Рішення

від 10.10.2017 по справі 902/856/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа № 902/856/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства ПРИВАТБАНК

(вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094)

до Споживчого товариства УКРЕСТ

(вул. Микитюка, буд. 29, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024)

про стягнення 5875,36 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 8084-К-О від 28.12.2016р.;

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Споживчого товариства УКРЕСТ 5875,36 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 21.03.2011р., з яких: 949,87 грн. заборгованість за кредитом, 2616,58 грн. заборгованість за відсотками, 239,40 грн. заборгованість по комісії, 2069,51 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 21.03.2011р. в частині погашення кредиту та сплати відсотків.

Ухвалою суду від 15.09.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/856/17 та призначено її розгляд на 10.10.2017р..

На визначену судом дату з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Визначених судом пояснень та доказів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала Господарського суду Вінницької області про порушення провадження у справі надсилалась на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Також відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, пояснень на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, справа розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21 березня 2011 року на підставі заяви Споживчого товариства УКРЕСТ (відповідач, за договором Клієнт) про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПАТ Комерційний банк Приватбанк (позивач, за договором Банк) було відкрито поточний рахунок № 26000060509072.

Згідно зазначеної заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (умови), ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 1 Глави 72 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Так, ч. 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_2 та Клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3 .18.1.6. Умов Ліміт може бути змінений ОСОБА_2 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_2. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_2 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_2 і Клієнта ( системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача № 26000060509072 в сумі 1000 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до розділу Умов 3 .18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує ОСОБА_2 за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує ОСОБА_2 відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_2 на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також пунктом 3.18.4.4. Умов встановлено, що Клієнт сплачує ОСОБА_2 винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає ОСОБА_2 здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.18.4.5. Умов Клієнт сплачує ОСОБА_2 винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.18.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.18.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються тривалістю 5 років.

Як вбачається з наданої виписки по рахунку № 26000060509072 та розрахунку заборгованості, нарахування відсотків почалось з 25.05.2011р. на залишок заборгованості за кредитом 998,67 грн. за ставкою 24% річних.

27.05.2011р. нараховані відсотки в розмірі 1,33 грн. були погашені за рахунок кредитного ліміту, що призвело до збільшення заборгованості за кредитом до 1000 грн.

За період з 27.05.2011р. по 01.06.2011р. на розмір кредитного ліміту нараховано 3,33 грн. відсотків, з яких 01.06.2011р. було погашено за рахунок коштів на поточному рахунку 0,27грн.

З 01.06.2011р. до 21.06.2011р. на той же розмір використаного ліміту нараховано відсотки в розмірі 16,40 грн., які були погашені 21.06.2011р. шляхом внесення коштів в розмірі 1000 грн. на рахунок № 26000060509072.

Також було частково погашено заборгованість за кредитом і залишок по ній станом на 21.06.2011р. становив 25,40 грн.

На цей розмір заборгованості станом на 22.06.2011р. було нараховано 0,02 грн. процентів, які були погашені 22.06.2011р. за рахунок кредитного ліміту.

22.06.2011р., згідно виписки, за рахунок кредитного ліміту відбулося поповнення карти № 4246005111160052*0912, що призвело до збільшення дебетового сальдо до 975,42 грн.

З 22.06.2011р. по 18.07.2011р. проводилося щоденне нарахування відсотків та їх погашення за рахунок кредитного ліміту.

Після повного використання кредитного ліміту, з 18.07.2011р. до 25.07.2011р. було нараховано 5,92 грн. відсотків, які були погашені 25.07.2011р. разом із заборгованістю за тілом кредиту, шляхом внесення готівкової виручки на рахунок № 26000060509072.

З 25.07.2011р. по 26.09.2011р. відсотки не нараховувались в зв'язку з обнуленням дебетового сальдо в період з 20 по 25 число місяця, в якому кредитний ліміт було використано.

З 26.09.по 26.12.2011р. почалось щоденне нарахування відсотків на сальдо 869,26 грн. і погашення їх за рахунок кредитного ліміту.

26.12.2011р. в зв'язку з настанням 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, почалось нарахування відсотків на тіло кредиту в розмірі 949,87 грн. та було припинено їх погашення за рахунок коштів кредитного ліміту.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать обставини справи, в порушення ст.ст. 526, 530, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме: скориставшись кредитними коштами у встановлений строк грошові кошти не повернув та не сплатив нараховані відсотки, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту та нарахованим відсоткам є простроченою.

Отже, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 949,87 грн. щодо повернення кредитних коштів, 2616,58 грн. заборгованість за відсотками, 239,40 грн. заборгованість по комісії, розрахунок яких судом перевірений і з яким суд погоджується щодо сум, строків та ставок нарахувань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 949,87 грн. заборгованості за кредитом, 2616,58 грн. заборгованості за відсотками та 239,40 грн. заборгованості по комісії є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, і підлягають задоволенню в цій частині повністю.

Крім того, за прострочення виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем заявлено до стягнення 2069,51 грн. пені за період з 02.12.2012р. по 09.10.2017р.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.18.5.1 Умов визначено, що у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.24.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт сплачує ОСОБА_2 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_2 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_2 пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, наведені порушення є підставою для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені, що обумовлено як ст.ст. 549, 611, 610, 612 Цивільного кодексу України, так і п. 3.18.5.1 Умов.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд погоджується з ним щодо строків, сум та ставок нарахувань, у зв'язку з чим задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, а саме в розмірі 2069,51 грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог та виконання договору № б/н. від 21.03.2011р..

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Споживчого товариства УКРЕСТ (вул. Микитюка, буд. 29, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024, код ЄДРПОУ 36188044) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 87 коп. - заборгованості за кредитом; 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 58 коп. - заборгованості за відсотками; 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 40 коп. - заборгованості по комісії; 2069 (дві тисячі шістдесят дев'ять) грн. 51 коп. - пені та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 12 жовтня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Микитюка, буд. 29, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024)