Рішення

від 10.10.2017 по справі 914/1338/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017р. Справа № 914/1338/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В., судді Бортник О.Ю., судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сінеф» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» , м. Львів

про зобов"язання ТзОВ «Галицьке розвиткове товариство» припинити чинити перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 250,6 кв.м. , що розташовані за адресою: Львівська область, м.Львів, вул. В.Винниченко В.1, реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна № 92671346101; примусово виселити ТзОВ «Галицьке розвиткове товариство» з вказаного нежитлового приміщення.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність № б\н від 10.05.17р.)

від відповідача: не з»явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. Здійснювалася технічна фіксація судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сінеф» , м. Київ до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» , м. Львів про усунення перешкод у здійсненні права розпорядженні та користування майном та виселення, згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.07.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.07.2017 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, вимоги ухвал суду виконав частково, позовні вимоги підтримує, враховуючи заяву про уточнення позову.

24.07.2017р. за вх. № 25824/17 в канцелярію Господарського суду позивачем подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

24.07.2017р. за вх. № 25828/17 в канцелярію Господарського суду позивачем подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

24.07.2017р. за вх. № 25826/17 в канцелярію Господарського суду позивачем подано уточнення позовних вимог.

24.07.2017р. в канцелярію Господарського суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

03.08.2017 року за вх.№26894/17 позивач подав уточнення до відзиву на позовну заяву та заяву про забезпечення позову.

08.08.2017 року за вх.№3392/17 подав клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, згідно якої просить суд заборонити доступ до нежитлового приміщення №10 по вулиці Винниченка,1 в м.Львові Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицьке розвиткове товариство" та іншим пов"язаними з ним особам у відповідності з наявними правовими підставами.

08.08.2017 року за вх.№27164/17 позивач подав клопотання про долучення до справи Акту №34589 від 08.08.2017 року про недопуск до нежитлового приміщення, заяви про усунення перешкод в користуванні власністю від 02.08.2017 року, адресовану ЛКП "Старий Львів", заяви про усунення перешкод в користуванні власністю адресовану Галицькому ВП ГУ НП України у Львівській області.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив, відповідно до якого позовні вимоги позивача заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

21.07.2017р. за вх. № 25706/17 в канцелярію Господарського суду від відповідача поступив відзив з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

Заяву позивача вх. № 2889/17 від 03.07.17р. про забезпечення позову та клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову розглянуто в судовому засіданні 10.10.2017 року та відмовлено в її задоволенні з огляду на наступне.

В якості заходу до забезпечення позову позивач просить суд заборонити доступ до нежитлового приміщення загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, місто Львів, вул.Винниченка,1, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна №92671346101, якими ТОВ Сінеф володіє на правах приватної власності.

Уточнюючи заяву про забезпечення позову, позивач просить суд заборонити доступ до нежитлового приміщення №10 по вулиці Винниченка,1 у м.Львові товариству з обмеженою відповідальністю Галицьке розвиткове товариство та іншим пов язаним з ним особами і відповідності з певними правовими підставами.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зокрема, забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вравуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що вжиття заходів до забезпечення позову, які просить позивач, є фактично рівнозначним задоволенню позовних вимог. Задоволення заяви про забезпечення позову призведе до вирішення справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 18.10.2016 року ТОВ Сінеф набуло прав кредитора у справі №914/1989/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належав відповідачу.

Правомірність набуття прав кредитора ТОВ Сінеф підтверджено рішенням Господарського суду м.Києва у справі №914/2709/16 від 30.01.2017 року, яке було залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1989/14 від 12.11.2015 року відповідача було позбавлено права на предмет іпотеки шляхом продажу з публічних торгів. Вказане рішення було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року.

20.03.2017 року до набранння рішенням суду законної сили ТОВ Сінеф на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у іпотечному договорі, реалізувало право на задоволення вимог у позасудовий спосіб шляхом реєстрації прав власності на об єкт іпотеки.

Правомірність процедури реєстрації права власності підтверджено рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/794/17 від 14.06.2017 року.

