено провадження у справі № 926/2791/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2; третіх осіб, які не заявлють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_1 селищну раду, ОСОБА_4 та призначено до розгляду в засіданні на 18 вересня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15 вересня 2017 року призначено розгляд справи на 09 жовтня 2017 року, оскільки суддя Проскурняк О.Г. перебував у відряджені, починаючи з 18 по 23 вересня 2017 року включно.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позовні вимоги, щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора заявлені до ОСОБА_1 районної державної адміністрації та стосуються визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається, із позовної заяви, зміст позовних вимог обґрунтовується визнанням протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію державним реєстратором.

Як вбачається із постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» , вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Так, враховуючи вищевикладене та виходячи зі змісту позовних вимог, які обґрунтовуються визнанням протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію державним реєстратором даний спір стосується публічно-правових відносин та не підлягає розгляду в господарським судах.

Що стосується позовної вимоги, щодо визнання землекористувачем земельної ділянки, що відображається на схематичному плані державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею від 28 квітня 1992 року під №2, площею 4,98 га., яка знаходиться на території ОСОБА_1 селищної ради, Чернівецької області, Фермерським господарством «Вікторія» , код ЄДРПОУ 21427100, суд вказує на наступне.

Як вбачається, із матеріалів справи, а саме конфігурації земельних ділянок, що зображені на плані довічного успадкованого землеволодіння, спірна земельна ділянка, площею 4,96 га., згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна за номером 91038924 від 03.07.2017 року належить на праві довічного успадковуваного володіння землею ОСОБА_3.

Отже, за означеною позовною вимогою, в данних спірних правовідносинах повинен відповідати ОСОБА_3, який на час розгляду справи є фізичною особою та згідно вищезазначених документів є користувачем спірної земельної ділянки.

Частиною 1, 3 статті 24 ГПК України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Частиною 1,3 статті 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Відповідачем є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Так, нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливість залучення та заміни відповідача - фізичною особою, у справах щодо розгляду спорів про визнання права користування землею.

Отже, спір за предметною ознакою - підвідомчий Господарському суду, але фізична особа - ОСОБА_3, який має відповідати за вимогою, щодо визнання права користування земельною ділянкою не може бути стороною (відповідачем) господарського процесу.

В судовому засіданні 09 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду із усним клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку припинити провадження у справі, клопотання позивача задовольнити та повернути сплачений ним судовий збір на загальну суму 3 200,00 грн.

Керуючись пунктом 1.1 частини 1 статті 80, статтею 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Вікторія" (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, вул. Колгоспна, 2-Г, код 21427100) судовий збір у сумі 3 200,00 грн. сплачений платіжним дорученням № 75 від 31 серпня 2017 року.

Суддя О.Г. Проскурняк