Постанова

від 11.10.2017 по справі 812/1440/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1440/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С. В.

при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до приватного підприємства «Укрпоставка-ПП» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку, Позивач) до приватного підприємства «Укрпоставка-ПП» (далі - ПП Укрпоставка-ПП , Відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ПП Укрпоставка-ПП зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради Луганської області, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - 36077921. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстрований та взятий на облік, як платник податків в ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг у сумі 17071,29 грн.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було вжито наступні заходи, на підставі ст. 57, 59 ПК України виставлені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.02.2015 та № НОМЕР_2 від 27.02.2015, виставлено податкову вимогу форми Ю № 515-25 від 09.04.2015.

Стягнути з Відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 17071,29 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та додатково вказав, що відповідно до ч. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу після отримання такого рішення. Крім того вважаємо за необхідне звернути увагу, що відповідно до вказаної норми, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Виходячи з заперечень, відповідач не надає жодних доказів оскарження ні в судовому ні в адміністративному порядку податкових повідомлень- рішень від 27.02.2015 №0000111503 та від 27.02.2015 №0000121503. Отже вони вважаються - узгодженими і повинні бути сплачені.

Зробивши системний аналіз положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669- VII вважає, що він жодним чином не регулює відносини у сфері справляння податку на додану вартість, отже не може бути застосований в даному випадку. Податковий кодекс України є спеціальним законодавчим актом з питань регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносно звільнення від відповідальності Законом № 1669 в статті 10 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідачем до заперечень не надано сертифікату що засвідчує форс-мажорні обставини, крім того до ДПІ раніше він також не надавався.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 128). Причини неприбуття у судове засідання не повідомив.

31.01.2017 представником відповідача надані письмові заперечення (а.с.38-41), в яких вказано, що Позивачем була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт №132/12-14-15-03/14-36077921 від 13.02.2015, в ході якої встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного та нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на загальну суму 97141,15 грн.

За наслідками перевірки Позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.02.2015 №0000111503, яким Відповідачу зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в розмірі 2356,20 гривень та податкове повідомлення - рішення від 27.02.2015 року №0000121503, яким Відповідачу зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в розмірі 14 715,83 гривень, що разом становить 17072,03 грн.

Перевіркою було встановлено факт подання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виправленням помилок за січень 2014 року №9019293156 від 10.04.2014 та податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року №14010010784 від 22.04.2014.

ОСОБА_1 камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання №132/12-14-15-03/14-36077921 від 13.02.2015 Відповідачем було отримано 13.02.2015, тобто минуло більше півроку з моменту подання податкової звітності.

Отже, камеральна перевірка позивача відбулася після сплину більше пів року з моменту подання податкової звітності, що надає підстави зробити висновок про неправомірність дій податкового органу з цього приводу, адже з причин спливу 30-ти денного строку у податкового органу право на проведення камеральної перевірки відсутнє.

Таким чином, Позивачем камеральна перевірка проведена з порушенням строків проведення такої перевірки, встановлених Податковим кодексом України.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 введений мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Преамбулою Закону України №1669 визначено, що цей Закон визнає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно розпорядження КМУ №1053-р від 30.10.2014 місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на територія яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно уставних документів, місцезнаходження Відповідача: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Першотравнева буд.20, корп. Б (офіс)2, який знаходиться на обліку у Позивача, місцезнаходження якого також входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція згідно Переліку, а саме Луганська обл., м. Сєвєродонецьк.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Судом встановлено, що ПП Укрпоставка-ПП зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради Луганської області, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - 36077921. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстрований та взятий на облік, як платник податків в ДПІ у м. Сєвєродонецьку (арк.спр.11-13).

Відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 17071,29 грн., який підтверджується:

1. податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2015 №0000111503 (термін сплати 21.03.2015) на суму 2356,20 грн;

2. податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2015 №0000121503 (термін сплати 21.03.2015) на суму 14715,83 грн (арк.спр.6-7).

З метою погашення податкового боргу Позивачем виставлено податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2015 року за № НОМЕР_1 та від 27 лютого 2015 року за № НОМЕР_2 (арк.спр.6-7), виставлено податкову вимогу форми Ю № 515-25 від 09.04.2015 (арк.спр. 8).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 у справі №812/584/16 у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Укрпоставка-ПП» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 27.02.2015 №0000111503 щодо зобов'язання ПП «Укрпоставка-ПП» сплатити штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в сумі 2356,20 грн.; від 27.02.2015 №0000121503 щодо зобов'язання ПП «Укрпоставка-ПП» сплатити штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 14715,83 грн. відмовлено. Постанова набрала законної сили (арк.спр.111-113).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, враховуючи те, що сума податкового боргу з податку на додану вартість ПП Укрпоставка-ПП складає 17071,29 грн., підтверджується матеріалами справи, самостійно задекларована відповідачем, на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, сума боргу є узгодженою, а тому вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до ПП Укрпоставка-ПП про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до приватного підприємства «Укрпоставка-ПП» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Укрпоставка-ПП» (ідентифікаційний код 36077921, місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 20, корп. Б, кв. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) з рахунків в банках, обслуговуючих платника, кошти в рахунок сплати податкового боргу в розмірі 17071,29 грн. (сімнадцять тисяч сімдесят одна гривня 29 копійок) на користь Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 12 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_2