Постанова

від 12.10.2017 по справі 812/1401/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1401/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Гірська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 у розмірі 1615958,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Гірська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 у розмірі 1615958,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Станом на 01.10.2017 заборгованість Відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 склала 1615958,14 грн. (в тому числі по Списку №1 - 1381854,94 грн. та по Списку №2 - 234103,20 грн.). У зв'язку із добровільним невиконанням Відповідачем зобов'язань, Позивач просив суд стягнути з Відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 у розмірі 1615958,14 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.60), просив розглянути справу за відсутності представника (а.с.71).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.59), на адресу суду надав відзив на адміністративний позов від 11.10.2017 №01/4-1-332 (а.с.68-69), в обґрунтування якого зазначив, що позов не визнає. Станом на час звернення позивача, який є суб'єктом владних повноважень, до суду із вказаним позовом Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не визначено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Абзац 4 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та стосується пенсій, призначених за списком №1 та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, які визначені у абзаці першому вказаного пункту. Відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсія працівникам за списком №1 та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ призначається на підставі п. а та б вказаної статті. Відповідно до абз.5 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком роботі і професій, затверджених КМУ, та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. в - е та ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , здійснюється з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 25 цього закону. Таким чином, як вважає Відповідач, витрати по виплаті пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах у видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затверджених КМУ, та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. в - е та ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення не є витратами Пенсійного фонду в розумінні п.6.1 Інструкції від 19.12.2003 №21-1 і не підлягають відшкодуванню в визначеному нею порядку. На підставі викладеного, просив суд вимовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що відокремлений підрозділ шахта Гірська зареєстровано без права юридичної особи, головним підприємством - юридичною особою, є Державне підприємство Первомайськвугілля (ідентифікаційний код 32320594) (а.с.43-57).

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

УПФУ в Попаснянському районі Луганської області та інші Управління ПФУ здійснювали доставку та виплату пільгових пенсій працівникам ВП шахта Гірська ДП Первомайськвугілля , що підтверджується розрахунками (а.с. 15-39).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а та б - з статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення , не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Попаснянському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 1) за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в сумі 1381854,94 грн. та пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 2) за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в сумі 234103,20 грн., всього за списком № 1 та списком № 2 за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в сумі 1615958,14 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с. 10-12, 63-67, 72-74).

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що Інструкція № 21-1 є підзаконним нормативно-правовим актом та не може встановлювати порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено не Інструкцією № 21-1, а Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-VI (Розділ ХV Прикінцеві положення ). Інструкція № 21-1 розроблена відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і визначає процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суд також зауважує, що вказана Інструкція зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, є чинною, не визнавалася такою, що суперечить діючому законодавству України.

Щодо права звернення позивача до суду з даним позовом суд зазначає, що відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 за № 41/26486, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Таким чином, позивач у встановленому законом порядку наділений повноваженнями на звернення до суду з цим позовом.

Як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, відповідач посилається на те, що позовні вимоги заявлені з порушенням п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. в - е та ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля на підприємствах за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Проте, суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ слідує, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Доказів того, що працівники підприємства відповідача, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії були зайняті на цих роботах не менше 25 років, відповідачем суду не надано.

Суд також звертає увагу на той факт, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 10 жовтня 2011 року за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу.

Судом установлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. а та б - з ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 1 та список № 2), а тому обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам покладено саме на відповідача.

Відповідачем суду не надано доказів погашення заборгованості перед позивачем по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 списком № 2 в сумі 1615958,14 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з державного підприємства Первомайськвугілля в особі відокремленого підрозділу шахта Гірська на користь УПФУ в Попаснянському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в сумі 1615958,14 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Гірська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 у розмірі 1615958,14 грн. - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Первомайськвугілля в особі відокремленого підрозділу шахта Гірська (вул. Куйбишева, 21, м. Гірське, Попаснянський район, Луганська область, 93292, код ЄДРПОУ 32320594) на користь управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (вул. Шкільна, 2, м. Попасна, Попаснянський район, Луганська область, р/р 25604301751, в ЛОУ ВАТ Державний Ощадний банк України , МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792608) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в розмірі 1381854,94 грн., за списком № 2 за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 в розмірі 234103,20 грн., а всього за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 за списком № 1 та списком № 2 в сумі 1615958 (один мільйон шістсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 14 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1