Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/14746/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.2017Справа №910/14746/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14746/17

за позовом державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова , м. Дніпро,

до приватного підприємства Боргес , м. Київ,

про стягнення 5 346,43 грн.,

за участю представників:

позивача - Сустав Н.В. (довіреність від 28.12.2016 № 157/1552);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (далі - Завод) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства Боргес (далі - Підприємство) про стягнення за неналежне виконання умов договору від 24.12.2013 № 556 про компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві (далі - Договір): 3 715,27 грн. основної заборгованості; 820,49 грн. пені; 185,31 грн. 3% річних і 625,36 грн. втрат від інфляції, а всього 5 346,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 03.10.2017.

25.09.2017 та 26.09.2017 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 03.10.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; вимоги ухвали суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з копією ухвали суду, які повернуті з адреси відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 Заводом (балансоутримувач) та Підприємством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- балансоутримувач надає орендарю комунальні та експлуатаційні послуги, а орендар згідно пункту 5.11 договору оренди від 08.11.2010 № 12/02-4218-ОД зобов'язаний компенсувати балансоутримувачу комунальні та експлуатаційні послуги у разі їх використання, а саме:

комунальні послуги, згідно затверджених виробниками тарифів: питна вода; господарсько-побутові стоки; електрична енергія;

експлуатаційні послуги за цінами балансоутримувача: утримання мереж пожежно-питного водопостачання; утримання мереж господарсько-побутової каналізації; збір за спеціальне використання води; технічне обслуговування електромереж та електрообладнання (пункт 1.1 Договору);

- орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу вартість усіх видів комунальних послуг згідно затверджених тарифів виробника та вартість усіх видів експлуатаційних послуг за цінами, які затверджені по підприємству балансоутримувача (пункт 5.1 Договору);

- орієнтована сума Договору на момент підписання, згідно обсягів та тарифів, зазначених у специфікаціях - заявках, складає 8 889,80 грн., у тому числі 1 481,63 грн. (пункт 5.2 Договору);

- орендар за 5 діб до початку розрахункового місяця здійснює 100 % передплату заявлених в додатку № 1 кількості послуг (пункт 5.4 Договору);

- орендар зобов'язаний самостійно не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, отримати у балансоутримувача два примірника акта приймання-передачі наданих послуг ( пункт 5.7 Договору);

- протягом десяти днів з дати отримання акта приймання-передачі наданих послуг за розрахунковий місяць орендар повертає балансоутримувачу один з двох примірників акта приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою орендаря (пункт 5.8 Договору);

- неповернення акта приймання-передачі наданих послуг або заперечень до них в строк та в порядку згідно пункту 5.8 Договору, підтверджує визнання орендарем обсягу наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі (пункт 5.9 Договору);

- остаточний розрахунок за розрахунковий період орендар здійснює на підставі акта приймання-передачі наданих послуг, за строками не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5.10 Договору);

- Договір укладений на строк до 01.10.2016 згідно з пунктом 10.1 діючого договору оренди та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 9.7 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме від позивача генеральним директором Щеголем В.А., який діяв на підставі статуту, від відповідача директором Грибенюком С.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг за отримані послуги у сумі 3 715,27 грн.

Позивач надсилав відповідачу вимоги та претензії (від 15.03.2016 № 157/п-15; від 19.04.2016 № 157/п-26; від 02.08.2016 № 157/п-51; від 05.10.2016 № 157/п-66; від 02.12.2016 № 157/1443), в яких просив сплатити борг.

Підприємство залишило листи Заводу без відповіді та реагування.

До матеріалів справи долучені акти приймання-передачі наданих послуг, які підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін без зауважень і платіжні вимоги, що підтверджують факт надання послуг Заводом.

Підприємство доказів сплати вказаних послуг суду не подало.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу у сумі 3 715,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 820,49 грн. пені; 185,31 грн. 3 % річних та 625,36 грн. втрат від інфляції (період прострочення з 16.07.2015 по 20.06.2017).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за несвоєчасний розрахунок за фактично надані види послуг орендар сплачує пеню у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Боргес (02222, м. Київ, вул. Оноре Бальзака, 56, оф.3; ідентифікаційний код: 36206236) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (49047, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1; ідентифікаційний код: 14308368): 3 715 (три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 27 коп. заборгованості; 820 (вісімсот двадцять) грн. 49 коп. пені; 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 31 коп. 3 % річних; 625 (шістсот двадцять п'ять) грн. 36 коп. втрат від інфляції та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 10.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук