Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/14686/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.2017Справа №910/14686/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14686/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Юкрейн , м. Київ,

про стягнення заборгованості у сумі 3 231 675,15 грн. за лізинговим платежем, розірвання договору від 13.02.2012 №UА45L-11-03 та витребування майна,

за участю представників:

позивача - Дудара Є.В. (довіреність від 22.03.2017 №б/н);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна (далі - ТОВ Катерпіллар Файненшл Україна ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Юкрейн (далі - ТОВ Моноліт-Юкрейн ) про:

- стягнення з ТОВ Моноліт-Юкрейн 2 386 768,98 грн. заборгованості за лізинговим платежем, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу від 13.02.2012 №UА45L-11-03 (далі - Договір); 660 709,97 грн. пені; 184 196,20 грн. 3% річних, а всього 3 231 675,15 грн.;

- розірвання Договору;

- зобов'язання ТОВ Моноліт-Юкрейн повернути позивачу самоскид Caterpillar 730, серійний номер САТ00730ТВ1М03684.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 03.10.2017.

Позивач 13.09.2017 подав суду письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 ТОВ Катерпіллар Файненшл Україна (лізингодавець) та ТОВ Моноліт-Юкрейн (лізингоодержувач) було укладено Договір, за умовами якого:

- лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку №1 до Договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, вказаних у Договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами (підрозділ Предмет Договору розділу ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ Договору);

- в період з дня укладення Договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмета лізингу становить гривневий еквівалент складає 398 666,67 доларів США, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com ) на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення Договору складає 3 200 695,36 грн., в тому числі ПДВ - 533 449,23 грн. (пункт 3.2.1 Договору);

- лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком №3 до Договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4 Договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів; за 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування лізингодавець надсилає лізингоодержувачу рахунок-фактуру на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку (підрозділ Порядок Оплати Лізингових Платежів розділу ПЛАТЕЖІ ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧА Договору);

- строк лізингу для цілей Договору становить 36 місяців (підрозділ Строк Лізингу розділу СТРОК ЛІЗИНГУ Договору).

Крім того, сторонами було підписано загальні умови договорів фінансового лізингу №UA45L-11 (далі - Загальні Умови), за умовами яких:

- лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому відповідним Договором, збільшеному відповідно до пункту 14.4 Загальних Умов, не пізніше кінцевої дати сплати; кінцевою датою сплати для першого лізингового платежу після авансового платежу є: в разі, якщо передача предмета лізингу лізингодавцю відбулася з 1 по 15 число відповідного місяця - перше число місяця, наступного за місяцем відповідної дати передачі; в разі, якщо передача предмета лізингу лізингодавцю відбулася після 15 числа відповідного місяця - перше число другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі; за 5 банківських днів до кінцевої дати сплати у відповідному періоді нарахування лізингодавець надсилає лізингоодержувачу рахунок-фактуру на вказану у відповідному договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку; неотримання рахунку-фактури або несвоєчасне отримання рахунку-фактури не звільняє лізингоодержувача від зобов'язання зі сплати відповідного лізингового платежу у строки та у сумі, що встановлені відповідним Договором та вказаними в уточненому загальному графіку лізингових платежів (пункт 14.5 Загальних Умов);

- у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов) і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі (пункт 14.10 Загальних Умов);

- лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, у кожному з таких випадків:

• лізингоодержувач: не здійснив у строк, встановлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором;

• стосовно лізингоодержувача було розпочате провадження у справі про банкрутство, здійснюється розпорядження майном боржника, санація, або була ініційована процедура ліквідації лізингоодержувача, або діяльність лізингоодержувача була припинена або призупинена, у тому числі внаслідок позбавлення лізингоодержувача права займатися діяльністю, що вимагає наявності ліцензії, якщо ця діяльність пов'язана з використанням відповідного предмета лізингу;

• лізингоодержувач порушив правила, встановлені пунктом 6.3 Загальних Умов та/або пунктом 22.1 Загальних Умов;

• лізингоодержувач порушив свої зобов'язання, передбачені пунктом 10 Загальних умов, стосовно відповідного предмета лізингу;

• запевнення й гарантії лізингоодержувача, зазначені в пункті 15.1 виявилися такими, що не відповідають дійсності, або перед укладенням відповідного договору лізингоодержувач надав лізингодавцю свідомо неправдиві відомості про свій економічний та/або фінансовий стан, або передав лізингодавцю статутні документи, що не відповідають дійсності та/або документи про державну реєстрацію лізингоодержувача;

• лізингоодержувач порушив свої зобов'язання, встановлені пунктом 15.2 Загальних Умов;

• лізингоодержувач не здійснив сплату авансового лізингового платежу за відповідним договором у строк, встановлений відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов);

• лізингоодержувач не передав лізингодавцю в строк, встановлений пунктом 16.1 Загальних Умов, документи, перелік яких визначений пунктом 16.2 Загальних Умов і відповідним договором, або такі договори/угоди, передбачені пунктом 16.2 Загальних Умов і відповідним договором, припинили свою дію до закінчення терміну дії відповідного договору;

• будь-який з інших договорів, укладених лізингодавцем і лізингооднржувачем з підстав, передбачених пунктом 17.2;

• в інших випадках, передбачених законодавством, Загальними Умовами та/або відповідним договором (пункт 17.2 Загальних Умов);

- у випадку відмови лізингодавця від виконання договору згідно з пунктом 17.2 Загальних Умов, лізингодавець повідомить про це лізингоодержувача в письмовій формі; у зазначеному повідомленні лізингодавець зазначить відповідну підставу розірвання такого договору з переліку, наведеного в пункті 17.2 Загальних Умов, а також зажадає повернення предмета лізингу із вказівкою дати, місяця й способу повернення предмета лізингу, передбаченого таким договором; при цьому:

• предмет лізингу, передбачений договором, від виконання якого лізингоодержувач відмовляється згідно з пунктом 17.2 Загальних Умов, підлягає поверненню лізингодавцю відповідно до правил, визначених в пункті 18 Загальних умов; у тому числі, крім іншого, лізингоодержувач буде зобов'язаний забезпечити доступ представників лізингодавця до фактичного місця перебування предмета лізингу, включаючи службові й виробничі приміщення лізингоодержувача, з метою вилучення предмета лізингу, а також вчинити інші дії, передбачені пунктом 18 Загальних Умов;

• лізингоодержувач здійснює сплату лізингодавцю сум лізингових платежів за відповідним договором у повному обсязі до дати повернення відповідного предмета лізингу лізингодавцю; обов'язок лізингоодержувача по сплаті іншої частини лізингових платежів за таким договором припиняється починаючи з відповідної дати повернення; розрахунок лізингових платежів здійснюється з збільшенням/зменшенням процентів на відповідні коефіцієнти, які розраховуються в порядку, встановленому договором та пунктом 14.4 Загальних Умов;

• лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки лізингодавця, спричинені відповідним порушенням лізингоодержувачем своїх зобов'язань, а також розірванням відповідного договору; при цьому в зазначені збитки буде включено, крім інших збитків, витрати лізингодавця на ремонт та комплектацію предмета лізингу до нормального робочого стану, включаючи всі витрати із заміни всіх непрацюючих чи значно зношених частин на нові (пункт 17.3 Загальних Умов);

- предмет лізингу, про повернення якого лізингодавець висунув вимогу згідно з пунктом 17.3 Загальних Умов, підлягає поверненню лізингодавцю лізингоодержувачем в строк, зазначений у такій вимозі лізингодавця; при цьому лізингоодержувач зобов'язаний також дотримуватись способу й місця повернення, зазначених у такій вимозі лізингодавця (пункт 18.2 Загальних Умов).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Шепелем А.В., який діяв на підставі статуту; від відповідача - генеральним директором Хлюстіним Ю.М., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 18.05.2012 позивач передав, а відповідач прийняв самоскид Caterpillar 730, серійний номер САТ00730ТВ1М03684, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 18.05.2012 №26, який підписано уповноваженими представники сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

В період з червня 2012 року по червень 2014 року відповідач виконував свої обов'язки за Договором зі сплати лізингових платежів.

З липня 2014 року по травень 2015 року відповідач умови Договору зі сплати лізингових платежів не виконував.

Заборгованість відповідача перед позивачем із лізингових платежів складає 2 386 768,98 грн.

18.08.2017 позивач надіслав відповідачу: повідомлення про порушення Договору від 17.08.2017 №711/08, в якому позивач просив сплатити заборгованість у сумі 2 386 768,98 грн. і 660 709,97 грн. пені; вимогу від 17.08.2017 №714/08 про виплату пені за Договором.

Надіслання вказаних повідомлення і вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками від 18.08.2017 №5248 і №5245 та описами вкладення у цінні листи від 18.08.2017.

Відповідач відповіді на повідомлення від 17.08.2017 №711/08 і вимогу від 17.08.2017 №714/08 не надіслав, доказів, що підтверджують сплату лізингових платежів суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2 386 768,98 грн. боргу за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 660 709,97 грн. пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 14.10 Загальних Умов передбачено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов) і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені та періоди її нарахування, та встановлено, що він правильний.

Що ж до стягнення 184 196,20 грн. 3% річних, то слід зазначити таке.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та періодів їх нарахування, та встановлено, що він правильний.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону України Про фінансовий лізинг встановлено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, підпунктом 17.2.1 пункту 17.2 Загальних Умов передбачено, що лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, якщо лізингоодержувач не здійснив у строк, встановлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Таким чином, враховуючи істотне порушення відповідачем умов Договору (тривала несплата лізингових платежів), дія якого не завершена, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що Договір підлягає розірванню, а тому позовні вимоги в цій частині вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконуються умови Договору, Договір розірвано, то вимога позивача про зобов'язання ТОВ Моноліт-Юкрейн повернути самоскид Caterpillar 730, серійний номер САТ00730ТВ1М03684 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2.3 Постанови №18 передбачено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Юкрейн (02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9, офіс 30; ідентифікаційний код 33846345) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 35431993): 2 386 768 (два мільйона триста вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 98 коп. заборгованості; 660 709 (шістсот шістдесят тисяч сімсот дев'ять) грн. 97 коп. пені; 184 196 (сто вісімдесят чотири тисячі сто дев'яносто шість) грн. 20 коп. 3% річних і 51 675 (п'ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) грн. 13 коп. судового збору.

3. Розірвати договір фінансового лізингу від 13.02.2012 №UА45L-11-03, укладений товариством з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 35431993) і товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Юкрейн (02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9, офіс 30; ідентифікаційний код 33846345).

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт-Юкрейн (02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9, офіс 30; ідентифікаційний код 33846345) повернути товариству з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 35431993) самоскид Caterpillar 730, серійний номер САТ00730ТВ1М03684.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Згідно з частиною п'ятою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 11.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук