Ухвала

від 12.10.2017 по справі 807/4011/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7715/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у справі № 807/4011/14 за адміністративним позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2014 року Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача в дохід державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1622035,40 грн та суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 771813,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що станом на 21 листопада 2014 року у відповідача наявний борг у розмірі 2393848,86 грн, який ним не сплачений та підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до передчасних висновків про узгодженість податкового зобов'язання, посилаючись на податкову вимогу від 26 червня 2014 року. Зазначає, що необхідною умовою для надіслання податкової вимоги є наявність несплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання, однак, сума, зазначена у вказаній податковій вимозі не могла бути узгодженою, оскільки оскаржувалась в судовому порядку.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи та перебуває на обліку в Мукачівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області, яка є правонаступником Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, як платник податків.

Станом на 21 листопада 2014 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 2393848,86 грн, зокрема з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (робіт, послуг) у розмірі 771813,46 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1622035,40 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1626345,00 грн, яке було прийняте на підставі актів перевірки від 29 квітня 2014 року № 153/С/07-16-10-05-47, № 1580/7/07-16-10-05-47, № 1239/1703/НОМЕР_2 та від 04 жовтня 2011 року № 1367/17-03/НОМЕР_2.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (робіт, послуг) виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2014 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб на суму 148033,17 грн, яке було прийняте на підставі актів перевірки від 29 квітня 2014 року №153/С/07-16-10-05-47, № 1580/7/07-16-10-05-47, № 1239/1703/НОМЕР_2, від 04 жовтня 2011 року № 1367/17-03/НОМЕР_2, та податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2014 року №0000351703, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 623780,29 грн, прийнятого на підставі акта перевірки від 04 жовтня 2011 року №1367/17-03/НОМЕР_2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області надіслано йому податкову вимогу від 26 червня 2014 року № 4277-25 про сплату боргу на суму 148033,17 грн, яка згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 10 липня 2014 року, однак, виконана не була.

21 січня 2015 року відповідачем були оскаржені в судовому порядку податкові повідомлення - рішення від 07 травня 2014 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, та від 18 лютого 2014 року № НОМЕР_4. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі №807/85/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

З огляду на викладене, визначена у вищевказаних податкових повідомленнях - рішеннях сума грошових зобов'язань є узгодженою та підлягає сплаті до бюджету.

Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового боргу відповідачем суду не надано.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи наведені вище правові норми, а також несплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у встановлений Податковим кодексом України строк узгоджених грошових зобов'язань, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу в сумі 2393848, 86 грн в судовому порядку.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у справі № 807/4011/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4