Таким чином, починаючи з 20.03.2017 року ТОВ Сінеф на правах власності володіє об єктом нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Винниченко В,1 реєстраційний номер об єкта нерухомого майна №92671346101.

З моменту набуття права власності на вказаний об єкт ТОВ Сінеф неодноразово звертався до відповідача з вимогою забезпечити доступ до приміщення, скласти акт прийому-передачі приміщення, передати ключі, надати уповноваженим особам ТОВ Сінеф документи, що підтверджують сплату комунальних послуг, страхових платежів та податку на нерухомість тощо, та виконати інші дії, пов язані з передачею приміщення.

Як стверджує позивач, вказані звернення відповідачем були залишенні без задоволення, тому станом на момент подання позовної заяви позивач не має можливості здійснювати свої права з розпорядження та користування майном, доступ до приміщення закритий.

Позивач стверджує, що між ТзОВ Сінеф та ТзОВ Галицьке розвиткове товариство або іншими особами відсутні будь-які договірні відносини щодо вказаного майна.

Отже, позивач наголошує, що невідомі особи незаконно займають офіс, що належить ТОВ Сінеф та перешкоджають власнику здійснювати користування та розпоряджатися майном, у зв язку з тим позивач просить суд зобов язати відповідача усунути перешкоди в користуванні майном та виселети ТзОВ Галицьке розвиткові товариство із займаного приміщення, згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з явився, однак подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки останній є передчасним, безпідставним та незаконним. Відповідач стверджує, що позовна заява містить ознаки віндикаційного позову, отже, позивачем потрібно було сплатити за свою вимогу судовий збір як за вимогу майнового характеру. Також, відповідач наголошував, що станом на момент подання позову деякі рішення, на які посилається позивач, не набрали законної сили, отже, позов є передчасним, а також, на думку відповідача, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, як власника майна в розумінні статті 1 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України,- кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Предметом позову у цій справі є усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов язання звільнити нежитлове приміщення, розташоване по вул. Короленка,1а у м.Львові. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно використовує дане приміщення.

Положення ст. 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, передбачають регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом вчинення віндикаційного позову. Тобто передбачений вказаною правовою нормою негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним. Також характерною ознакою цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.(постанова Вищого господарського суду України від 07.06.2016 року у справі №907/810/15).

Судом встановлено, що 27.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» та позивачем був укладений іпотечний договір № 1-0256/13/24-ІР. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, позивач передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка В., 1, з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання перед банком позичальниками за кредитними договорами від 01.06.2013 № 1-0019/13/24-OVER/1 та від 01.06.2013 №1-0045/13/24-KL.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1989/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галицьке Розвиткове ОСОБА_1" про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору № 1-0256/13/24-ІР. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2015 у справі № 914/1989/14, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017, позов задоволено повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1-0256/13/24-ІР, а саме на нежитлові приміщення, загальною площею 250, 6 кв. м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Винниченка В., буд. 1, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Галицьке Розвиткове ОСОБА_1" на праві власності на підставі договору про поділ нерухомого майна від 14.02.2012, на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 01.06.2013 № 1-0045/13/24-КL та від 01.06.2013 № 1-0019/13/24-OVER в розмірі 26 059 051, 84 грн .

Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 914/1989/14 замінено позивача - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Сінеф".

У провадженні Господарського суду м. Києва також перебувала справа № 914/2709/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке Розвиткове ОСОБА_1» до приватного підприємства «Гєлан» , товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 27.06.2013 № 1-0256/13/24-ІР.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 січня 2017 року у справі № 914/2709/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Галицьке Розвиткове ОСОБА_1" відмовлено повністю.

