Рішення

від 12.10.2017 по справі 927/900/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

“ 11 ” жовтня 2017 року Справа №927/900/17

ЗА ПОЗОВОМ: 2 державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області

вул. Передзаводська, 1, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300          

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат"

вул. Залінійна, 31, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

Про стягнення 11709,58 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

2 державним пожежно-рятувальним загоном Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат" про стягнення 11709,58 грн., в тому числі 10500,00 грн. основного боргу та 1209,58 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №28 на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 02.12.2015.

Ухвалою суду від 28.09.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/900/17, розгляд справи призначено на 11.10.2017.

Представники сторін у судове засідання 11.10.2017 не з'явилися.

До початку судового засідання від Позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника та витребувані судом документи.

          Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 28.09.2017), наявне в матеріалах справи.

          Враховуючи, що Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, заяв та клопотань від Відповідача не надійшло, явка представника Відповідача у судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, суд доходить висновку про розгляд справи без участі представника Відповідача на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

           02 грудня 2015 року між 2 державним пожежно-рятувальним загоном Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат" (Відповідач) укладено договір №28 на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі – Договір).

Відповідно розділу 1 вказаного Договору його предметом є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" (Позивач) аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" (Відповідач), який знаходиться за адресою: 16000, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, м. Новгород-Сіверський, вул. Залінійна, 31, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

          Обов'язки Позивача визначені розділом 2 Договору.

Згідно з п.3.12. Договору обов'язком Відповідача є оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов'язкове обслуговування "Аварійно-рятувальною службою" "Об'єкта", у тому числі відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

За умовами п.4.1. Договору вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативна одиниця встановлюється сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається до Договору і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами і складає для даного об'єкта 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на рік.

Відповідно до п.4.2. Договору плата за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється шляхом перерахування коштів щомісячно в розмірі 1500 (тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок в строк до 25 числа місяця, згідно наданим "Аварійно-рятувальною службою" рахунку та Акту виконання умов договору.

Згідно з п.4.7. Договору вартість послуг з забезпечення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на підставі листів ДПА України від 17.05.1999р. №3878/5/16-1218 та від 03.06.1999р. №4439/5/16-0016.

Відповідно до п.п.6.1.-6.2. Договору він вступає в силу з 01 грудня 2015 року та діє до 30 листопада 2016 року. Дія даного Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії від будь-якої із Сторін не надійде письмових заяв щодо припинення його дії або зміни його умов.

За умовами п.п.6.3.-6.4. Договору дія Договору може бути припинена у разі виключення об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. При відмові від послуг "Аварійно-рятувальної служби" "Об'єкт" повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

27.04.2017 Відповідачем був направлений Позивачу лист щодо розірвання договору №28 на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 01.12.2015 у зв'язку зі зникненням причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру – злив та утилізація аміаку, з 01 червня 2017 року.

           19 червня 2017 року між сторонами була підписана додаткова угода про розірвання договору №28 на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 02.12.2015 з 01 червня 2017 року.

          Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту звірки взаєморозрахунків за період січень 2017р. – травень 2017р. між 2 державним пожежно-рятувальним загоном Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат" за договором №28 від 02.12.2015 року, станом на 01.06.2017 заборгованість Відповідача на користь Позивача становить 10500,00 грн.

          Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

           01.09.2017 Позивачем був направлений Відповідачу лист-претензія №02-08/746 від 01.09.2017 про сплату заборгованості в сумі 10500,00 грн.

          Відповідач суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до розрахунку дебіторської заборгованості ТОВ "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат" за договором на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 02.12.2015 року №28 станом на 01.06.2017 року, що міститься в матеріалах справи, сума боргу 10500,00 грн. фактично сформувалась із грошових зобов'язань Відповідача за листопад 2016 року - травень 2017 року по 1500,00 грн. окремо за кожний місяць.

          Враховуючи викладене, Позивач просить стягнути з Відповідача 10500,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України:

“За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.”

          Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України:

“Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.”

Відповідно до ст.978 Цивільного кодексу України:

«За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.»

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.“

          Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу Відповідача за договором №28 на постійне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 02.12.2015 в сумі 10500,00 грн. за листопад 2016 року-травень 2017 року.

          За умовами ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.“

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.“

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. “

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.“

          Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно з п. 4.6. Договору за порушення терміну оплати "Об'єкт" сплачує "Аварійно-рятувальній службі" пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1209,58 грн. за період з 25.11.2016 по 01.09.2017 відповідно до наданого розрахунку.

          Відповідно до п.1.9, п.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань“ (із змінами):

“1.9. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

2.9. За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.“

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як вбачається з наведеного Позивачем розрахунку, Позивачем нарахована Відповідачу пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що відповідає приписам статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України.

          За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми пені 1209,58 грн. встановлено, що при нарахуванні пені Позивачем не враховано, що:

-          2016 рік був високосним, тобто мав 366 днів;

-          з урахуванням вихідних днів прострочення платежу за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" за грудень 2016 року фактично виникло з 27.12.2016.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1207,13 грн.

У стягненні решти 2,45 грн. пені має бути відмовлено.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідач доказів своєчасної оплати за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 11707,13 грн., в тому числі 10500,00 грн. основного боргу та 1207,13грн. пені.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

          Згідно з ч.ч.1,2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

·          у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·          у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Як зазначено у п.п.4.7. п.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"4.7. Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України."

          Оскільки матеріалами справи підтверджується те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1600,00 грн. в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

          Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгород-Сіверський м'ясокомбінат" (вул. Залінійна, 31, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, ідентифікаційний код 37292284) на користь 2 державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (вул. Передзаводська, 1, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, ідентифікаційний код 37750059) 10500 грн. 00 коп. основного боргу, 1207 грн. 13 коп. пені та 1600 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті стягнення 02 грн. 45 коп. пені відмовити.

Повне рішення складено 12 жовтня 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір