Постанова

від 10.10.2017 по справі б-39/56-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа № Б-39/56-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

від апелянта - ОСОБА_1, за довіреністю від 25 квітня 2017 року,

від боржника - ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий ЦВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області 02 жовтня 1998 року,

ліквідатор - арбітражний керуючий Данченко А.С., свідоцтво № 1176 від 17 червня 2013 року,

від інших кредиторів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (вх. № 2504 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

13 липня 2016 року до господарського суду Харківської області надійшла заява ліквідатора про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними (вх. №23001), в якій заявник просить суд визнати недійсним результати аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4), та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 2-го поверху №19-1, 19-15 в літ. Б-2, загальною площею 131,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Мусієнко О.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09 (суддя Савченко А.А.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними (вх. №23001).

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09; визнати недійсними результати аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4); визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 2-го поверху №19-1, 19-15 в літ. Б-2, загальною площею 131,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Мусієнко О.І.; справу передати до господарського суду Харківської області для здійснення подальшого розгляду у іншому складі суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що попереднім ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 при реалізації спірного майна боржника порушено положення ст.ст. 22-32, 47-49 Закону про банкрутство, ст. 12 Закону України Про іпотеку . Зазначає про те, що оголошення про продаж спірного нерухомого майна банкрута в порушення приписів статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" розміщено у біржовому віснику Товарної біржі, що на думку апелянта, свідчить про обмеженість доступу до вказаної інформації широкого кола осіб, а також не вжиття попереднім ліквідатором боржника ОСОБА_20 заходів щодо реалізації майна банкрута на більш вигідних умовах для боржника та кредиторів.

Вказує на те, що попереднім ліквідатором не було повідомлено заставного кредитора (іпотекодержателя) про продаж заставного майна банкрута та в порушення вимог Закону України Про іпотеку продаж заставного нежитлового приміщення за спірною угодою здійснено без погодження іпотекодержателя - Банку; кошти, отримані від продажу майна боржника не були внесені на депозит нотаріуса та в матеріалах справи відсутні докази задоволення вимог заставодержателя за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна.

Вважає, що вказані обставини призвели до порушення інтересів Банку, вимоги якого забезпечені іпотекою, та боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 9183 від 04.09.2017р.) представник учасника провадження у справі про банкрутство згідно ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. ОСОБА_8 ОСОБА_9, який діяв на підставі завдання-доручення до договору про надання правової допомоги № 10 від 20.11.2016р. (т.12, а.с. 37-39), заперечуючи проти доводів апелянта, вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09 законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що відсутність доказів внесення грошових коштів від реалізації майна банкрута на депозитний рахунок нотаріуса та перерахування вказаних коштів заставному кредитору - ПАТ "ОТП Банк", не свідчить про порушення ОСОБА_8 зобов'язань за договором купівлі-продажу від 02.10.2009р. в частині оплати за придбане на аукціоні майно, оскільки кошти попереднім ліквідатором були отримані до підписання договору у повному обсязі, про що зазначено у пункті 4 договору купівлі-продажу від 02.10.2009р.

Вважає, що заява арбітражного керуючого про визнання результатів аукціону недійсним з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4), подана з порушенням місячного строку з дати проведення аукціону. Строк оскарження результатів аукціону передбачений Законом України "Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)".

Вказує на те, що ліквідатор Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними майже через 7 років з моменту проведення спірного аукціону та укладення на його підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2009р., у зв'язку з чим у суді першої інстанції ОСОБА_8 (переможець аукціону) просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин сторін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження; розгляд справи призначено на 12 вересня 2017 року.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12 вересня 2017 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бородіної Л.І. для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Відповідно до п. 9-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду України від 12 вересня 2017 року відкладено розгляд справи на 10 жовтня 2017 року. Зобов'язано господарський суду Харківської області надіслати на адресу суду апеляційної інстанції матеріали справи №Б-39/56-09 у повному обсязі.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №Б-39/56-09 (вх. № 10125 від 03.10.2016р.) згідно ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року.

У призначене судове засідання представники інших кредиторів не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р., наявні в матеріалах повідомлення про вручення поштового відправлення, конверти з судовою кореспонденцією, що повернулись до суду апеляційної інстанції з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання .

Окрім того, враховуючи невідкладне розміщення ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2017 року, 12 вересня 2017 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів зазначає, що всіх учасників процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У призначеному судовому засіданні боржником заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що на даний час вчинюються дії щодо викупу заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором та мирного врегулювання спору між сторонами.

Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання боржника.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю. Так, відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Наявність обставин, що унеможливлюють вирішення спору, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд заяви ліквідатора про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними (вх. №23001 від 13.07.2016р.) з посиланням на те, що між ТОВ ФК "Централ Фінанс" тв ПАТ "ОТП Банк" тривають переговори щодо викупу заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором.

Проте, учасниками провадження у справі про банкрутство ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин, боржником не зазначено яким чином вони унеможливлюють вирішення спору у даному судовому засіданні, а також надання яких доказів може вплинути на встановлення та оцінку обставин у даній справі, у зв'язку з чим не обґрунтовано об'єктивної необхідності у відкладенні розгляду даної скарги.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, учасники процесу зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідних учасників провадження у справі про банкрутство.

У призначеному судовому засіданні представник ПАТ "ОТП Банк" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09; визнати недійсними результати аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4); визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 2-го поверху №19-1, 19-15 в літ. Б-2, загальною площею 131,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Мусієнко О.І.; справу передати до господарського суду Харківської області для здійснення подальшого розгляду у іншому складі суду.

Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 арбітражний керуючий Данченко А.С. та боржник - ОСОБА_2, заперечуючи проти доводів апелянта, просили апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ліквідатора, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

У березні 2009 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст. 7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказана заява обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ "ОТП Банк" в сумі 5772533,54 грн., ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 360108,67 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 1400192,87 грн., зобов'язання яких забезпечені заставою та іпотекою майна боржника, а також заборгованість перед ФОП ОСОБА_11 на суму 253829,00 грн.; ФОП ОСОБА_12 на суму 1000000 грн. (т.1, а. с. 3-6).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 за спеціальною процедурою, передбаченою ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011р.) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с.1-2).

Постановою господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_20, якого зобов'язано відповідно до ст. ст. 25-30, 47-49 Закону про банкрутство виконати дії передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи (т.1, а.с. 93-100).

Як свідчать матеріали справи та встановлено у постанові господарського суду Харківської області від 02.04.2009р., ФОП ОСОБА_2 на праві власності належало наступне майно:

- нежитлові приміщення першого поверху № 18-5, 18-10 в літ Б-2 , загальною площею 81,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3;

- нежитлові приміщення підвалу № I, III, 1, 2, 3, 4, 4а, 4б, 4в в літ. А-5 , загальною площею 66,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4;

- квартира, загальною площею 67,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення першого поверху № 18-1, 18-4 в літ Б-2 , загальною площею 53,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3;

- нежитлові приміщення другого поверху № 19-1, 19-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3;

- автомобіль SUBARU, модель В9 TRIBEKA, 2007 р.в.;

- грошові кошти у сумі 500,00 грн.

У постанові господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. про визнання боржника банкрутом встановлено, що відповідно до договору іпотеку № РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. нежитлові приміщення другого поверху № 19-1, 19-15 загальною площею 131,4 кв.м. в літ Б-2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором № РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. (як майновий поручитель), не пов'язаних з підприємницькою діяльністю боржника, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП Банк (правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк ).

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором вживалися заходи щодо реалізації майна банкрута.

Зокрема, ліквідатором проведено інвентаризацію активів боржника та відповідно до акту інвентаризації майнових активів банкрута від 03.07.2009р. банкрут володів, у тому числі нежитловими приміщеннями другого поверху № 19-1, 19-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.с.85) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.12.2006р., укладеного між ОСОБА_14 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мохонько Ю.М. 29.12.2006р. за реєстровим №1373; зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.01.2007р. (т 4, а.с. 7-8). Вказане підтверджується, зокрема, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13364651 від 27.01.2007р. (т.1, а.с. 87).

Вищезазначене майно було включено до ліквідаційної маси банкрута ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 на виконання постанови господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. у справі № Б-39/56-09, про що свідчить акт включення майнових активів банкрута до ліквідаційної маси від 03.07.2009р. (т.2, а.с. 3).

21.07.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (замовник) та ТОВ "Агентство консалтингу та маркетингу", що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 7340/08, виданого Фондом державного майна України від 01.07.2008р. (виконавець), укладено договір на проведення оцінки майна, за умовами якого виконавець зобов'язується згідно Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні провести оцінку нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (далі - об'єкт оцінки); мета оцінки - визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для реалізації через аукціон (т.3, а.с. 58-59).

Згідно звіту про оцінку майна (об'єкт оцінки: нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3) ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 21.07.2009р. складає 59 700,00 дол. США, без ПДВ або 457 430,00 грн., без ПДВ. (т.3, а.с. 143-154).

10.08.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (замовник) та Українсько-Російською товарною біржею (виконавець) укладено договір про проведення аукціону з продажу майна, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по організації та проведенню аукціону (надалі - відкритих торгів) з продажу майна банкрута (т.2, а.с. 93-95).

10.08.2009р. опубліковане оголошення про продаж майна банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в газеті "Еженедельная рекламно-інформационная газета Місто+" за №45/269/ від 10.08.2009 року (т.2, а.с. 91-92).

15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею проведено аукціон з продажу майна боржника.

З протоколу про проведення аукціону від 15.09.2009р. вбачається, що відбувся аукціон з продажу майна банкрута (т.1, а.с. 154-158). Так, об'єктом продажу на вказаному аукціоні виступало наступне майно:

Лот № 1: нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху № 84-1, 84-4, 84-7, 84-9, 84-11, 84-14 в літ А-5 , загальною площею 99,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4; початкова ціна продажу - 303 420,00 грн., без ПДВ.;

Лат № 2: нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 46,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2; початкова ціна продажу - 132 100,00 грн., без ПДВ.;

Лот № 3: нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № I, III, 1, 2, 3, 4, 4а, 4б, 4в в літ. А-5 , загальною площею 66,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4; початкова ціна продажу - 115 700,00 грн., без ПДВ.;

Лот № 4: нерухоме майно: трикімнатна квартира, загальною площею 67,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1; початкова ціна продажу - 190 480,00 грн., без ПДВ.;

Лот № 5: нерухоме майно: нежитлові приміщення другого поверху № 19-1, 18-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3; початкова ціна продажу - 457 430 грн., без ПДВ.;

Лот № 6: нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху № 18-5, 18-10 в літ Б-2 , загальною площею 81,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3; початкова ціна продажу - 283 500,00 грн., без ПДВ.;

Лот № 7: нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху № 18-1, 18-4 в літ Б-2 , загальною площею 53,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3; початкова ціна продажу - 185 430,00 грн., без ПДВ.;

Лот № 8: рухоме майно: автомобіль SUBARU, модель В9 TRIBEKA, 2007 р.в.; початкова ціна продажу - 101910,00 грн., без ПДВ.;

Відповідно до протоколу аукціону від 15.09.2009 року з продажу нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (Лот №5 з 8) переможцем аукціону став ОСОБА_8, ціна продажу склала 503173,00 грн. без ПДВ, яка є більшою за початкову на 10%.

За результатами проведення аукціону з продажу майна з банкрута від 15.09.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі -продажу нежитлових приміщень від 02.10.2009р., відповідно до якого на підставі протоколу аукціону від 15.09.2009р. ліквідатор банкрута передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-19-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 503173,00 грн. (т.4, а.с. 131-132, оригінал договору).

Згідно відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації за № 24001248 від 30.09.2009р., реєстраційний номер 17372117, загальна вартість відчужуваних нежитлових приміщень становить 457430,00 грн.

Початкова ціна продажу майна на аукціоні складає 457430,00 грн.; сума запропонована переможцем аукціону складає 503173,00 грн.; згідно з протоколом аукціону від 15.09.2009р. по лоту № 5, Українсько-Російської товарної біржі, ціна продажу складає 503173,00 грн.; з урахуванням зазначеного продажу майна здійснюється за 503173,00 грн., які покупець сплатив повністю, ще до підпису цього договору.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації за № 24060052 від 07.10.2009р. ОСОБА_8 є власником нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-19-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2009р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. (т. 12, а.с. 122 зворотна частина).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011 р. арбітражного керуючого ОСОБА_20 звільнено від обов'язків ліквідатора, новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_21

В подальшому ліквідатори в даній справі неодноразово змінювались.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2013р. призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Данченка А.С.

13 липня 2016 року ліквідатор Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 арбітражний керуючий Данченко А.С. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними (вх. №23001 від 13.07.2016р.), в якій заявник просив визнати недійсним результати аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4), та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 2-го поверху №19-1, 19-15 в літ. Б-2, загальною площею 131,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Мусієнко О.І.

