Рішення

від 09.10.2017 по справі 289/903/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/903/17

Номер провадження 2/289/615/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставецької сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,0322 га (кадастровий номер 1825085200:04:000:0597), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, інших спадкоємців які б мали право та претендували на зазначене майно немає, тому просила суд визнати за нею право власності.

В судовому засіданні позивачка не з явилася, про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надіслала заяву в якій просила справу розглянути без її участі а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін,при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище - Василенко, що підтверджує свідоцтво про одруження серії 1-БК № 198296 від 19.10.2002 року, свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-БК № 025514 від 25.10.1996 року та витяг з ДРАЦС громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016740479 від 08.06.2016року) ОСОБА_3, народилась 18.10.1963 року в с. Леніно, (нині - Ставки) Радомишльського р-ну Житомирської області.

Відповідно до свідоцтва про народження позивачки серії ІV-УР № 1582916 від 12.11.1963 року, що видане Ленінським сільським ЗАГС Малинського району Житомирської області, її батьками є: батько, ОСОБА_4, українець, та мати, ОСОБА_2, українка.

02 лютого 2016 року померла мати позивачки, ОСОБА_2 у віці 86 років в с. Леніне, Радомишльського району, Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 279814, видане виконавчим комітетом Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області 02.02.2016 року.

В шестимісячний строк після смерті матері, ОСОБА_2, позивачка як спадкоємиця за законом, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_5, за результатами якої, нотаріусом було заведено спадкову справу під № 117/2016 вищезазначені факти підтверджує витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 44110828 від 08.06.2016 року.

До складу спадкового майна, що залишилося після смерті матері позивачки, ОСОБА_2, зокрема всього іншого, входить земельна ділянка площею 2,0322 га (кадастровий номер 1825085200:04:000:0597), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлій ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 123881 від 15 липня 2003 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 137 від 15.05.2003 року.

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Однак, під час оформлення спадщини, позивачці стало відомо, що відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку №НВ-1802871212016 від 22.09.2016 року, у вищезазначеному державному акті неправильно вказана площа земельної ділянки, а саме: земельна ділянка площею 1,9416 га з кадастровим номером 1825085200:04:000:0597 - в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №123881 зазначена площа 2,0322 га..

У зв'язку з вищезазначеними перешкодами та через те, що оригінал вищезазначеного Державного акту втрачений, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачка, як єдина спадкоємиця за законом (ст. 1261 ЦК України) - не має можливості.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно до п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Право змінювати правовідносини, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного й у відповідності з ст. 55 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 328, 1216-1218, 1223, 1225, 1268, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України, ПП ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , ПП ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та керуючись ст.ст. 3-4, 15, 60, 114, 118-120, 234 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ставецької сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 02.02.2016 року в с. Леніне, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 1,9416 га (кадастровий номер 1825085200:04:000:0597) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Ставецька сільська рада, що належала померлій ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 123881 від 15 липня 2003 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 137від 15.05.2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький