Ухвала

від 10.10.2017 по справі 904/1856/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.10.2017 Справа № 904/1856/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

за участю сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність №15808/04-36-10-08-10 від 18.07.2017 р.,

ліквідатор: ОСОБА_2, арбітражний керуючий, посвідчення №387 від 28.02.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Проперті", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Проперті", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 р. у даній справі (суддя Полєв Д.М.) товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Проперті" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 11.05.2018р.; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Проперті" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що план санації боржника, затверджений комітетом кредиторів, не може бути виконаний, у зв'язку з тим, що фінансове становище боржника за час здійснення провадження у справі про банкрутство не відновлено та не покращено. Пропозицій від комітету кредиторів та керуючого санацією щодо затвердження мирової угоди або продовження процедури санації до суду не надходило. Так, до суду не надходили пропозиції кредиторів щодо внесення інвестицій, а також відстрочки, розстрочки чи прощення (списання) боргів.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Згадана апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що зі змісту постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Фіскальний орган був позбавлений права провести документальну позапланову перевірку, у зв'язку із тим, що боржник та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою.

У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор просить припинити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, оскільки скаржник не є ні стороною, ні учасником у даній справі, у зв'язку з чим не набув права на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, враховуючи таке.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності і боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, скаржник не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з ч. 8 ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, у порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в який зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

Отже, з урахуванням наведених правових норм, конкурсний кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також права на оскарження рішень суду у справі про банкрутство після визнання його грошових вимог господарським судом.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також органи доходів і зборів, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається через вказані вище процедури.

Матеріали справи свідчать про те, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області судом першої інстанції кредитором не визнана.

Отже, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не набуло статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Щодо посилання скаржника на неможливість проведення документальної позапланової перевірки боржника, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 78.1. п. 78.1.7. ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріали справи не містять, а скаржником не надано документальних доказів, а саме розписки боржника про отримання копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо неможливості проведення податкової перевірки, оскільки останній був обізнаний про порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, як платника податків, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження за даною скаргою.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 р. у справі №904/1856/17 припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_4