Рішення

від 09.10.2017 по справі 914/3021/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017р. Справа № 914/3021/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Аурум IV", м. Львів

про стягнення заборгованості, штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат

Cуддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Марінченко Р.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу "Аурум IV" про стягнення заборгованості, штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.11.2016 р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2016 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 06.02.2017 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 припинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 у справі № 914/3021/16 в частині призначення судової експертизи; в частині зупинення провадження ухвала залишена без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2017 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2017 у справі № 914/3021/16, справу передано на розгляд по суті позовних вимог до Господарського суду Львівської області.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, усних і додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2017 не з'явився, щодо позову у попередніх засіданнях заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, усних та письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІV" (надалі - відповідач) про стягнення 57 008, 11 грн - заборгованості, а також 8 551, 22 грн - штрафу, 8 023, 18 грн - пені, 1 746, 26 грн - 3% річних та 9 274, 38 грн - інфляційних втрат (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.09.2015 між сторонами у справі було укладено договір про надання консультаційно-посередницьких послуг № 4/004/09-2015 (надалі - договір). Згідно з п. 1.4 договору, виконавець (позивач) є ексклюзивним агентом з пошуку потенційних учасників кооперативу (відповідача), що означає, що послуги передбачені цим договором можуть надаватися виключно виконавцем, або уповноваженими ним особами. Відповідно до умов договору, винагорода виконавця за надання сукупності усіх передбачених договором послуг (агентських та консультаційних) визначена у розмірі 5% від суми грошових коштів, що надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного договору (п. 4.1. та п. 4.3. договору).

Як стверджує позивач, відповідач у порушення умов договору своєчасно не оплатив вартості наданих послуг згідно з актом виконаних робіт від 02.09.2016 № 013, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 57 008, 11 грн основного боргу. У зв'язку з несплатою боргу, позивачем також нараховано відповідачу 8 551, 22 грн - штрафу, 8 023, 18 грн - пені, 1 746, 26 грн - 3% річних та 9 274, 38 грн - інфляційних втрат.

Відповідач щодо позовних вимог заперечив з тих підстав, що укладений між сторонами договір є змішаним договором, оскільки містить елементи двох різних видів цивільно-правових договорів: агентського договору (договору доручення) та договору з надання відповідачу консультаційних послуг. Відповідач вважає, що позивачем було повністю знехтувано виконання своїх обов'язків в частині надання відповідачу консультаційних послуг, і, оскільки ціна агентських послуг та ціна консультаційних послуг окремо у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона підлягає визначенню шляхом проведення судової товарознавчої експертизи. Відповідач зазначає, що така експертиза була проведена в рамках розгляду господарської справи № 914/2180/16. З висновку експертизи від 06.02.2017 № 5875 вбачається, що дійсна ринкова вартість агентських послуг станом на 01.09.2015 за договором від 01.09.2015 № 4/004/09-2015 становила 0,79 відсотків від суми грошових коштів, що надійшли продавцю. Виходячи із дійсної (ринкової) вартості агентських послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015, частка винагороди за надання виконавцем агентських послуг у загальному розмірі винагороди виконавця, що визначений у договорі про надання консультаційно-посередницьких послуг № 4/004/09-2015, може становити 79/500. Таким чином, загальний розмір винагороди, який підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 в якості винагороди за надані ним агентські послуги, на думку відповідача, становить 291 637, 73 грн, що значно менше від суми коштів, що були сплачені відповідачем позивачу у межах договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із таких мотивів.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 01.09.2015 між ЖБК "Аурум ІV" (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) було укладено договір про надання консультаційно-посередницьких послуг № 4/004/09-2015, згідно з яким виконавець надає замовнику консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних асоційованих членів ЖБК "Аурум ІV" з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (об'єкт), прийняття його в експлуатацію та набуття у власність учасниками відповідних квартир в об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані виконавцем послуги (п. 1.1).

З метою належного виконання умов цього договору виконавець взяв на себе такі зобов'язання: здійснювати пошук потенційних учасників (як на території України, так і за її межами), які виявляють намір стати асоційованим членом кооперативу, сплачувати пайові внески та набути у майбутньому право власності на відповідні квартири в об'єкті на умовах викупу чи в інший спосіб за домовленістю із замовником (п. 2.1.1); проводити в інтересах замовника з потенційними учасниками переговори, листування, зустрічі; проводити роз'яснювальну роботу з метою надання інформації: про порядок та умови вступу в члени кооперативу та виходу чи виключення з нього, набуття асоційованого членства; про права та обов'язки членів кооперативу; про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; про порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень; про порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; про порядок розподілу його доходу та покриття збитків; про порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; про порядок скликання загальних зборів; про умови і порядок повернення паю. Всі вказані питання повинні бути попередньо узгоджені виконавцем із замовником (п. 2.1.2); надавати для ознайомлення потенційному учаснику типовий проект договору про сплату пайових внесків та акт вибору приміщення за формою, затвердженою замовником (п. 2.1.3); здійснити дослідження та ознайомити замовника із цінами на ринку нерухомості щодо об'єкта нерухомості, аналогічних пропозицій на ринку щодо залучення пайових внесків (п. 2.1.4); надати консультаційні послуги з підвищення попередньої і/ або надання нової споживчої якості об'єкта (п. 2.1.5); здійснити юридичний, технічний та комерційний аналіз об'єкту (п. 2.1.6); проводити щомісячний моніторинг ринку нерухомості та повідомляти про зміни кон'юнктури ринку нерухомості та залучення пайових внесків іншими учасниками ринку (п. 2.1.7); письмово або електронною поштою інформувати замовника про необхідність участі його представника в проведенні переговорів з потенційними учасниками, якщо такої зустрічі вимагає потенційний учасник, при необхідності сприяти організації зустрічей і переговорів між представником замовника і потенційним учасником (п. 2.1.8); ознайомлювати потенційних учасників із документами, що стосуються будівництва об'єкта, які надані йому замовником (п. 2.1.9); організовувати огляди об'єкту та квартир в об'єкті потенційними учасниками (якщо це дозволяє стан будівельної готовності об'єкту), та попередньо погоджувати місце розташування квартир (приміщень) на проектованому поверховому плані шляхом виготовлення акту вибору приміщень з потенційними учасниками, на які учасник бажає набути право власності (п. 2.1.10); після узгодження із потенційним учасником питання щодо його вступу в кооператив, надавати замовникові інформацію про такого потенційного учасника (з вказівкою прізвища та імена для фізичних осіб, найменування, адреси та коду ЄДРПОУ для юридичних осіб, контактного телефону, електронної адреси та іншої отриманої під час переговорів інформації) (п. 2.1.11); сприяти замовникові в залученні учасників в асоційовані члени кооперативу і залученню їх пайових внесків шляхом організації замовникові зустрічі з потенційними учасниками для переговорів та підписання договору про сплату пайових внесків, шляхом роз'яснення видів та способів розрахунків між замовником та учасником, порядку набуття права власності учасником на квартиру в об'єкті після завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію, реєстрації права власності на квартиру; шляхом моніторингу належності виконання учасником своїх грошових зобов'язань по сплаті пайових внесків, а також вести із учасником переговори із цього приводу, тощо. Представник виконавця має право бути присутнім при зустрічах і переговорах замовника і потенційного учасника (п. 2.1.12); погоджувати із замовником усі положення та умови договорів про сплату пайових внесків, по яких виконавець веде переговори від імені замовника. Будь-які зміни умов стандартних договорів про сплату пайових внесків, затверджених замовником, або інші істотні відхилення від них на переговорах з потенційними учасниками допускаються тільки з попередньої письмової замовника (п. 2.1.13); здійснювати повний супровід укладення договорів про сплату пайових внесків між потенційними учасниками і замовником (п. 2.1.14); здійснювати моніторинг належності виконання учасниками своїх грошових зобов'язань по сплаті пайових внесків, роз'яснювати учасникам порядок та строки сплати пайових внесків, проводити з учасниками переговори щодо належного виконання таких зобов'язань (п. 2.1.15); виконавець не уповноважений і не повинен давати від імені замовника обіцянки, гарантії, та приймати зобов'язання перед будь-якими потенційними учасниками без попередньої письмової згоди замовника. Виконавець не має права укладати договори про сплату пайових внесків або підписувати листи про наміри від імені замовника (п. 2.1.16); здійснювати розробку маркетингових концепцій і стратегій, рекламних заходів та інших дій, які, на думку виконавця, сприятимуть якнайшвидшому пошуку потенційних учасників та залучення пайових внесків для будівництва об'єкта, а також з цією метою за рахунок власних коштів забезпечити широку інформаційну рекламу будівництва об'єкта та залучення пайових внесків серед своїх клієнтів, в засобах масової інформації або в інший спосіб, визначений як прийнятний виконавцем і дієвим для поширення інформації чи відомостей про будівництво об'єкта та залучення пайових внесків. Усі вищевказані маркетингові стратегії і рекламні заходи не підлягають погодженню виконавцем із замовником (п. 2.1.17); заохочувати професійних посередників до співпраці щодо пошуків потенційних учасників кооперативу (п. 2.1.18); впродовж 3 робочих днів після отримання запиту письмово або по електронній пошті інформувати замовника про усі подробиці в переговорах, запитах і пропозиціях, отриманих від третіх осіб, що стосуються вступу в члени кооперативу, укладення договорів про сплату пайових внесків або інших подробицях переговорів з кожним потенційним учасником з цих питань (п. 2.1.19); в останній робочий день (до 20:00) кожного календарного тижня надавати замовникові письмовий звіт про виконану роботу за відповідний звітний період (тиждень), що містить інформацію про потенційних учасників, умови їх вступу в кооператив, розмір пайових внесків, квартири в об'єкті, на які потенційні учасники мають намір набути право власності. При цьому виконавець зобов'язаний надавати замовникові такий звіт у будь-якому випадку до закінчення терміну дії цього договору або до дати дострокового розірвання (припинення договору) (п. 2.1.20); виконувати доручення за цим договором відповідно до вказівок замовника, керуючись інтересами замовника і умовами цього договору, а також нормами чинного українського законодавства. Виконавець зобов'язується діяти обдумано, раціонально і виключно в інтересах замовника. Виконавець не має право відступити від вказівок замовника (п. 2.1.21); передавати надані послуги замовнику по актах передачі-приймання наданих послуг в порядку, передбаченому розділом 3 цього договору (п. 2.1.22); доводити до відома замовника будь-які отримані ним відомості, які можуть бути корисними для замовника при залученні пайових внесків для будівництва об'єкта (п. 2.1.23); у випадку неможливості надання послуг за даним договором негайно повідомити про це замовника для прийняття останнім рішення про заміну або припинення договору (п. 2.1.24); належним чином виконувати інші умови цього договору (п. 2.1.25).

З аналізу укладеного між сторонами договору вбачається, що такий договір є змішаним за своїм характером та містить в собі елементи як договору про надання послуг, так і агентського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Частиною 1 ст. 297 ГК України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Статтею 301 ГК України передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1); агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (ч. 2); суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін (ч. 4).

Сторонами у договорі погоджено порядок передачі-приймання послуг. Зокрема, зазначено, що впродовж 2 робочих днів після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг, за результатами бухгалтерської звірки, виконавець надає замовникові в двох екземплярах акт прийому-передачі наданих послуг, що свідчить про виконання своїх зобов'язань за цим договором. (п. 3.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується актом виконаних робіт від 02.09.2016 № 013 на суму 57 008, 11 грн, підписаним виконавцем. Відповідний акт та рахунок-фактуру від 02.09.2016 було направлено виконавцем (позивачем) на адресу замовника (відповідача) за адресою: 79016, м. Львів, вул. Гушалевича, 3/3, цінним листом від 02.09.2016 № 7901905477482 і отримано відповідачем 05.09.2016.

Умовами договору передбачено, що замовник розглядає отриманий від виконавця акт прийму-передачі наданих послуг впродовж 3 робочих днів з моменту його отримання і за відсутності мотивованих заперечень зобов'язується підписати його і повернути один підписаний екземпляр такого акту виконавцю (п. 3.1 договору). Якщо акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний замовником в терміни, вказані в п. 3.1 договору, і від замовника у цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті (п. 3.2 договору).

Судом встановлено, що акт виконаних робіт від 02.09.2016 № 013 замовником не підписано в порядку та строки визначені договором.

До матеріалів справи відповідачем долучено копію заперечення щодо актів виконаних робіт від 07.09.2016 № 22 (том 1 а/с 75) в якому відповідач висловлює незгоду з актами від 01.09.2016 № 12 та від 02.09.2016 № 13. Крім того, із долучених відповідачем ксерокопій поштових квитанцій від 08.09.2017 та списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 07.09.2016 № 500 не вбачається, які саме листи були скеровані на адресу позивача, в тому числі і заперечення на акт № 013.

З огляду на вищенаведене, в матеріалах справи відсутня та належними доказами не підтверджена письмова відмова від підписання вказаного акта.

Станом на момент розгляду справи вартість наданих послуг, згідно з вказаним актом виконаних робіт № 013 замовником не оплачена, доказів які б спростовували вартість вказаних послуг відповідачем не надано.

Відповідно до п. 2.2 договору, замовник взяв на себе зобов'язання сплатити вартість послуг виконавця на умовах цього договору.

Згідно з п.п. 2.2.17 договору замовник повинен виплатити в повному обсязі винагороду виконавця за укладені договори про сплату пайових внесків в разі отримання 90% та більше від суми повного пайового внеску, передбаченого відповідним договором про сплату пайових внесків, по кожному такому договору.

При цьому, зобов'язання виконавця, що випливають із цього договору, вважаються виконаними в повному обсязі після укладення відповідних договорів про сплату пайових внесків та повної сплати учасниками їх пайових внесків (п. 3.3 договору).

