Постанова

від 03.07.2017 по справі 804/2771/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 р. Справа № 804/2771/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача представника відповідачів: Бейгул А.Г. Чабан О.В. представника відповідачів та третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-Альфа-Плюс до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Альфа-Плюс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському району м. Дніпропетровська, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства доходів і зборів України про:

- визнання незаконним та скасування як незаконного податкового повідомлення -рішення від 21.03.2013 № 0000682220;

- визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0000692220 (повторне отримане ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" 23.07.2013);

- визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Міндоходов в Дніпропетровській області від 25.07.2013 вих. № 1359/10/1025;

- визнання протиправними дії ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська щодо визначення в акті перевірки від 04.03.2013 вих. №1359/10/1025 відомостей про відсутність у контрагента позивача ТОВ "Матадор" об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ "Матадор";

- визнання нечинним в повному обсязі акта від 04.03.2013 №823/22-6/21942746;

- визнання протиправними дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська щодо самостійного коригування податкового зобов'язання податкової звітності та податкового кредиту ТОВ "Дніпро-Альфа плюс" з податку на додану вартість та податку на прибуток в податковому обліку по суб'єкту господарської діяльності ТОВ "Дніпро-Альфа -Плюс";

- визнання протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо виключення з бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ "Дніпро-Альфа -Плюс" з ТОВ "Матадор";

- зобов'язання ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська відновити протиправно відкориговані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ "Дніпро-Альфа -Плюс" та ТОВ "Матадор" у базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у період з 28.01.2013 по 25.02.2013 відповідачем-1 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор", за результатами якої складено акт №823/22-6/21942746 від 04.03.2013. В означеному акті зафіксовані порушення позивачем порядку сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ "Матадор". На підставі акта перевірки ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська 21.03.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.03.2013: №0000682220 та №0000692220. Позивач із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарг позивача, оскаржені податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення. Позивач вважає прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.03.2013 №0000682220 та №0000692220 незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області від 25.07.2013 № 1359/10/1025, визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо визначення в акті перевірки від 04.03.2013 №1359/10/1025 відомостей про відсутність у позивача об'єктів оподаткування за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Матадор" та визнання нечинним в повному обсязі акта від 04.03.2013 №823/22-6/21942746.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 у цій справі, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 у цій справі, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Цією ж ухвалою суду допущено заміну відповідача-1: Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, допущено заміну відповідача-2: Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, допущено заміну третьої особи: Міністерства доходів і зборів України її правонаступником - Державною фіскальною службою України.

В ухвалі від 28.03.2017 Вищий адміністративний суд України, як на підставу направлення справи на новий розгляд вказав, що суди повинні дослідити зміст усіх господарських операцій з придбання товарів і послуг, порядок їх вчинення. З метою дослідження фактичного придбання товарів і послуг у межах господарської діяльності необхідно було належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, надати їм оцінку, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій поставки товарів і послуг та оцінити такі докази окремо та у сукупності з іншими доказами у справі.

Позивач наголошував на тому, що придбаний ним у ТОВ Матадор товар (меблі) фактично отриманий ним за актом виконаних робіт та відповідно до специфікації, оприбуткований і з моменту оприбуткування постійно використовується позивачем у господарській діяльності як основні засоби. Товар не зберігався і в подальшому позивачем не реалізовувався, а одразу почав використовуватися позивачем. Факт транспортування меблів підтверджується товарно-транспортною накладною, наявною в матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій належно не досліджено питання щодо фактичного вчинення позивачем спірної господарської операції з придбання товару (меблів), не досліджено наявних в матеріалах справи первинних документів, не конкретизовано такі документи, не з'ясовано порядок поставки товарів, мети їх придбання позивачем, не надано оцінки доводам позивача, якими він обґрунтовував факт реального вчинення спірних господарських операцій.

Суди повністю не встановили обставин, якими податковий орган обґрунтовував зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог закону, не дослідили ці обставини та не надали їм оцінки. Зокрема, залишилася не з'ясованою суть всіх зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог Податкового кодексу України, що визначені у податковому повідомленні-рішенні від 21.03.2013 №0000682220 як підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а саме: ст. 140 (особливості визнання витрат подвійного призначення), ст. 142 (особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру), ст. 143 (особливості віднесенні до складу витрат сум внесків на соціальні заходи), пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 (склад інших доходів платника податку) Податкового кодексу України, та не встановлено, чи фактично позивачем були вчинені такі порушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017, адміністративну справу № 804/2771/17 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.05.2017.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 у цій справі адміністративний позов в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо виключення з бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ "Дніпро-Альфа плюс" з ТОВ "Матадор"; зобов'язання ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська відновити протиправно відкориговані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ "Дніпро-Альфа плюс" та ТОВ "Матадор" у базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України", визнання протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо самостійного коригування податкового зобов'язання податкової звітності та податкового кредиту ТОВ "Дніпро-Альфа плюс" з податку на додану вартість та податку на прибуток в податковому обліку по суб'єкту господарської діяльності ТОВ "Дніпро-Альфа плюс" залишено без розгляду.