В процесі розгляду господарської справи № 914/2709/16 судами встановлено, що 15 червня 2016 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Авістар" укладено договір відступлення права вимоги № 0015/16-ВБ, за яким Банк відступив ТОВ "ФК "Авістар" право вимоги до ТОВ "Стек-Комп'ютер" (боржник), що належало Банку на підставі кредитних договорів, а ТОВ "ФК "Авістар" зобов'язалося прийняти зазначене право вимоги та перерахувати Банку кошти у сумі ціни відступлення. Пунктом 1.4 вказаного договору сторони домовилися з метою захисту інтересів нового кредитора укласти відповідні договори про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, в тому числі, і за іпотечним договором від 27.06.2013 № 1-0256/13/24-ІР.

15 червня 2016 року у зв'язку з укладенням між ТОВ "ФК "Авістар", як первісним іпотекодержателем та ТОВ "Сінеф", як новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги № 30052016/1, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за Кредитними договорами від 01.06/2013 № 1-0045/13/24-КL та від 01.06.2013 № 1-0019/13/24-OVER, між вказаними особами укладено договір відступлення прав за іпотечним договором від 27.06.2013 № 1-0256/13/24-ІР, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 326, відповідно до умов якого новий іпотекодержатель набув право замість первісного іпотекодержателя одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, задоволення своїх вимог, які випливають з кредитних договорів, за рахунок майна, переданого позивачем в іпотеку за Іпотечним договором від 27.06.2013 № 1-0256/13/24-ІР.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями встановлено, що позивач належним чином набув повноважень іпотекодержателя згідно з умовами іпотечного договору від 27.06.2013 № 1-0256/13/24-ІР.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2017року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Сінеф» .

Правомірність проведення реєстрації права власності підтверджено рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/794/17 від 14.06.2017 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 року.

Отже, як встановлено судом, позивачем у відповідності до Закону зареєстровано право власності на спірне приміщення, що підтверджує його право як володільця даного приміщення. Тому відсутні підстави вважати відповідача власником спірного майна, оскільки спірне майно належить до приватної власності ТОВ Сінеф , про що зазначалося вище.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 39 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як доказ того, що третіми особами вчиняються перешкоди у користуванні майном власника свідчать долучені до матеріалів справи позивачем ОСОБА_4 №34589 від 08.08.2017 року, складений із представником ЛМКП Львівводоканал , про недопуск до нежитлового приміщення, заява про усунення перешкод в користуванні власністю від 02.08.2017 року, адресована ЛКП "Старий Львів", заява про усунення перешкод в користуванні власністю адресована Галицькому ВП ГУ НП України у Львівській області.

Як зазначалося вище, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном.

Враховуючи встановлені обставини про те, що оскільки позивач є власником спірного приміщення, право власності якого на це приміщення зареєстровано відповідно до Закону, доказів недійсності свідоцтва про право власності чий ого скасування відповідачем не надано, а також, враховуючи що відповідач безпідставно продовжує перебувати у спірному приміщенні, стверджуючи, що є їх власником, доказів чого суду не надано, тобто не доведено наявність у нього правових підстав для подальшого перебування у спірному приміщенні, суд встановив, що позивач є їх власником, в той час як відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні його майном, у зв'язку з чим позов про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном та виселення із займаного приміщення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ Сінеф є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2 . Зобов язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» (79008, м.Львів, вулиця Винниченка,1; код 14329689) припинити чинити перешкоди ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сінеф (04050, м.Київ, вулиця Мельникова, 18б, офіс 4; код 40439334) в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Винничнка,1, реєстраційний номер об єкту нерухомого майна №92671346101.

3. Виселити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» (79008, м.Львів, вулиця Винниченка,1; код 14329689) із займаного нежитлового приміщення загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Винничнка,1.

4 . Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» (79008, м.Львів, вулиця Винниченка,1; код 14329689) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сінеф (04050, м.Київ, вулиця Мельникова, 18б, офіс 4; код 40439334) 1 600,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткове товариство» (79008, м.Львів, вулиця Винниченка,1; код 14329689) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) - 1 600,00 грн. судового збору за другу вимогу немайнового характеру.

6 . Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2017 р.

Головуючий суддя Горецька З. В.

суддя Бортник О.Ю.

суддя Фартушок Т.Б.