Рішення

від 05.10.2017 по справі 908/1506/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/108/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 Справа № 908/1506/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24)

до відповідача 1 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 21-Б)

до відповідача 2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23)

до відповідача 3 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 56-А)

про стягнення 1 726 670,14 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.02.2017р.;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.09.2017р.;

від відповідача-3 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.09.2017р.;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось ПАТ «БАНК ВОСТОК» , м. Дніпро з позовом до ТОВ «ТД Комерц-Гранд» м. Запоріжжя, ТОВ «Запоріжспецсталь» м. Запоріжжя, ТОВ «М.К.С.» про стягнення заборгованості за кредитним договором № ДК2014-0101 від 04.09.2014р. у сумі 1 726 670,14 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 21.07.2017 р. справу № 908/1506/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.2017р. порушено провадження у справі № 908/1506/17, справі присвоєно номер провадження 4/108/17, судове засідання призначено на 07.09.2017 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою від 07.09.2017 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі до 06.10.2017р., розгляд справи відкладено на 26.09.2017р. Ухвалою від 26.09.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладено на 05.10.2017р.

В судовому засіданні 05.10.2017р. справу розглянуто і прийнято, на підставі ст. 85 ГПК України, рішення.

За письмовим клопотанням позивача та відповідача-2, 3 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

05.10.2017р. на адресу суду від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що у якості обгрунтування розміру суми заборгованості ПАТ Банк Восток у позові зазначив, що на підставі протоколу №54 засідання правління ПАТ Банк Восток від 24.06.2016 року Банк, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ДК2014-0101 від 04.09.2014 року, прийняв у власність Трансформатор силовий трьохфазний ЄТЦПК 15000/10-УЗ, заводський номер 1133091, який був предметом застави за договором застави № ДК2014-0101 від 04.09.2014р.та нежиле приміщення підвалу та першого поверху Ж 74 9 літ А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» не погоджується з розміром вартості трансформатора, за яким банк (позивач) зарахував часткове погашення заборгованості за кредитним договором № ДК2014-0101 від 04.09.2014р. Вважає, що ринкова вартість трансформатора була штучно занижена, а тому з метою з'ясування реальної ринкової вартості предмета застави - трансформатора по справі №908/1506/17 необхідно призначити судову експертизу.

Представник позивача проти клопотання заперечив.

Розглянувши заявлене клопотання, судом клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що у розумінні ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пунктах 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи вказано, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд зазначає, що визначення ринкової вартості предмета застави - трансформатора та факту набуття права власності на предмет застави не входять до предмету доказування у справі №908/1506/17.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі, ст., ст. 526, 1054 ЦК України кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., договорів поруки № ДК2014-0101/П1 від 04.09.2014р. та № ДК2014-0101/П2 від 04.09.2014р., просить позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» , ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» 1 726 670,14 грн. основної заборгованості за кредитом.

Відповідач-1 в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 21.07.2017р., від 07.09.2017р., та від 26.09.2017р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1506/17 відповідач-1 був повідомлений належним чином ухвалою суду від 21.07.2017р. про порушення провадження у справі № 908/1506/17, яка 15.08.2017 р. була отримана уповноваженою особою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900116345385), та ухвалами суду від 07.09.2017р., та від 26.09.2017р. про відкладення розгляду справи № 908/1506/17, які на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача-1.

Відповідач - 2 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та зазначив, що не погоджується з розміром вартості трансформатора, за яким банк (позивач) зарахував часткове погашення заборгованості за кредитним договором № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., оскільки ціна на зазначений трансформатор була значно заниженою, та зазначає, що якби банк не перешкоджав відповідачу-2 у реалізації трансформатору, то заборгованість за кредитним договором № ДК2014-0101 від 04.09.2014р. була б погашена повністю.

Відповідач - 3 письмового відзиву на позовну заяву не надав, проти позову також заперечив.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -2 та відповідача-3 , суд -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» (позивач у справі, далі за текстом - Банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» (відповідач-1 у справі, далі за текстом - Позичальник) був укладений кредитний договір № ДК2014-0101 (далі за текстом - Кредитний договір), з відповідними змінами та додатками до нього.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору Банк відповідно до умов договору зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (Кредит) шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 3 000 000, 00 (три мільйони) гривень, а Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитом проценти та повернути Кредит у порядку і в строки, визначених Кредитним договором.

Згідно п.1.4 Кредитного договору кредит має бути повернутий позичальником не пізніше 03 вересня 2015 року, проте термін повернення кредиту може змінюватися згідно умов договору.

У п. 1.2 Кредитного договору, сторонами погоджено Графік зміни ліміту кредитної лінії.