Таким чином, предметом розгляду у даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2013 №0000682220 та податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0000692220 (повторне отримане ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" 23.07.2013).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов.

Представники відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Від відповідача-1 надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор" складено акт № 823/22-6/21942746 від 04.03.2013. Відповідач-1 зазначає, що до перевірки позивачем не надано акти виконаних робіт, товарно - транспортні накладні, а також інші документи по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор". Під час перевірки відповідачем -1 використаний акт від 21.12.2012 №7200/224/31820299 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства України ТОВ "Матадор" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 р., ТОВ "Олімп" за вересень 2011 р., ПП "СВ Гермес" за березень 2011 р., ПВП "Форест" за червень 2011 р., ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 р., ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 р., БПП "Сура" за вересень 2011 р., ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011р.", в якому зафіксовано відсутність у ТОВ "Матадор" виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Окрім того, діяльність щодо транспортування пасажирів та вантажу не передбачена у ТОВ "Матадор", транспортних засобів за ТОВ "Матадор" не зареєстровано, відповідні ліцензії на перевезення пасажирів та вантажу у підприємства відсутні. Відповідач -1 вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є правомірними, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

Представник відповідача -2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечив проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Альфа-Плюс" (далі - ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс") зареєстровано 27.02.1995 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор" за період з 01.03.2012 по 31.10.2012.

За результатами перевірки складено акт №823/22-6/21942746 від 04.03.2013, в якому встановлено порушення: 1) п.п 14.1.27, ст. 138, 140, 142, 143 ПК України, витрати за 1 - 4 квартали 2012 року ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" завищено в сумі 402932,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 49917,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 146458,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 167977,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 38580,00 гри., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 1 - 4 квартали 2012 року складає 84616,0 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 10483,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 30 756,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 35275,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 8102,00 грн.; 2) п.п 135.5.4. п. 135.5. ст. 135 ПК України, доходи за 3 квартал 2012 року ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" підлягають збільшенню в сумі 59124,0 грн. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року складає 12 416,0 грн.; 3) ст. 185. ст. 188, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) на суму 80 586,00 гри., у т.ч. березня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 983,00 гри., квітня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 792,00 грн., травня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 800,00 грн., червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 700,00 гри., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19784, 00 грн. сума ЛДВ у розмірі 7 278,00 грн.. серпня р. сума ПДВ у розмірі 19 784,00 грн. вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6 533,00 грн., жовтня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 716,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 80 586,00 гри., у т.ч. березня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 983,00 грн., квітня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 792,00 грн. травня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 800,00 гри., червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 700,00 грн., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 278,00 грн.. серпня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19 784,00 грн., вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6 533,00 грн., жовтня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 716,00 грн.

21 березня 2013 року ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №823/22-6/21942746 від 04.03.2013 р., винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000682220 (форми Р ), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 97032,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 24258,00 грн..

- №0000692220 (форми Р ), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 80568,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20147,00 грн..

Листом ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 10.07.2013 №582/10/226 повідомило керівника ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" про допущення технічної помилки під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000692220 у визначенні суми грошового зобов'язання за основним платежем - замість суми 80586,00 грн. вказано суму 80568,00 грн. Внаслідок цього, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська надіслано на адресу ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс податкове повідомлення-рішення №0000692220 з виправленою сумою грошового зобов'язання за основним платежем 80586,00 грн.

Як видно з акта перевірки, позиція контролюючого органу полягає в тому, що позивач неправомірно відніс до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та до складу податкового кредиту витрати та податок на додану вартість, відповідно, за операціями з придбання позивачем товарів і послуг у ТОВ "Матадор", оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ "Матадор" реально не вчинялися. Податковий орган посилається на висновки, викладені в акті від 21.12.2012 №7200/224/31820299 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Матадор" під час здійснення господарських відносин з ТОВ Інфотерм за червень 2011 року, ТОВ Олімп за вересень 2011 року, ПП СВ Гермес за березень 2011 року, ПВП Форест за червень 2011 року, ТОВ Кафепродакшн за січень 2011 року, ТОВ Пасіфік за вересень 2011 року, БПП Сура за вересень 2011 року, ТОВ Хімагросервіс за листопад 2011 року, в якому зазначено про відсутність у ТОВ "Матадор" виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Окрім того, в акті перевірки щодо ТОВ "Матадор" містяться посилання на акти перевірок контрагентів останнього, в яких викладені висновки про нереальність вчинення означеними контрагентами господарських операцій.

Дослідивши надані сторонами докази та обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки №823/22-6/21942746 від 04.03.2013, у зв'язку з таким.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" та ТОВ "Матадор" і реальність зміни майнового стану першого.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі від 08.12.2015 по справі №К/800/10099/15 (номер судового рішення в ЄДРСР №54436704), чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру

Отже, посилання ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в акті перевірки №823/22-6/21942746 від 04.03.2013 на акт перевірки від 21.12.2012 №7200/224/31820299 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства України ТОВ Матадор під час здійснення господарських відносин з ТОВ Інфотерм за червень 2011 р., ТОВ Олімп за вересень 2011 р., ПП СВ Гермес за березень 2011 р., ПВП Форест за червень 2011 р., ТОВ Кафепродакшн за січень 2011 р., ТОВ Пасіфік за вересень 2011 р., БПП Сура за вересень 2011 р., ТОВ Хімагросервіс за листопад 2011 р." не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" не повинно нести відповідальність за діяльність його контрагента ТОВ "Матадор".

Судом встановлено, що 01.03.2012 між ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" (замовник) та ТОВ "Матадор" (виконавець) укладено договір про надання автотранспорту та надання послуг №27, згідно умов якого замовник замовляє автотранспорт, а виконавець надає автотранспорт відповідної категорії та виконує послуги з перевезення пасажирів та вантажу у відповідності з усною заявкою замовника. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

01.06.2012 між ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс (замовник) та ТОВ "Матадор" (виконавець) укладено договір №53 про надання автотранспорту та надання послуг, згідно умов якого замовник замовляє автотранспорт, а виконавець надає автотранспорт відповідної категорії та виконує послуги з перевезення пасажирів та вантажу у відповідності з усною заявкою замовника. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, на підставі договорів від 01.03.2012 №27 та від 01.06.2012 №53 позивач орендував у ТОВ "Матадор" кунги для розміщення в них співробітників підприємства під час надання послуг з охорони в адресу: ДП "Агенство Професійної Безпеки "Атлант" за договором від 15.12.2011 № 91; ТОВ СП "Нібулон" на підставі договру від 29.08.2012 №100; ДП "Вікінг" за договором від 01.04.2012 №95; ТОВ "Окко-Схід" за договором від 01.09.2011 №84.

Приймання - передача кунгів від ТОВ "Матадор" до ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс здійснено на підставі актів приймання - передачі кунгів, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

09.08.2012 між ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс (покупець) та ТОВ "Матадор" (продавець) укладено договір купівлі-продажу товару №134, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця Товар, а покупець зобов'язаний оплатити його вартість та прийняти товар. До означеного договору складена специфікація №1 до договору купівлі - продажу товару від 09.08.2012, в якій визначено найменування товарів (меблів), які придбавалися.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс є кінцевим споживачем товарів, придбаних за договором купівлі-продажу №134 від 09.08.2012 у ТОВ Матадор . Фактично придбані меблі у ТОВ Матадор постійно використовуються позивачем для здійснення господарської діяльності.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження представника відповідача-1 про те, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження фактичної передачі та транспортування придбаного товару від його постачальників, факту зберігання цього товару з моменту його придбання до моменту його подальшого продажу споживачам, факту здійснення навантужувально - розвантажувальних робіт за вказаним договором купівлі-продажу. Документами, які підтверджують фактичну передачу товару позивачу є акт виконаних робіт та специфікація на товар, які були надані позивачем під час перевірки та містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи також містяться податкові накладні, платіжні доручення про здійснення оплати товару та послуг за вищеозначеними договорами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо відсутності можливостей у ТОВ "Матадор" для постачання товарів та надання послуг в адресу позивача, про що вказує відповідач-1 суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово - господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару, робіт/послуг.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Матадор" підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами податкових накладних, актами виконаних робіт, платіжними документами, журналами -ордерами і відомостями по рахунках, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 85 - а.с. 117, т.1).

Також, позивачем надані документи на підтвердження оприбуткування придбаних у ТОВ "Матадор" товарів та подальшого їх використання в процесі провадження власної господарської діяльності ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс" .

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлений рух активів від ТОВ "Матадор" до ТОВ "Дніпро-Альфа-Плюс".

Що стосується спеціальної правосуб'єктності ТОВ "Матадор", то суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин зазначене підприємство було зареєстроване як юридична особа та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем ТОВ "Матадор" було зареєстроване як платник ПДВ. Таким чином, ТОВ "Матадор на момент укладання правочинів із ТОВ Дніпро-Альфа-Плюс мало необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

З урахуванням чого суд дійшов висновку, що податковий кредит на суму 80586,00 грн. сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 №0000692220 (форми Р ) вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 21.03.2013 №0000682220 (форма Р ), суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (пункт 135.1. ст.135 ПК України).

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 136.1.1 та 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 ПК України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 ПК України).

В п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із ТОВ Матадор підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та з урахуванням встановленого під час розгляду справи руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаним підприємством, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 402932,00 грн. позивачем здійснені правомірно, отже, і суми за операціями із вищевказаним контрагентом у періоді, що перевірявся, до валових витрат позивачем віднесені правомірно.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств, за наслідками укладених договорів із ТОВ "Матадор", що призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за винесеним податковим повідомленням -рішенням від 21.03.2013 №0000682220 (форми "Р"), у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Альфа-Плюс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.03.2013 №0000682220 (форми Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.03.2013 №0000692220 (форма Р ).

Стягнути з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Альфа-Плюс" (і.к. 21942746) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 липня 2017 року.

Суддя О.В. Царікова