Факт виконання зобов'язань виконавцем підтверджується надходженням на рахунок замовника щомісячно грошових коштів від учасників кооперативу за договорами про сплату пайових внесків, в т.ч. в розмірі 90 % від суми повного пайового внеску, про що зазначено в підписаних і оплачених замовнику актах виконаних робіт.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що винагорода виконавця розраховується та сплачується щомісяця. У відповідності до п. 4.3 договору, розмір винагороди виконавця за поточний місяць становить 5% від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного договору. Згідно з п. 4.4 договору, оплата винагороди здійснюється замовником на підставі акту прийому-передачі наданих послуг та виставленого рахунка на оплату наданих послуг. Отже, винагорода в розмірі 5 % (відсотків) обчислюється і залежить від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. Відповідач не заперечив надання посередницьких послуг позивачем згідно з договором.

Відповідно п. 4.10. договору порядок обчислення винагороди може змінюватися тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додатків до цього договору. Доказів зміни такого обчислення винагороди чи її поділ за посередницькі послуги і окремо консультаційні послуги суду не подано.

Сторони в порядку ст. 6, ст. 627 ЦК України, керуючись свободою договору, визначили момент виконання обов'язку зі сплати 5 % (відсотків) винагороди в залежності від поступлених коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного договору.

Крім того, суд зауважує, що аналогічний спір щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 4/004/09-2015 вже був предметом розгляду господарської справи № 914/2018/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Аурум-IV" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 343 044, 68 грн та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум IV" про стягнення 272 242, 83 грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2017 справі № 914/2180/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017, відмовлено в задоволенні первісного позову Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІV" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 343 044, 68 грн збитків; зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ЖБК "Аурум ІV" на користь позивача 193 956, 73 грн основного боргу, 29 093, 51 грн штрафу, 28 985, 89 грн пені, 3 985, 47 грн 3% річних та 15 983, 90 грн інфляційних. У рішеннях господарських судів порядку ч. 5 ст. 42 ГПК України відхилено висновок судової товарознавчої експертизи № 5875 від 06.02.2017 за матеріалами господарської справи № 914/2180/16, складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Стециком Ю.М., відповідно до якого дійсна ринкова вартість агентських послуг станом на 01.09.2015, виходячи з представлених документів та вихідних даних стосовно агентських послуг в середньому могла становити 0,79 відсотків від суми грошових коштів, що надійшли продавцю. Суди дійшли до висновку, що вимоги ЖБК "Аурум ІV", із врахуванням вказаного висновку, спрямовані на встановлення змісту волі сторін договору, яка не знайшла свого відображення в самому тексті договору. Крім того, колегії суддів не вбачали за можливе прийняти до уваги такий висновок експертизи без наявності відомостей щодо дійсної ринкової вартості консультаційних послуг, надання яких є також предметом договору № 4/004/09-2015 від 01.09.2015.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором в розмірі 57 008, 11 грн, оскільки такі вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.3.2 договору встановлено, що за прострочення сплати належних за договором платежів нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши наведений у заяві про збільшення позовних вимог розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, суд приходить до висновку, що при проведенні відповідних нарахувань позивачем правомірно застосовано подвійний розмір облікової ставки, встановленої Національним банком України за відповідний період, оскільки розмір відсоткової ставки, погоджений сторонами у договорі, перевищує законодавчо встановлене обмеження. Таким чином, суд вважає підставною позовну вимогу про стягнення з відповідача 8 023, 18 грн пені.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, слід зазначити, що у відповідності до п. 6.3.1 договору, у випадку прострочення замовником виконання зобов'язання по оплаті виконавцю винагороди, на вимогу виконавця замовник, одноразово за кожен випадок прострочення, сплачує штраф в розмірі 15% від простроченої суми.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.1 постанови від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (надалі - Постанова) вказав на те, що застосування такого виду неустойки як штраф, до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Верховним Судом України у постанові від 09.04.2012 № 3-88гс11, зазначено, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що одночасне стягнення штрафу та пені не може вважатись недотриманням положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, оскільки договором передбачено стягнення пені за прострочення сплати будь-яких належних за договором платежів, а стягнення штрафу - у випадку прострочення замовником виконання зобов'язання по оплаті виконавцю винагороди. З огляду на таке суд, перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань, вважає, що позовні вимоги про стягнення 8 551, 22 грн штрафу підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1 постанови роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п. 3.1), а сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1).

Таким чином, суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних проведений позивачем, вважає його правильним, а позовну вимогу в частині стягнення 9 274, 38 грн інфляційних втрат та 1 746, 26 грн - 3 % річних - правомірною.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача, в порядку передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Аурум-IV" (м. Львів, вул. Гушалевича, буд. 3, кв. 3; код ЄДРПОУ 39735913) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код ІПН НОМЕР_1) суму в розмірі 86 203, 15 грн, з яких:

- 57 008, 11 грн - основного боргу;

- 8 551, 22 грн - штрафу;

- 8 023, 18 грн - пені;

- 1 746, 26 грн - 3 % річних;

- 9 274, 38 грн - інфляційних втрат;

- 1 600, 00 грн - судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.10.2017.

Суддя Манюк П.Т.