03.04.2015 року Позивачем та Відповідачем -1 укладена додаткова угода до Кредитного договору якою було змінено графік зміни ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору цілі, на які має бути використаний кредит: поповнення обігових коштів.

Згідно п. 4.6 Кредитного договору зобов'язання Позичальника по погашенню Кредиту вважаються дотриманими, якщо протягом строку дії цього Договору заборгованість за Кредитом не перевищує чинного ліміту кредитної лінії, визначеного Графіком, а також станом на кінець операційного дня Банку, який є терміном повернення Кредиту, заборгованість за Кредитом відсутня.

Умовами п. 4.7 та п. 4.7.1 Кредитного договору сторони обумовили, що термін повернення кредиту визначається п. 1.4 Договору, крім наступних випадків: в разі звернення Банку до Позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту в порядку визначеному п.4.9 Договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на одинадцятий календарний день від дати направлення Банком позичальникові вимоги про дострокове повернення кредиту . Датою направлення вимоги вважається дата подання оператору зв'язку відповідного поштового відправлення/телеграми або дата отримання зазначеної вимоги Банку представником Позичальника під розписку.

Відповідно до п.4.9 Кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту направляється банком позичальникові у письмовій формі, із зазначенням підстав для її направлення.

Пунктом 9.3 Кредитного договору сторони визначили, що банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення Кредиту, згідно п.п. 4.7, 4.9 Договору.

Умовами пункту 15.2 передбачено, що Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши положення Кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний Договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором, були укладені наступні договори.

04.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» (надалі - Кредитор , позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю завод «Запоріжспецсталь» (надалі - Поручитель , відповідач-2) був укладений договір поруки № ДК2014-0101/П1 (надалі - Договір поруки № ДК2014-0101/П1).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки № ДК2014-0101/П1, (в редакції додаткової угоди від 03.04.2015р. до договору поруки № ДК2014-0101/П1) Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання ТОВ «ТД Комерц-Гранд» всіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р. зі змінами та доповненнями внесеними згідно додаткової угоди від 03.04.2015р. до кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., як існуючих на дату укладання договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

04.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» (надалі - Кредитор , позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» (надалі - Поручитель , відповідач-3) був укладений договір поруки № ДК2014-0101/П2 (надалі - Договір поруки № ДК2014-0101/П2).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки № ДК2014-0101/П2, (в редакції додаткової угоди від 03.04.2015р. до договору поруки № ДК2014-0101/П2) Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання ТОВ «ТД Комерц-Гранд» всіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р. зі змінами та доповненнями внесеними згідно додаткової угоди від 03.04.2015р. до кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., як існуючих на дату укладання договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Згідно до п. 1.3. Договору поруки № ДК2014-0101/П1 та № ДК2014-0101/П2 поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату неустойки згідно умов Кредитного договору, проте максимальний обсяг відповідальності поручителя за Договором складає 3 630000, 00 грн.

Згідно п. 1.4 Договору поруки № ДК2014-0101/П1 та № ДК2014-0101/П2 відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.

Згідно п. 1.5 Договору поруки № ДК2014-0101/П1 та № ДК2014-0101/П2 причини невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором не можуть бути підставою для звільнення Поручителя від виконання зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до положень п. 2.2 Договору поруки № ДК2014-0101/П1 та № ДК2014-0101/П2 у разі невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Кредитор має право пред'явити безпосередньо до Поручителя свої вимоги. Під пред'явленням вимоги Кредитора до Поручителя ОСОБА_4 розуміють як направлення письмової вимоги Поручителю, так і звернення з відповідним позовом до суду. Обов'язок Поручителя виконати зобов'язання Позичальника за Кредитним договором виникає в перший день прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору поруки № ДК2014-0101/П1 та № ДК2014-0101/П2, порука, надана згідно цього Договору, припиняється по спливу п'яти років від дати настання остаточного терміну повернення кредиту згідно Кредитного договору.

04.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» (надалі - Заставодержатель , позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю завод «Запоріжспецсталь» (надалі - Застоводавець , відповідач-2) був укладений договір застави № ДК2014-0101/О (надалі - Договір застави).

Відповідно до п.1.1 Договору застави(в редакції додаткової угоди від 03.04.2015р. до договору застави) Заставодавець передає в заставу Заставодержателю рухоме майно вказане у п. 1.2. цього Договору, для забезпечення вимог Застанодержателя, що випливають з Кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.04.2014 року зі змінами та доповненнями внесеними згідно додаткової угоди від 03.04.2015р. до кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.09.2014р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору № ДК2014-0101 від 04.04.2014р. (надалі - Основний договір ), укладеного між заставодержателем та позичальником, за умовами якого Заставодержатель надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 3 000 000,00 (ОСОБА_5 мільйони) гривень, на строк по 03.09.2015 року, зі сплатою Позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 21% процент річних, а також зі сплатою комісій, неустойки згідно умов Основного договору.

