Рішення

від 10.10.2017 по справі 908/1728/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017 Справа № 908/1728/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 361 від 19.07.2017р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП , Кіровоградська область, м. Кропивницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еколит , Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення заборгованості в розмірі 172279,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еколит про стягнення заборгованості за Договором поставки № 220317-1 від 22.03.2017р. в сумі 172279,20 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 22.03.2017р. між ТОВ СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП (Постачальник) та ТОВ Еколит (Покупець), було укладено Договір поставки № 220317-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар, детальний опис та характеристики, кількість і вартість якого вказані в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.1 Договору № 220317-1).

22.03.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію № 1 до Договору № 220317-1 від 22.03.2017р., якою було погоджено поставку на адресу відповідача чавуну ливарного Л.-5 у кількості 20 тон за ціною 264000,00 грн. разом з ПДВ та оплату протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 264000,00 грн., ТОВ Еколит оплатило поставлений товар частково в сумі 100000,00 грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 164000,00 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано останньому, на підставі п. 8.2 Договору поставки № 220317-1, пеню в розмірі 53,02 грн., 3 % річних в сумі 1577,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 6649,18 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.2017р. справу № 908/1728/17 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/133/17 та призначено розгляд справи на 21.09.2017р. о 10 год. 30 хв.

11.09.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП надійшло клопотання про участь у судовому засідання призначеного на 21.09.2017р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.09.2017р. у задоволенні клопотання ТОВ СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

В судовому засіданні 21.09.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2017р. не з'явився.

Ухвалою суду від 21.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.10.2017р.

21.09.2017р. до через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від ТОВ СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в якому позивач просить суд дозволити позивачу приймати участь у судовому засідання у справі № 908/1728/17 у режимі відеоконференції з господарським судом Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 21.09.2017 р. дозволено участь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП у судовому засідання в режимі відеоконференції, доручено господарському суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції 10.10.2017р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду.

Судове засідання 10.10.2017 р. відбувалось в режимі відеоконференції, яка була проведена з господарським судом Кіровоградської області.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні 10.10.2017 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.08.2017 р. та про відкладення розгляду справи від 21.09.2017 р. направлялись на адресу відповідача, яка вказана в позові та зазначена в ЄДР.

Вказані ухвали суду повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти адресат не находится .

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, суд дійшов висновку про можливий розгляд справи за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 10.10.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

22.03.2017р. між ТОВ СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП (Постачальник) та ТОВ Еколит (Покупець), було укладено Договір поставки № 220317-1 (Договір).

Відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар, детальний опис та характеристики, кількість і вартість якого вказані в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна товару вказується в специфікаціях до даного Договору. Ціна вказується на умовах поставки DDP м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 80/162, згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Постачальник здійснює оплату кожної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки на підставі рахунку, виставленого Постачальником.

22.03.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію № 1 до Договору № 220317-1 від 22.03.2017р., якою було погоджено поставку на адресу відповідача чавуну ливарного Л.-5 у кількості 20 тон за ціною 264000,00 грн. разом з ПДВ та оплату протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 264000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 154 від 28.03.2017р., належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

ТОВ Еколит оплатило поставлений товар частково в сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 501 від 16.05.2017 р., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, в зв'язку з чим у відповідача виникла наявна заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 164000,00 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 164000,00 грн. підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи. Відповідачем не спростовано наявність суми боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 164000,00 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 5510570/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 Договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожен день прострочки оплати товару.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем нарахована пеня в розмірі 53,02 грн. за період з 27.04.2017 р. по 22.08.2017 р.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , судом задовольняється вимога про стягнення пені в сумі заявленій позивачем - 53,02 грн.

Також позивачем нарахована сума 3 % річних, яка складає 1577,00 грн. та втрат від інфляції в розмірі 6649,18 грн. за період з 27.04.2017 р. по 22.08.2017 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та втрат від інфляції є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд встановив, що сума 3 % річних в розмірі 1577,00 грн. є вірною та підлягає стягненню, втрати від інфляції в сумі 6649,18 грн. не вірно розраховані, здійснивши перерахунок судом встановлено, що до стягнення підлягає сума втрат від інфляції в розмірі 4958,56 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП судом задовольняються частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еколит (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 102, кім. 2, код ЄДРПОУ 40350969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП (25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28, код ЄДРПОУ 38693422) основний борг в розмірі 164000 (сто шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 1577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп., інфляційних витрат в розмірі 4958 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 56 коп., пеню в розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 02 коп. та 2558 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 83 коп . судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.10.2017 р.

Суддя О.А. Топчій