Ухвала

від 12.10.2017 по справі 915/1051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 жовтня 2017 року Справа № 915/1051/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661)

в особі: Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Комунального підприємства “Костянтинівське підприємство житлово-комунального господарства” (55340, Миколаївська область, Абрузинський район, смт. Костянтинівка, площа Соборна, 20; ідентифікаційний код 30221950)

про: стягнення заборгованості відповідно до договору № 06-05/ПУ-32930 від 01.07.2013,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09 жовтня 2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/14061 від 29.09.2017, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства “Костянтинівське підприємство житлово-комунального господарства” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” заборгованість в сумі 991511,14 грн., інфляційні втрати в сумі 15212,31 грн., 3% річних в сумі 15709,40 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 99916,36 грн., 7% штрафу в сумі 70638,77 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 18695,64 грн.

Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви № 32/14061 від 29.09.2017, дійшов висновку про повернення її без розгляду, з наступних причин:

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Згідно зі ст. 55 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, – суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В пункті 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу” (з останніми змінами та доповненнями), зокрема, зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві № 32/14061 від 29.09.2017 на 23 (двадцяти трьох) аркушах (аркуші 4-26 позовної заяви) наведено розрахунок позовних вимог (розрахунки основного боргу, індексу інфляції, 3% річних, подвійної облікової ставки НБУ (договірної пені), 7% штрафу та пені); на аркушах 26-27 позовної заяви наведено розрахунок загальної суми позовних вимог, остаточну суму позовних вимог та безпосередньо викладено прохальну частину позову із зазначенням сум стягнення.

При цьому, в прохальній частині позовної заяви не конкретизовано загальну суму, заявлену до стягнення, а лише визначено її складові: заборгованість в сумі 991511,14 грн., інфляційні втрати в сумі 15212,31 грн., 3% річних в сумі 15709,40 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 99916,36 грн., 7% штрафу в сумі 70638,77 грн. за підрахунком суду загальна сума цих вимог становить 1192987,98 грн.

Також на аркуші 27 позовної заяви вказано наступне: «… остаточна сума позовних вимог становить: сума боргу 991511,14 + інфляційні 53388,40 + 3% річних 15212,31 + подвійна облікова ставка НБУ 99916,36 + 7% штрафу 70638,77 + 15709,4 = 1246376,38 грн.»

На аркушах 26-27 позовної заяви позивачем наведено розрахунок загальної суми позовних вимог, яка, за підрахунками суду, здійсненими шляхом додавання вказаних позивачем сум, становить 1374331,94 грн. (борг: 991511,14 грн. + інфляційні: 53388,40 грн. + 3% річних: 15212,31 грн. + 3% річних: 15709,40 грн. + подвійна облікова ставка НБУ: 99916,36 грн. + пеня: 127955,56 грн. + 7% штраф: 70638,77 грн.).

Що ж стосується наведеного позивачем в позовній заяві на 23 (двадцяти трьох) аркушах (аркуші 4-26 позовної заяви) розрахунку позовних вимог по спірним 15 (п'ятнадцяти) рахункам (розрахунки основного боргу, індексу інфляції, 3% річних, подвійної облікової ставки НБУ (договірної пені), 7% штрафу та пені), то його загальний розмір, за підрахунками суду, здійсненими шляхом додавання вказаних позивачем сум, становить 1364654,47 грн.

При цьому, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, а саме – суми інфляції в розмірі 53388,40 грн., в ній не вказано, однак у той же час, вказано інфляційні втрати в сумі 15212,31 грн., які, в свою чергу, в остаточному підрахунку суми позовних вимог названі як 3% річних.

Крім того, в розрахунку загальної суми позовних вимог позивачем вказано пеню в розмірі 127955,56 грн., яка в остаточному підрахунку суми позовних та в прохальній частині позовної заяви взагалі відсутня. У цьому ж розрахунку позивачем двічі наведено калькуляцію 3% річних, суми яких вказано 15212,31 грн. та 15709,40 грн. При цьому, остання із вказаних сум частково містить повторення складових сум попередньої калькуляції.

У той же час, вказані позивачем в позовній заяві розрахунки (зокрема, на аркушах 6, 10, 15, 22 позовної заяви) мають суттєві розбіжності із зазначеними на аркуші 27 позовної заяви сумами при розрахунку загальної суми позовних вимог.

Таким чином, позовна заява № 32/14061 від 29.09.2017 містить декілька варіацій загальної суми заборгованості відповідача за спірними рахунками, а саме:

- 1364654,47 грн. – згідно розрахунку позовних вимог (аркуші 4-26 позовної заяви);

- 1246376,38 грн. – згідно остаточної суми позовних вимог (аркуш 27 позовної заяви);

- 1374331,94 грн. – згідно розрахунку загальної суми позовних вимог (аркуші 26-27 позовної заяви);

- 1192987,98 грн. – згідно прохальної частини позовної заяви (аркуш 27 позовної заяви).

Водночас, ціною позову позивачем визначено суму 1246376,38 грн. та відповідно до неї сплачено судовий збір у розмірі 18695,64 грн.

Однак, як вбачається із наведеного позивачем детального розрахунку позовних вимог (аркуші 4-26 позовної заяви), загальна сума заборгованості імовірно має становити 1364654,47 грн., виходячи з якої судовий збір повинен складати 20469,82 грн. (1364654,47 грн. х 1,5%)

Все зазначене вище в сукупності позбавляє суд об'єктивної можливості вчинити передбачені законом процесуальні дії для підготовки справи до розгляду з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, оскільки унеможливлює здійснення судом перевірки правильності зазначення позивачем ціни позову та, відповідно, – сплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем в позовній заяві невірно зазначено ціну позову; не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

За змістом п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, недодержання позивачем вимог ст. ст. 54, 55, 57 ГПК України є підставою для застосування судом ст. 63 ГПК України – повернення позовної заяви без розгляду.

Додатково суд звертає увагу позивача на наступне: до позовної заяви № 32/14061 від 29.09.2017 позивачем додано не всі допустимі докази, на які посилається підприємство в обґрунтування позову (наприклад, не додано супровідного листа № 05/9807 від 11.07.2017 з доказами його отримання відповідачем).

Позивач, усунувши обставини, які були підставами повернення позовної заяви без розгляду, має право повторно звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву № 32/14061 від 29.09.2017 та додані до неї документи без розгляду.

Додатки:

- позовна заява № 32/14061 від 29.09.2017 з доданими до неї документами;

- акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2017.

          Суддя                                                                      О.Г. Смородінова