Заставою за цим Договором також забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування витрат пов'язаних із пред'явленням вимоги за Основним договором, зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмет застави, збитків, завданих порушенням умов Договору та/або порушенням зобов'язань за Основним договором, неустойки, то підлягає сплаті за порушення умов цього Договору.

У відповідності до даного Договору Заставодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Основним договором та/або Заставодавцем цим Договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна, вказаного у п.1.2. цього Договору, переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору застави предметом застави за цим Договором є належне Заставодавцю на праві приватної власності майно, а саме обладнання, перелік якого зазначений у Додатку №1 до даного Договору. Додаток №1 до Договору є невід'ємною частиною даного Договору та погоджується і підписується Сторонами одночасно з укладенням цього Договору. Обладнання, вказане у №1 до Договору надалі за текстом іменоване - предмет застави.

Відповідно до Додаток №1 до Договору застави ТОВ Завод Запоріжспецсталь передав в заставу Банку рухоме майно, а саме: Трансформатор силовий трьохфазний ЭТЦПК 15000/10-УЗ, заводський номер 1133091, що зберігається за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 23.

04.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» (надалі - Іпотекодержатель , позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мегатранс» (надалі - Іпотекодавець ) був укладений Іпотечний договір №ДК2014-0101/И, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим №1130 (далі - Договір іпотеки), за яким ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мегатранс передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: Нежиле приміщення, підвалу та першого поверху № 74 (сімдесят чотири), літера А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, будинок 10 (десять) площею 176,3 кв.м. (далі - Предмет іпотеки).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідно до приписів законодавства порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, тому поручитель несе відповідальність у об'ємі, передбаченому кредитним договором.

Правовідносини, що випливають із договору застави, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про заставу» , Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» .

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

За приписами ст. 22 наведеного Закону обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому.

За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України «Про іпотеку» ).

Як свідчать матеріали справи, Банком зобов'язання щодо надання кредитних коштів Позичальнику за Кредитним договором виконані у повному обсязі - ТОВ ТД КОМЕРЦ - ГРАНД було надано Кредит на умовах, передбачених Кредитним договором.

Проте, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» було порушено умови Кредитного, а саме умови п. 4.6 Кредитного договору, та станом на 10.07.2015 року прострочена заборгованість Відповідача за Кредитним договором становила: 485 613,39 грн. - заборгованість за простроченою частиною кредиту; - 162 610,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; - 7 926,30 грн. - заборгованість за відсотками за простроченими кредитними коштами; - 29 930,81 грн. - пеня за прострочку кредиту; 9 275,41 грн. - пеня за прострочку сплати відсотків.

Позивач скористався наданим йому правом вимагати дострокового повернення кредитних коштів (п.9.3 Кредитного договору).

Судом встановлено, що 13.07.2015р. Банк направив Позичальнику Вимогу від 10.07.2015 року про дострокове повернення Кредиту згідно п.п. 4.7., 4.9. Кредитного договору, що підтверджується фіскальним чеком від 13.07.2015р. та описом вкладення в цінний лист, скріплений штемпелем поштового зв'язку за 13.07.2015р. (копія зазначених документів долучена до матеріалів справи.)

Матеріали справи свідчать, що дана Вимога була отримана ТОВ «ТД Комерц-Гранд» - 17.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, скріпленого штемпелем поштового зв'язку за 17.07.2015р. (копія зазначеного документу долучена до матеріалів справи.)

Таким чином, термін повернення Кредиту вважається таким, що настав 24.07.2015 року (на одинадцятий календарний день від дати направлення Банком Відповідачу вимоги про дострокове повернення Кредиту (п.4.7.1 Кредитного договору)).

Станом на 27.07.2015 року вимога про дострокове повернення Кредиту Відповідачем виконана не була, та заборгованість за Кредитним договором становила: - 2945 613, 39 грн. - заборгованість за кредитом; 202 296,44 грн. - заборгованість за відсотками; 300,00 грн. - заборгованість за комісіями; 61 667,53 грн. - пеня за кредитом.

Всього заборгованість становила - 3 209 877,36 36 коп.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 8.2 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується повернути кредит у порядку та на умовах визначених розділом 1 та розділом 4 Договору.

Отже, зобов'язання відповідача 1 (Позичальника) по повному поверненню кредиту не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач 1 (Позичальник) доказів належного і повного виконання зобов'язань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, згідно узгодженому сторонами графіку, суду не довів.