Вказана заява обґрунтована тим, що попереднім ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 при реалізації спірного майна боржника не дотримано приписів ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не здійснено заходів щодо залучення як можна більшої кількості зацікавлених осіб для виявлення потенційного покупця майна, який би запропонував найкращі для продавця умови його придбання; реалізація спірного майна, яке перебувало в іпотеці АТ "ОТП Банку", відбулася без згоди іпотекодержателя; відсутні докази внесення грошових коштів, отриманих від продажу спірного майна, на депозит нотаріуса та направлення цих грошових коштів іпотекодержателю - АТ "ОТП Банку"

При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 1, 25, 26, 29, 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , посилаючись на те, що з моменту застосування ліквідаційної процедури продаж майна банкрута здійснювався відповідно до Закону про банкрутство, положення якого не передбачали згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, який укладався під час ліквідаційної процедури, а також недоведеністю заявником порушення арбітражним керуючим положень статті 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) при реалізації майна банкрута, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про визнання недійсним результатів аукціону та укладеного на його підставі договору купівлі-продажу.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011р., чинній з 19.01.2013р.) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 22.12.2011р. № 4212-VІ), положення Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо), застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності, тобто до 19.01.2013р. При цьому, розпочата до набрання чинності Законом процедура продажу майна боржника повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013р. здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника".

Матеріалами справи підтверджується, що постановою господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. визнано банкрутом ФОП ОСОБА_2; реалізація майна банкрута відбувалась до набрання чинності змін згідно із Законом України № 4212-VI від 22.12.2011р., а, отже, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент відкриття ліквідаційної процедури (далі - Закон про банкрутство).

Розділом VІ та статтею 41 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 р., передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 цього Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з ч.7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Виходячи з положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів (частина 6 статті 3-1 Закону про банкрутство).

Згідно з ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частина 2 статті 26 Закону про банкрутство встановлює, що майно боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як вже було зазначено у цій постанові, ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, за наслідками якої виявлено та включено до ліквідаційної маси банкрута наступне майно: нежитловими приміщеннями другого поверху № 19-1, 19-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 (далі - спірне майно).

Відповідно до договору іпотеки №РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. нежитлові приміщення другого поверху № 19-1, 19-15 загальною площею 131,4 кв.м. в літ Б-2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, було передано в іпотеку ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк ) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. (як майновий поручитель), не пов'язаних з підприємницькою діяльністю боржника.

Вказані обставини були предметом дослідження та їм надана правова оцінка під час прийняття постанови господарського суду Харківської області від 02.04.2009р. у даній справі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка у встановленому порядку не оскаржувалася та є чинною на момент розгляду справи.

За приписами частини 6 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав .

Судова колегія зазначає, що кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак, вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24693306 станом на 16.09.2009р., 03.07.2008р. за №7502219 приватним нотаріусом Мусієнко О.І. зареєстровано обтяження на підставі іпотечного договору №РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. щодо нежитлових приміщень другого поверху № 19-1, 19-15 загальною площею 131,4 кв.м. в літ Б-2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3; власник ОСОБА_2; заявник ЗАТ ОТП Банк (запис 7) (т.1, а.с. 146-150).

З огляду на встановлений факт включення до ліквідаційної маси банкрута майна боржника, що перебувало в заставі (іпотеці) ПАТ "ОТП Банк" на підставі договору іпотеки № РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р., ПАТ ОТП Банк правомірно набув статусу кредитора у даній справі, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011р., в ч. 7 ст. 47 Закону про банкрутство законодавець визначив, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернуто стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Разом з тим, до набрання чинності вказаних вище змін - 16.10.2011р., норми Закону про банкрутство не встановлювали обмежень при формуванні ліквідаційної маси після визнання громадянина-підприємця банкрутом окрім тих, що передбачені цивільним процесуальним законодавством України (майно, на яке не може бути звернено стягнення), а отже, відсутні правові підстави для не включення до складу ліквідаційної маси боржника зазначеного нерухомого майна, що належить підприємцю.

Оскільки ПAT ОТП Банк є заставним кредитором боржника ФОП ОСОБА_2 у справі №Б-39/56-09, вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна, що є предметом спору в даній справі, та погашення яких здійснюється за рахунок реалізації зазначеного нерухомого майна в процедурі банкрутства відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то продаж спірного майна боржника в ліквідаційній процедурі безпосередньо впливає на права та інтереси Банка.

Так, предметом судового розгляду є спір щодо визнання недійсним аукціону з реалізації майна банкрута в ході проведення ліквідаційної процедури та укладеного за результатами спірного аукціону договору купівлі-продажу нерухомого майна, що стосується питань формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство.

Судова колегія зазначає, що підставою для визнання результатів відкритих торгів (аукціону) недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів (аукціону); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення.

До предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 29 Закону про банкрутство майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні".

У статті 9 цього Закону закріплено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Цей Закон та розроблені на його підставі нормативно-правові акти з питань оцінки майна не передбачають погодження оцінки майна, виконаної суб'єктом оціночної діяльності, із замовником оцінки чи іншою особою (окрім органів державної влади і місцевого самоврядування у визначених випадках).

Статтями 8, 32 вказаного Закону визначено підстави і порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Статтею 33 цього Закону передбачено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Тобто, ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. У разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права пред'явити відповідні претензії саме оцінювачу, тоді як ні ліквідатором, ні апелянтом не було замовлено рецензування звіту про оцінку відповідного майна в порядку ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Матеріали справи свідчать, що 21.07.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (замовник) та ТОВ "Агентство консалтингу та маркетингу", що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 7340/08, виданого Фондом державного майна України від 01.07.2008р. (виконавець), укладено договір на проведення оцінки майна, за умовами якого виконавець зобов'язується згідно Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні провести оцінку нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (далі - об'єкт оцінки); мета оцінки - визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для реалізації через аукціон (т.3, а.с. 58-59).

Згідно звіту про оцінку майна (об'єкт оцінки: нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3) ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 21.07.2009р. складає 59 700,00 дол. США, без ПДВ або 457 430,00 грн., без ПДВ. (т.3, а.с. 143-154).

Згідно акту виконаних робіт з оцінки ТОВ Агентство консалтингу та маркетингу проведено оцінку нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, у повному обсязі; вартість робіт згідно договору 700,00 грн.

Оскільки у встановленому законодавством порядку результати оцінки майна, здійснені суб'єктами оціночної діяльності, учасниками провадження у справі не рецензувалися, не оскаржувалися та не були визнані недійсними, то у ліквідатора не було підстав для невраховування вказаних результатів оцінки майна.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що реалізація майна банкрута здійснена за заниженою ціною, яка не відповідала дійсній ринковій вартості цього майна на момент продажу.

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно зазначено про те, що у звіті допущено помилку в нумерації приміщень, а саме зазначено в якості об'єкта оцінки нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, в той час як фактично ці приміщення містять іншу нумерацію, а саме нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-19-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2".

Листом КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради від 11.07.2017р. за № 6515 підтверджено, що на час виготовлення висновку про вартість об'єкту оцінки від 21.07.2009р. нумерація нежитлових приміщень 2-го поверху в літ. "Б-2", загальною площею 131,4 кв.м. по АДРЕСА_3 згідно наявних архівних матеріалів відповідала нумерації, вказаної в договорі купівлі-продажу від 02.10.2009р., а саме приміщення №19-1-:-19-15. Нежитлові приміщення, нумерація яких починається з цифри-18- …, розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі літ. "Б-2". (т.15, а.с. 55-56).

Згідно з частинами 1,2 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (частина 3 статті 30 Закону про банкрутство).

Відповідно до частини десятої статті 30 Закону про банкрутство продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Отже, порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

З огляду на те, що провадження у даній справі про банкрутство фізичної особи-підприємця здійснюється за особливостями ст.ст. 47-49 розділу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким не передбачено обов`язкового створення комітету кредиторів, враховуючи, що комітет кредиторів не створювався та за відсутності відповідних клопотань кредиторів, то у ліквідатора відсутній обов'язок погоджувати з окремими кредиторами порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Щодо твердження апелянта про те, що продаж майна банкрута здійснений без згоди іпотекодержателя всупереч приписам Закону України "Про іпотеку", колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про іпотеку" іптекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом, однак він не має права без згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону України "Про іпотеку").

Спірне майно, що було предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеними між боржником та банком, відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника. Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється у межах справи про банкрутство, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачалось в редакції закону, чинній на момент реалізації майна банкрута.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України №6-58 цс 13 від 26.06.2013 р., зокрема, Верховний Суд України дійшов висновку, що положення Закону про банкрутство не передбачають згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, який укладається під час ліквідаційної процедури боржника, що здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство. Вказане також підтверджує те, що з моменту застосування ліквідаційної процедури до боржника продаж (відчуження) майна банкрута здійснюється у відповідності до приписів норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не норм Закону України "Про іпотеку", яка згідно зі ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Водночас, зважаючи на відсильну норму передбачену статтею 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порядок підготовки та проведення аукціону в процедурі банкрутства на час проведення спірного аукціону 18.07.2011 року був врегульований відповідними нормами Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме ст.ст. 17, 18-1 та 20 в редакції названого Закону зі змінами і доповненнями.

Статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) регламентовано, що аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації, зокрема, у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статті 15 цього Закону, та терміну її опублікування; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Виходячи з положень статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Як вже було зазначено, 10.08.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (замовник) та Українсько-Російською товарною біржею (виконавець) укладено договір про проведення аукціону з продажу майна, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по організації та проведенню аукціону (надалі - відкритих торгів) з продажу майна банкрута (т.2, а.с. 93-95).

10.08.2009р. опубліковане оголошення про продаж майна банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в газеті "Еженедельная рекламно-інформационная газета Місто+" за №45/269/ від 10.08.2009 року (т.2, а.с. 91-92).

Зазначене оголошення містить наступні відомості: Українсько-Російська товарна біржа (м. Харків, вул.. Шатилова Дача, 4, оф. 110) об 13-00 15 вересня 2009 року проводить аукціон з продажу майна банкрутів: лот № 5 нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-18-15 в літ. "Б-2". Місцезнаходження: АДРЕСА_3, загальна площа 131,4 кв.м. Фізичний знос становить 30%. Початкова вартість продажу 457430,00 грн. без ПДВ, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_20 Гарантійний внесок - 10% від початкової вартості об'єкту продажу. Реєстраційний внесено - 17 грн. Зазначені кошти вносяться на п/р біржі (№ 260093001198 в АКБ Меркурій м. Харкові, МФО 351663, ЄДРПОУ 14078715) або готівкою у касу. Умови продажу: на конкурсних засадах. Послуги за проведення аукціону сплачує ліквідатор - арбітражний керуючий. Кінцевий термін прийняття заяв та гарантійних внесків - 11 вересня 2009 року. Довідки з приводу подання заяв, часу та місця ознайомлення з об'єктом з 11-00 до 15-00.

В оголошенні допущено помилку в нумерації приміщень, а саме зазначено в якості об'єкта аукціону (лот № 5) нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-18-15 в літ. "Б-2", в той час як фактично ці приміщення містять іншу нумерацію, а саме нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-19-15 в літ. "Б-2".

Крім того, матеріали справи не містять оригіналу даної публікації, а наявні копії цієї публікації не містить ні її тиражу, ні місця її розповсюдження. Крім того, інформація про дане друковане видання відсутня в Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Визначений нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок проведення аукціону направлений на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб та на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що організатором аукціону порушено вимоги статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо порядку організації аукціону, а саме, не здійснено публікацію в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації. Зазначене порушення є суттєвим, оскільки тягне за собою обмеження можливих учасників, які можуть прийняти участь в аукціоні, створити конкуренцію, а отже продаж може бути здійснено за вищою ціною.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання ліквідатора на те, що оголошення про проведення аукціону з продажу спірної квартири, яке було опубліковано в газеті "Еженедельная рекламно-інформационная газета Місто+", не привело до виявлення належної кількості потенційних покупців, що є порушенням частини 2 статті 30 Закону про банкрутство та статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців. Для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта. Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний поточний рахунок. Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати: строки проведення аукціону; початкову вартість продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження; розмір і порядок виплати винагороди; взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.

Виходячи з пунктів 5.1, 5.3 договору про проведення аукціону від 10.08.2009р. аукціон по відчуженню об'єкту проводиться за умови сплати потенційними покупцями (учасниками торгів) гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни об'єкту на поточний рахунок замовника; торги по відчуженню об'єкту проводяться при відсутності на момент проведення торгів застави, судових позовів, податкової застави, на об'єкт не накладений арешт, а також відсутні інші обставини, що заважають проведенню торгів та передбачені чинним законодавством України.

15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею проведено аукціон з продажу майна боржника. Відповідно до протоколу аукціону від 15.09.2009 року з продажу нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-18-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (Лот №5 з 8), в аукціоні приймали участь наступні учасники: ОСОБА_17 та ОСОБА_8; переможцем аукціону став ОСОБА_8, ціна продажу склала 503173,00 грн. без ПДВ, яка є більшою за початкову на 10%.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують виконання учасниками аукціону вимог ч. ч. 3, 5 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо внесення реєстраційного внеску та 10% початкової ціни об'єкту, що також свідчить про порушення правил проведення аукціону, тоді як ліквідатор проводить конкурс (аукціон) та здійснює продаж майна банкрута за наявності двох покупців.

