Рішення

від 12.10.2017 по справі 502/1747/17

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1747/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3

до

Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ

Представник позивача, ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 20.09.2017 року з позовною заявою до Кілійської міської ради про встановлення факту належності земельної ділянки та визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер вітчим позивача ОСОБА_4. Після смерті вітчима відкрився спадок, що складається з земельної ділянки, розташованої на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,37 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.06.2004 року. 13 грудня 2006 року ОСОБА_4 все своє майно заповідав позивачу. На протязі 6-місячного строку з часу відкриття спадщини позивач не звертався з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки був зареєстрований за місцем проживання та фактично проживав разом зі спадкодавцем за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 та фактично прийняв спадщину за заповітом. В 2017 році позивач вирішив належним чином оформити спадщину після смерті ОСОБА_4 та звернувся з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом до нотаріальної контори, але, оскільки оригінал вищезазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку був втрачений та позивач не зміг його надати нотаріусу, то йому було рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності. Окрім позивача спадщину після смерті ОСОБА_4 ніхто не приймав та з заявами до нотаріуса не звертався. Після смерті ОСОБА_4 позивач є його єдиним спадкоємцем за заповітом, який фактично прийняв спадщину, суперечки про спадок у ОСОБА_2 ні з ким немає. Дружина ОСОБА_4, котра є матір'ю позивача - ОСОБА_3 жодних заперечень стосовно йог оформлення права власності на спадкове майно не має.

На підставі вищевказаного представник позивача просив суд:

-встановити факт належності державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.06.2004 року ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

-визнати право власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на земельну ділянку, розташовану на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,37 га (кадастровий номер НОМЕР_2), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.06.2004 року за спадщиною за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Щодо задоволення позову вона не заперечує, оскільки спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 не приймала, тому що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона не зверталась та проживала за іншою адресою ніж зі спадкодавцем.

Представник відповідача, Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області, надав заяву, в якій вказав, що з позовними вимогами згоден та просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували шлюб 15 січня 2007 року у Виконкомі Трудівської сільської ради Кілійського р-нуОдеської обл., про що зроблено актовий запис за № 01.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5, виданого Виконкомом Трудівської сільської ради Кілійського районуОдеської області, актовий запис № 22, ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 р. в с. Трудове Кілійського району Одеської області.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 10 червня 2004 року на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 27 лютого 2004 р. № 90, вбачається, що земельна ділянка площею 4,37 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області, належна ОСОБА_4. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Відповідно до заповіту від 13.12.2006 року посвідченого секретарем виконкому Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області, ОСОБА_4 заповів своєму пасинкові ОСОБА_2, усе майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право.

З довідки виконавчого комітету Трудівської сільської ради № 137 від 16.04.2010 р. вбачається, що ОСОБА_4, 1949 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 р., постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 1995 року до дня смерті.

Як вбачається з інформаційного листа від 22.06.2017 р. № 285/01-16, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 48180971 від 22.06.2017 р., наданої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є.,відносно ОСОБА_4, інформація відсутня.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог представника позивача про встановлення факту належності відповідної земельної ділянки, беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, в зв'язку з чим задовольняє зазначену позовну вимогу.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1218, 1223 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 60, 61, 209, 210, 212-215, 256 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.06.2004 року.

Визнати право власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на земельну ділянку, розташовану на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,37 га, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.06.2004 року за спадщиною за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников