Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/12916/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа № 910/12916/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя преса"

про стягнення 64 353,60 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Задорожна І.М. (представник за довіреністю №127 від 05.09.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя преса" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Дилерським договором № 118D на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації від 01.11.2016р. в розмірі 64 353,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, повну вартість отриманого від позивача товару у строки визначені договором не сплатив.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 03.10.2017р.

В судове засідання 03.10.2017р. представник відповідача не з'явився повторно, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 03 жовтня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (дилер) було укладено Дилерський договір № 118D на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність дилеру друковану продукцію, а дилер зобов'язувався приймати таку друковану продукцію та своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.

Згідно п. п. 1.2., 1.3. Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору постачальник доручає, а дилер бере на себе зобов'язання на розповсюдження друкованої продукції. Даний договір розповсюджується на асортимент друкованої продукції за згодою з постачальником.

В п. 2.2.1. Договору дилер взяв на себе зобов'язання прийняти, своєчасно оплатити продукцію на умовах даного договору.

За умовами п. п. 4.1., 4.3. Договору відпускна ціна для дилера визначається постачальником в інформаційному листі та у видатковій накладній. Оплата поставленої продукції проводиться дилером шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до п. 5.1. Договору право власності на поставлену партію видань переходить від постачальника до дилера з моменту передачі продукції дилеру за видатковою накладною.

Як передбачено в п. 7.2. Договору датою поставки вважається дата отримання видань дилером, яка фіксується у видаткових накладних, що виписуються постачальником.

На виконання умов договору в період з 03.11.2016р. по 19.01.2017р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 313 463,58 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.4. Договору строк оплати за всі видання, що поставляються за договором 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання кожної партії продукції, за виключенням особливих випадків і угод, обумовлених постачальником.

Договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2019р. (п. 14.1. Договору).

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином, здійснивши часткову оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 771 000,00 грн. (докази оплати товару містяться в матеріалах справи).

Крім того, відповідачем на підставі п. п. 8.6.-8.8. Договору відповідачем повернуто позивачеві товар на загальну суму 478 109,98 грн. (накладні про повернення товару постачальнику містяться в матеріалах справи).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідачем з урахуванням здійсненої оплати вартості товару на суму 771 000,00 грн., а також повернутого товару на суму 478 109,98 грн., не оплачено залишок товару за видатковою накладною № 242 від 19.01.2017р. на суму 64 353,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 4.4. Договору, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого товару за договором мав бути виконаний у строк 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання кожної партії продукції, а прострочення оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною № 242 від 19.01.2017р. у відповідача виникло з наступного дня після спливу вказаного строку, тобто з 06.03.2017р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/12916/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 64 353,60 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя преса" (ідентифікаційний код 33832835, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" (ідентифікаційний код 38218641, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 101) 64 353,60 грн. (шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят три гривні 60 коп.) суми основного боргу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2017р.

Суддя С.М. Морозов