Крім того, продаж майна банкрута здійснено під час наявності в державному реєстрі не скасованих заборон відчуження нерухомого майна. За матеріалами справи на момент організації, призначення, проведення торгів відомості про обтяження майна, що становить предмет ліквідаційної маси банкрута та одночасно предмет іпотеки з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучені не були, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24693306 станом на 16.09.2009р. (т.1, а.с. 146-150).

Слід зазначити, що лише 21.09.2009р. ліквідатор ФОП ОСОБА_2 арбітражний керуючий ОСОБА_20 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії учасників ліквідаційної процедури приватного нотаріусу ХМНУ Мусієнко О.І., в якій, посилаючись на те, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.09.2009р. відмовлено ліквідатору у вилученні заборон щодо нерухомого майна банкрута, просив суд зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. вилучити заборони щодо відчуження нерухомого майна з Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів та Державного реєстру іпотек (т.1, а.с. 143-144).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року зобов'язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. вилучити заборони щодо відчуження нерухомого майна з Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів та Державного реєстру іпотек відносно, зокрема, нежитлових приміщень другого поверху № 19-1, 18-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 за іпотечним договором РМ-SME 702/268/2008 від 03.07.2008р. (т. 2, а.с. 30-32).

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) інформація про ціну продажу та переможця конкурсу або аукціону публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу.

Разом з тим колегія судді зазначає, що докази оприлюднення інформації щодо переможця аукціону та ціну продажу протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу від 02.10.2009р. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що попереднім ліквідатором ФОП ОСОБА_2 порушено вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) при організації та проведенні аукціону з продажу спірного майна банкрута, які є правовою підставою для визнання його результатів недійсними.

Щодо посилань апелянта на відсутність доказів задоволення вимог заставодержателя за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини десятої статті 30 Закону про банкрутство продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Частиною 8 статті 30 Закону про банкрутство встановлено, що кошти які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку передбаченому статтею 31 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Відповідно до статті 48 Закону про банкрутство, кошти отримані від продажу майна громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом.

За результатами проведення аукціону з продажу майна з банкрута від 15.09.2009р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим ОСОБА_20 (продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.10.2009р., відповідно до якого на підставі протоколу аукціону від 15.09.2009р. ліквідатор банкрута передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення 2-го поверху №19-1-:-19-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 503173,00 грн. (т.4, а.с. 131-132, оригінал договору).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.10.2009р. продаж зазначеного майна здійснено за 503173,00 грн., які покупець сплатив повністю, ще до підпису цього договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 грудня 2009 року, зокрема, визначено наступний порядок часткового використання грошових коштів отриманих від продажу нежитлових приміщень другого поверху № 19-1, 19-15 в літ Б-2 , загальною площею 131,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, а саме: направити ТОВ Агентство консалтингу та маркетингу 700,00 грн., Українсько-Російській товарній біржі - 40 253,84 грн., арбітражному керуючому ОСОБА_20, - 50317,30 грн. (т. 4, а.с. 94-97).

Відповідно до листа приватного нотаріуса ХМНУ Мусієнко О.І., від 24.10.2012р. № 52/01-16 Інформація щодо посвідчених договорів розрахунки між сторонами за договором за продану нерухомість проводяться без залучення нотаріуса до підписання договорів. Нотаріус неприсутній при передачі грошових коштів між продавцем та покупцем. Своїми підписами у договорі сторони стверджують факт повного розрахунку за продану нерухомість та відсутність до покупця будь-яких претензій фінансового характеру (т. 7, а.с. 226).

Відповідно до листа № 144/02-03 від 23.11.2012р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_18 було відкрито депозитний рахунок, реквізити якого є: рахунок № 26202010080482 у АТ Банк Золоті Ворота м. Харків, МФО 351931, ЄДРПО НОМЕР_2, отримувач - ОСОБА_19, та від реалізації майна боржника ФОП ОСОБА_2 будь-яких грошових коштів на вищевказаний рахунок не надходило (т.8, а.с. 43).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що арбітражним керуючим ОСОБА_20 грошові кошти від продажу спірних нежитлових приміщень були отримані у повному обсязі. Однак, матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів арбітражним керуючим ОСОБА_20 від покупця ОСОБА_8 (переможець аукціону лот №5) ані на депозитний рахунок нотаріуса у відповідності до положень частини 7 статті 48 Закону про банкрутство, ані доказів зарахування вказаних грошових коштів на основний рахунок банкрута у відповідності до частини 8 статті 30 Закону про банкрутство, ані передачі коштів іншому арбітражному керуючому, з осіб, що призначалися ухвалами суду у цій справі виконувати обов'язки ліквідатора банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

За даним фактом судом (суддя Міньковський С.В.) було направлено повідомлення Прокурору Харківської області стосовно наявності в діях попередніх ліквідаторів ФОП ОСОБА_2 арбітражних керуючих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ознак злочину, що переслідується в кримінальному порядку, а саме ст.191 КК України ( т.7, а.с. 44).

04.02.2013р. судом було отримано листа про внесення відомостей до ЄРДР під №12013220010000006 та початок досудового розслідування.

01.07.2016р. судом (суддя Савченко А.А.) за № 017418 було направлено запит до Дзержинського відділу поліції ГУНП України в Харківській області про надання інформації стосовно результатів досудового розслідування, але відповідь стосовно результатів розгляду досудового розслідування до суду першої інстанції не надходила.

Відповідно до статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, між іншим, щодо подання до господарського суду заяви про визнання недійсними укладених угод боржника з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, зокрема, якщо виконання договору завдає збитків боржнику.

Крім того, частиною 11 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено підстави для визнання недійсними у межах справи про банкрутство угод боржника, а саме, у випадку якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Зазначені у статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), оскільки при визнанні угод недійсними зі згаданих підстав завдання ліквідатора полягає у поверненні майна боржника до ліквідаційної маси з метою задоволення за рахунок його реалізації грошових вимог кредиторів.

Відповідно до приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а згідно із частиною 3 з цієї ж статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, враховуючи, що в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) попередніми ліквідаторами не було дотримано порядку підготовки та проведення аукціону (відкритих торгів), зокрема, не забезпечено через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, як того вимагають положення ст. 30 Закону про банкрутство для забезпечення участі в аукціоні максимального кола учасників та реалізації майна банкрута за найвищою ціною. Крім того, відсутність доказів виконання учасниками аукціону вимог щодо внесення реєстраційного внеску та 10% початкової ціни об'єкту та реєстрації потенційного учасника, також, на думку колегії суддів апеляційного суду, свідчить про порушення правил проведення аукціону.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що встановлена у справі наявність підстав для визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею щодо продажу нежитлових приміщень нежитлових приміщень 2-го поверху №19-1-:-19-15, загальною площею 131,4 кв.м. в літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, в свою чергу є підставою для визнання недійсним укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.10.2009р.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. прийнято та призначено заяву ліквідатора про визнання аукціону та договору купівлі-продажу недійсним до розгляду в судовому засіданні; залучено до участі у справі з розгляду заяви ліквідатора про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними переможця аукціону та покупця спірного нерухомого майна ОСОБА_8.

23 листопада 2016 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_8 (переможець аукціону, покупець спірного майна) надійшла заява про застосування позовної давності до вимог ліквідатора про визнання недійсним аукціону та договору купівлі-продажу (т.12, а.с. 36).

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Так, у випадку, коли господарський суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право особи, про захист якого вона просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Якщо ж буде встановлено, що таке право особи порушено, стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові за спливом позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № П-9/161-16/165 від 12.06.2007р., якою вказано про необхідність мати на увазі, що правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним угод боржника) не встановлено, а тому до вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Слід зазначити, що статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14.

Як вже зазначалось, аукціон з продажу майна банкрута, який ліквідатор просив визнати недійсним був проведений 15.09.2009р., а договір купівлі-продажу укладено 02.10.2009р., а отже, строк позовної давності, у межах якої могло бути заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 02.10.2009р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_20 та ОСОБА_8, сплив 02.10.2012р.

Враховуючи викладене та те, що переможцем аукціону та покупцем спірного майна ОСОБА_8 було заявлено про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ліквідатора про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними (вх. №23001), в якій заявник просить суд визнати недійсним результати аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 15.09.2009р. Українсько-Російською товарною біржею (лот №4), та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 2-го поверху №19-1, 19-15 в літ. Б-2, загальною площею 131,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Мусієнко О.І., має бути відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до пункту 12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі №Б-39/56-09 слід залишити без змін з підстав викладених вище, а апеляційну скаргу ПАТ ОТП Банк - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у справі № Б-39/56-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.