Рішення

від 02.10.2017 по справі 910/23649/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017Справа № 910/23649/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промдезактивація

про стягнення 1 996 800,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Найденко І.О. - представник за довіреністю №108/10 від 11.07.2015 р.

Муляр Є.Г - представник за довіреністю №107/10 від 17.07.2015 р.

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року до Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - ДП НАЕК Енергоатом , позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промдезактивація (далі - ТОВ НВП Промдезактивація , відповідач) про стягнення 1 996 800,00 грн.

Свої позовні вимоги ДП НАЕК Енергоатом обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем - ТОВ НВП Промдезактивація своїх зобов'язань за договором поставки № АК11468122993 від 13.12.2012 р. в частині здійснення своєчасної поставки товару в обсязі, передбаченому умовами договору.

У зв'язку з простроченням поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 1 996 800,00 грн.

За вказаними позовними вимогами ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2016 р. було порушено провадження у справі № 910/23649/16 (суддя Карабань Я.А.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2017 р. провадження у даній справі зупинено до вирішення пов'язаної із нею справи № 910/5918/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2017 р. провадження у справі № 910/23649/16 поновлено та прийнято вказану справу до свого провадження суддею Головіною К.І.

У судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у минулих судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що до порушення відповідачем свого обов'язку своєчасно поставити товар призвело порушення позивачем зустрічного обов'язку вчасно сплатити аванс, а також затягування останнім процесу заводських прийомних випробувань, без проведення яких за умовами договору неможлива поставка. Крім того, вказав, що ТОВ НВП Промдезактивація не вчиняло дій, спрямованих на односторонню відмову від договору, а відповідач не завершив поставку товару, оскільки позивач не оплатив раніше поставлений товар у повній мірі. Вказав також на сплив строку позовної давності. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 13.12.2012 р. між ДП НАЕК Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект (покупець) та ТОВ НВП Промдезактивація (постачальник) був укладений договір поставки № АК11468122993 (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, викладених у договорі, поставити устаткування підіймальне та такелажне (установку дезактивації металу) (далі - товар) для відокремленого підрозділу Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом , а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити товар (п. 1.1). Відповідно до п. 3.2 сума договору становить 27 840 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 640 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1.1 договору для постачання товару покупець перераховує перший аванс, що складає 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн., в разі виконання постачальником умов п. 4.2 договору.

Для постачання товару покупець через 3 (три) місяці після перерахування першого авансу по п. 4.1.1 договору та оформлення акту приймання-передачі проектно-конструкторської документації перераховує другий аванс, що складає 12 641 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 106 933,33 грн., в разі виконання постачальником умов п. 4.3 договору (п. 4.1.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлений строк поставки товару: протягом 16 (шістнадцяти) місяців з дати отримання постачальником суми авансу, в розмірі визначеному в п. 4.1.1 договору.

Як підтверджується матеріалами справи, 10.12.2013 р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № АК11468122993 від 13.12.2012 (далі - додаткова угода № 1), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 5.1 договору в наступній редакції: Поставка товару має бути здійснена постачальником у червні 2014 року за умови сплати авансу покупцем у розмірі 12 641 600,00 грн. з ПДВ .

Крім того, відповідно по п. 3 додаткової угоди № 1 сторони домовились вважати такими, що втратили чинність п.п. 4.1.2, 4.3 договору, а також календарний план реалізації договору поставки (додаток № 2 до договору).

Пунктом 5.2 договору визначене місце поставки товару: Україна, 30100, м. Кузнецовськ, Рівненська обл., склад вантажоодержувача: Рівненське відділення ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом .

У червні 2013 року відповідач звернувся до позивача з листом № 19/06заг від 19.06.2013, в якому просив погодити перенесення строку поставки товару з червня 2014 року на вересень 2014 року. А позивач листом № 041-20/Ф-2589 від 27.06.2014 погодив зазначені зміни.

Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу аванс у розмірі 13 641 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1976 від 14.03.2013 р., № 2628 та № 2631 від 23.12.2013 р.

Зі свого боку, відповідач передав позивачу товар загальною вартістю 17 856 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РП-0000001 від 07.04.2015 на суму 3 864 000,00 грн.; № РП-0000002 від 08.04.2015 на суму 1 920 000,00 грн.; № РП-0000002 від 23.06.2015 на суму 12 072 000,00 грн. Отже, відповідач не в повному обсязі та з порушенням строку, визначеного сторонами, виконав своє зобов'язання за договором щодо поставки товару позивачу, тобто - неналежним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже встановлено судом, сторони погодили, що поставка товару повинна відбутись протягом вересня 2014 року, проте, відповідач - ТОВ НВП Промдезактивація здійснив поставку у квітні та червні 2015 року, тобто з порушенням обумовленого сторонами строку, та в обсязі меншому, ніж це передбачено умовами укладеного сторонами договору. Отже, відповідачем допущене порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 цієї статті).

Згідно з п. 8.5 договору у разі односторонньої відмови постачальником від виконання своїх зобов'язань за договором, постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% суми договору.

На підставі наведених правових норм, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу п. 8.5 договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - штрафу за прострочення поставки товару.

Здійснивши власний розрахунок штрафу, суд встановив, що його розмір становить 5 568 000,00 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення, оскільки позивач обраховує штраф від суми вартості недопоставленого товару, тоді як за умовами укладеного сторонами договору базою для нарахування штрафу є сума (ціна) договору. Проте, позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України подано не було, тому вказана позовна вимоги підлягає стягненню в розмірах, визначених позивачем, а саме - 1 996 800,00 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки зазначені ним обставини не змінюють умов договору в частині строків поставки товару та передбаченої відповідальності постачальника за їх порушення, а відповідач не навів суду доказів того, що позивач не вчинив дій, які встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких відповідач, як боржник, не міг виконати свого обов'язку, тобто не довів наявності прострочення кредитора.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом до ДП НАЕК Енергоатом , якщо вважає останнього таким, що порушив умови укладеного сторонами договору в частині виконання його обов'язків покупця.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2017 р. у справі № 910/5918/16, яке набрало законної сили, встановлено, що за умовами п. 4.1.4 договору у ДП НАЕК Енергоатом виникає обов'язок щодо остаточної оплати за договором, виключно після того, як ТОВ НВП Промдезактивація надасть відповідачеві акт введення товару в дослідну експлуатацію та рахунок-фактуру, а оскільки ТОВ НВП Промдезактивація не виконало умови договору в повному обсязі та не надало Державному підприємству відповідні документи, у останнього не виникло обов'язку з остаточної оплати продукції. Отже, доводи відповідача про те, що невиконання ним поставки товару в обсязі, передбаченому договором, обумовлене не здійсненням позивачем оплати раніше поставленого товару у повній мірі, також не приймаються судом до уваги.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, викладеної у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, сторони спору вчиняли дії спрямовані на укладення додаткової угоди № 3 до договору поставки № АК11468122993 від 13.12.2012 р. з метою внесення змін щодо строків поставки частини товару, яка ще не була поставлена ТОВ НВП Промдезактивація . Такі дії полягали у проведенні спільних нарад та листуванні сторін.

Так, у листі № 89/12 від 25.12.2015 р. відповідач просив позивача надати пояснення щодо стану підготовки зазначеної додаткової угоди № 3, а також терміново, у строк до 28.12.2015 р., надати відповідачу її примірник.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідач - ТОВ НВП Промдезактивація вчиняв дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку поставити товар у обсязі, обумовленому вказаним договором поставки. Відтак, суд зазначає, що строк позовної давності для вимог, заявлених позивачем у даному позові, - переривався та на момент звернення позивача до суду не сплив. Отже, позовні вимоги ДП НАЕК Енергоатом про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промдезактивація про стягнення 1 996 800,00 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промдезактивація (03039, м. Київ, проспект Науки, будинок 4/2, ідентифікаційний код 31303049) на користь державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3, ідентифікацій код 24584661) штраф у розмірі 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 29 952 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 жовтня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 9 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.