Постанова

від 10.10.2017 по справі 522/7849/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7849/17

Провадження № 2-а/522/1479/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді: Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши справу за адміністративним позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-4 , про скасування наказу №39 від 04.04.2017 року про демонтаж елементу вуличної торгівлі ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради, третя особа: осіб Чорномор-4 , згідно якої вимагає скасувати Наказ Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР № 39 від 04.04.2017 року в частині демонтажу каво-лотку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Жуковського 10.

Свою заяву обґрунтовує тим, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, здійснює діяльність з продажу чаю, кофейних напої та інших напоїв з обладнаного каво-лотку. Для розміщення каво-лотку за адресою: вул. Жуковського 10, позивачем було отримано дозвіл від ОСББ Чорномор-4 на розміщення на придомовій території ОСББ Чорномор-4 .

Проте, 30 березня 2017 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради було вручено ФО-П ОСОБА_1 Вимогу (припис) №013477 про демонтаж елементу вуличної торгівлі, який знаходиться за адресою: вул. Жуковського, 10, в строк до 03 квітня 2017 року, а також містить попередження про те, що у випадку невиконання припису демонтаж буде здійснюватись Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради з відшкодуванням коштів за демонтаж, перевезення та зберігання елементу вуличної торгівлі.

31 березня 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради із запереченням на вищевказану Вимогу (припис), яке зареєстровано за вхідним №512/01-17, в якому позивач просив скасувати вищевказану Вимогу (припис), оскільки її виписано із грубим порушенням імперативних норм чинного законодавства, відсутні підстави для демонтажу.

07 квітня 2017 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради на підставі Наказу №39 від 04 квітня 2017 року було проведено демонтаж елементу вуличної торгівлі розташованого за адресою: вул. Жуковського, 10.

Позивач стверджує, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень при винесенні оскаржуваного Наказу №39 від 04 квітня 2017 року, в частині проведення демонтажу елементу вуличної торгівлі - каво-лотку, який знаходиться за адресою вул. Жуковського 10, згідно з переліком, оскільки вказаний елемент вуличної торгівлі розміщено на землях, які належать ОСББ Чорномор-4 на праві постійного користування у порядку встановленому чинним законодавством, за наявністю письмової згоди ОСББ.

Представник позивача звернулась до суду із письмовим клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Ця заява приєднана судом до матеріалів справи.

Представник третьої особи звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи без його участи та відсутність заперечень проти задоволення позову.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить розписка про отримання відповідачем судової повістки, причину неявки суду не повідомив та заперечень на позовну заяву не надав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ч. 3ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування акти сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно з п. 1 ст. 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

У своїй діяльності відповідач керується Положенням про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради № 384-VІ від 28.02.2011 року.

Відповідно до п. 1.1. Додатку до цього рішення Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п. 2.1, п.п. 2.2.26 п. 2.2. цього Положення основними завданнями та функціями управління, зокрема, є здійснення відповідно до чинного законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг. Укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, у разі відсутності документів на землекористування, оформлених у порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79 1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 79 1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України об'єктом права постійного користування є земельна ділянка багатоквартирного житлового будинку, до якої належить земельна ділянка, на якій безпосередньо розташований житловий будинок та належні до нього будівлі і споруди (ділянка під плямою забудови) та прибудинкова територія.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку прибудинковою визначається територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Судом встановлено, що земельна ділянка багатоквартирного будинку, на якій розташовано каво-лоток, загальною площею 0,4308 га, складається із трьох земельних ділянок №5110137500:21:006:0022 площею 0,2555 га, №5110137500:21:006:0023 площею 0,0234 га та №5110137500:21:006:0024 площею 0,1519 га. Рішенням Одеської міської Ради №4192-IV від 28.04.2005 затверджено проект відведення та надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоповерхового будинку із земель державної власності згідно УКФВЗ 4.

Відповідно до п. Д ч. 2 ст. 92 ЗК України суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою багатоквартирного будинку є співвласники багатоквартирного будинку.

ОСББ Чорномор-4 зареєстровано як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під №15561200000033676 від 06.10.2008 року за адресою м. Одеса, вул. Жуковського 10.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки багатоквартирних будинків, передаються безоплатно у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку Кабінет Міністрів України протягом 6 місяців з дня набрання чинності цього Закону зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Однак, до цього часу відсутній порядок безоплатної передачі у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок багатоквартирних будинків.

Рішенням ЄСПЛ у справі Щокін проти України від 14.10.2010 р. визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону . У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, в порушення вказаних вимог закону, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-4 , про скасування наказу №39 від 04.04.2017 року про демонтаж елементу вуличної торгівлі.

Скасувати Наказ Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР № 39 від 04.04.2017 року в частині демонтажу каво-лотку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Жуковського 10.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Н.А. Ільченко

10.10.2017