Постанова

від 20.09.2017 по справі 804/3947/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 р. Справа № 804/3947/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка", у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" на користь Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за період з серпня 2015р. по травень 2017р. в сумі 10 613, 63 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що згідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ від 19.12.2003р. затвердженої Постановою Правління ПФУ №21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену суму пенсійних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка" в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року у сумі 10 613, 63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на момент винесення рішення по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка" у якості платника страхових внесків перебуває на обліку в Нікопольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, як правонаступника у відповідності до положень ст. 104 Цивільного кодексу України реорганізованого шляхом приєднання згідно постанови Кабінету Міністрів України №988 від 21.12.2016р. Управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області.

За обліковими даними пенсійного органу заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року становить 10 613, 63 грн. та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У зв'язку з несплатою відповідачем добровільно заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року, позивач просить стягнути зазначену суму боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР)передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2).

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Зірка" за списком № 2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року у сумі 10 613, 63 грн. в терміни визначені законом, що підтверджується розрахунками заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2015 року по травень 2017 року за списком № 2.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 року (справа №818/1603/14, реєстраційний номер 55953462), від 04.11.2015 року (справа №813/3008/13-а, реєстраційний номер 54004964) від 23.04.2013 року (справа №21-113а15), 10.09.2013 року (справа №21-215а13), 30.06.2015 року (справа №21-171а15), від 10.10.2011 року (справа №21-62а11).

В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 224-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також, суд враховує, що постановою Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій судом зазначено, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

За таких обставин, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року у сумі 10 613, 63 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності письмових заперечень та пояснень по суті справи, доказів сплати боргу, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства доведений, у зв'язку з чим, позов Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка"(код ЄДРПОУ 30791718) на користь Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37837355) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з серпня 2015 року по травень 2017 року в сумі 10 613, 63 грн. (десять тисяч шістсот тринадцять гривень шістдесят три копійки).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Н.В. Турлакова