Частиною 2 ст. 196 ГК України визначено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має прав вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалося вище, Договором поруки № ДК2014-0101/П1 від 04.09.2014р. та Договором поруки № ДК2014-0101/П2 від 04.09.2014р. встановлено солідарний обов'язок Поручителів щодо виконання зобов'язання, встановленого кредитним договором № ДК2014-0101 від 04.09.2014р.

28.07.2015 року Банком, враховуючи п. 2.2 Договорів поруки, було направлено відповідачу-2 та відповідачу-3 вимоги (за вих. №04/3570 та вих.. №04/3571) про усунення порушень, якими Банк просив поручителів здійснити повне погашення заборгованості за Кредитним договором, протягом 10-и календарних днів з дати отримання даної вимоги. Також поручителів було повідомлено, що у разі невиконання даної вимоги протягом 10-и календарних днів з дати її отримання Банк буде вимушений звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів або задовольнити свої вимоги у інший спосіб, передбачений Договорами поруки.

Направлення зазначених вимог відповідачам -2, 3 підтверджується описами вкладення в цінний лист, скріпленими штемпелем поштового зв'язку за 28.07.2017р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на підставі Протоколу № 54 Засідання Правління Публічного акціонерного товариства БАНК ВОСТОК від 24.06.2016 року Банк, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №ДК2014-0101 від 04.09.2014р., прийняв у власність Трансформатор силовий трьохфазний ЗТЦПК 15000/10-УЗ, заводський номер 1133091, який був предметом застави за Договором застави № ДК2014-0101/О від 04.09.2014р. та нежиле приміщення, підвалу та першого поверху № 74 (сімдесят чотири), літера А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, будинок 10 (десять) площею 176,3 кв.м.

Банк набув право власності на Предмет застави відповідно до Розділу 5 Договору застави та ст. 29 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та в позасудовому порядку на Предмет іпотеки на підставі застереження, яке міститься в Договорі іпотеки.

Відповідно до Протоколу №56 Засідання Правління Публічного акціонерного товариства БАНК ВОСТОК від 01 липня 2016 року було здійснено облік набутого у власність майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності ПП Діалог .

Так, відповідно до Звіту про ринкову вартість виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП Діалог , станом на 24.06.2016 року ринкова вартість трансформатора силового трьохфазного ЗТЦПК-1500/10-УЗ заводський номер 1133091 становить 498 648,00 грн. з ПДВ.

Згідно Звіту про ринкову вартість виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП Діалог , станом на 24.06.2016 року ринкова вартість нежилого приміщення, підвалу та першого поверху № 74 (сімдесят чотири), літера А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, будинок 10 (десять) площею 176,3 кв.м. становить 1 502 105,00 грн. з ПДВ.

Вказане підтверджується виписками по рахунку ТОВ ТД Комерц-Гранд за період з 04.09.2014р. по 14.07.2017 р., які містять інформацію про зарахування коштів в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором на підставі рішення Правління (Протокол №56 від 01.07.2016 р.).

Станом на 14.07.2017 року вимоги до Позичальника та поручителів не виконані та заборгованість за Кредитним договором, з урахуванням часткового погашення за рахунок набуття Банком у власність заставного майна становить: 1 726 670,14 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями; 1 994 487,71 грн. - пеня за кредитом. Всього заборгованість - 3 721 157,85 грн. 85 коп.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №ДК2014-0101 від 04.09.2014р. в розмірі 1726670,14 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні жоден з відповідачів не довів суду повне погашення кредиту.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідачів спростовуються наданими позивачем доказами..

На підставі викладеного вище, вимоги про стягнення суми 1726670,14 грн. заборгованості за кредитом з відповідачів 1, 2 та 3 солідарно за Кредитним договором №ДК2014-0101 від 04.09.2014р., суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати присуджуються до стягнення солідарно з відповідачів 1, 2 та 3 на користь позивача.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів , то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну . Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір задоволеним вимогам складає 25 900, 05 грн. та підлягає розподіленню порівну між трьома відповідачами, по 8 633, 35 грн.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» , м. м. Дніпро до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» , м. Запоріжжя, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» , м. Запоріжжя та до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 21-Б, код ЄДРПОУ 38191426), та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23, код ЄДРПОУ 36836387), та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 56-А, код ЄДРПОУ 35366469) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, код ЄДРПОУ 26237202) 1726670 (один мільйон сімсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят) грн. 14 коп. заборгованості по кредиту. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТД Комерц-Гранд» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 21-Б, код ЄДРПОУ 38191426) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, код ЄДРПОУ 26237202) 8 633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю заводу «Запоріжспецсталь» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23, код ЄДРПОУ 36836387) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, код ЄДРПОУ 26237202) 8 633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «М.К.С.» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 56-А, код ЄДРПОУ 35366469) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, код ЄДРПОУ 26237202) 8 633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 10» жовтня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.