Постанова

від 11.10.2017 по справі 914/3022/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Справа № 914/3022/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Карабаня В.Я., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі№ 914/3022/16 Господарського суду Львівської області за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4 дожитлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ" простягнення 18 765,03 грн

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ", в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 18 765, 03 грн, з яких: 14 846,83 грн боргу, 2 227,02 грн штрафу, 908,25 грн пені, 92,49 грн 3% річних, 690,44 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2017 у справі № 914/3022/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, позов було задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 8 846,82 грн боргу, 1 327,02 грн штрафу, 541,20 грн пені, 55,11 грн 3% річних, 415,37 грн інфляційних втрат та 821,40 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, житлово-будівельний кооператив "Аурум ІІІ" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2017 скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2015 між ЖБК "Аурум ІІІ" (замовник, відповідач у справі) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець, позивач у справі) було укладено договір про надання консультаційно-посередницьких послуг №3/004/09-2015, за умовами п. 1.1. якого, виконавець зобов'язався надавати замовникові консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних асоційованих членів ЖБК "Аурум ІІІ", надалі по тексту - "учасник", "учасники", з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Львів, вул.Яцкова, 13, далі по тексту - "об'єкт", прийняття його в експлуатацію та набуття у власність учасниками відповідних квартир в об'єкті, а замовник зобов'язався прийняти і сплатити надані виконавцем послуги.

Виконавець є ексклюзивним агентом по пошуку потенційних учасників кооперативу, що означає, що послуги, передбачені цим договором можуть надаватися виключно виконавцем та/або третіми особами, які у відповідності до умов цього договору є уповноваженими виконавцем та залучаються ним для надання послуг без погодження із замовником (п.1.4. договору).

Відповідно до пп.2.1.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати пошук потенційних учасників (як на території України, так і за її межами), які виявлять намір стати асоційованим членом кооперативу, сплачувати пайові внески та набути у майбутньому право власності на відповідні квартири в об'єкті на умовах викупу чи в інший спосіб за домовленістю із замовником.

Підпунктом 2.2.2. договору встановлено, що виконавець бере на себе зобов'язання сплатити вартість послуг виконавця на умовах цього договору.

Згідно з п.3.1 договору, впродовж 2 (двох) робочих днів після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг, за результатами бухгалтерської звірки, виконавець надає замовникові в двох екземплярах акт прийому-передачі наданих послуг, що свідчить про виконання своїх зобов'язань за цим договором. Замовник розглядає отриманий від виконавця акт прийому-передачі наданих послуг упродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання і за відсутності мотивованих заперечень зобов'язується підписати його і повернути один підписаний екземпляр такого акту виконавцю.

Відповідно до п.3.2. договору, якщо акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний замовником в термін, вказаний у п.3.1. цього договору і від замовника у цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті.

Зобов'язання виконавця, що випливають із цього договору, вважаються виконаними в повному обсязі після укладення відповідних договорів про сплату пайових внесків та повної сплати учасниками їх пайових внесків (п.3.3. договору).

Відповідно до п.11.1. договору, цей договір набрав сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.

У випадку невиконання або неналежного виконання замовником взятих на себе за договором зобов'язань щодо оплати послуг виконавця, договір діє до повного розрахунку замовника з виконавцем (п.11.2. договору).

Відповідно до п.4.2 договору, винагорода виконавця розраховується виконавцем та сплачується щомісяця.

Розмір винагороди виконавця за поточний місяць становить 5% (п'ять відсотків) від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного договору. (п.4.3. договору).

Згідно з п.4.4. договору, оплата винагороди здійснюється замовником на підставі акту прийому-передачі наданих послуг та виставленого рахунку на оплату наданих послуг.

Як передбачено п.4.6. договору, оплата винагороди, вказаної в п.4.3. договору, здійснюється замовником виконавцеві не пізніше 6 (шостого) числа після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг.

Підпунктом 2.2.7. договору встановлено, що замовник бере на себе зобов'язання своєчасно підписувати акти здачі-приймання наданих послуг та оплачувати виконавцю вартість наданих ним посередницьких послуг в порядку, визначеному цим договором.

Також замовник бере на себе зобов'язання кожного місяця до 2-го числа надавати виконавцю інформацію про розміри сплачених учасниками пайових внесків за попередній місяць на підставі договорів про сплату пайових внесків, укладених при посередництві виконавця, з метою контролю виконавцем виконання замовником зобов'язань по оплаті його послуг у відповідності до 4 розділу цього договору (пп.2.2.9. договору).

Відповідно до пп.2.2.17, замовник бере на себе зобов'язання виплатити в повному обсязі винагороду виконавця за укладені договори про сплату пайових внесків в разі отримання 90 (дев'яносто) відсотків та більше від суми повного пайового внеску, передбаченого відповідним договором про сплату пайових внесків, по кожному такому договору. Аналогічне положення щодо такого обов'язку виконавця міститься у п. 4.12. договору.

Відповідно до акта виконаних робіт №015 від 01.09.2016 виконавець в узгодженому договором обсязі надав, а замовник прийняв послуги згідно договору про надання консультаційно-посередницьких послуг №3/004/0-2015 від 01.09.2015 та загальна сума виконаних робіт згідно вищевказаного договору в період з 01.08.2016 до 31.08.2016 складає 14 846,83 грн.

Із розрахунку винагороди вбачається, що позивач визначив розмір належної йому винагороди за серпень 2016 року в сумі 14 846,83 грн, виходячи із розміру винагороди 5%, встановленої п.4.3 договору, та суми коштів 296 936,44 грн (5% х 296 936,44), сплачених у серпні 2016 року учасниками кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_6

У запереченнях щодо актів виконаних робіт №015 від 01.09.2016 та №016 від 02.09.2016 відповідач послався на те, що упродовж визначеного в актах періоду позивач не надав кооперативу консультаційних послуг та не провів жодної аналітичної роботи щодо дослідження ринку нерухомості, тому визначена у них сума винагороди не підлягає оплаті.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору про сплату пайових внесків №074/ІІІ202/080 від 04.04.2016, укладеного між відповідачем та ОСОБА_5 (асоційований член кооперативу) та договору про сплату пайових внесків №061/ІІІ102/067 від 02.02.2016, укладеного між відповідачем та ОСОБА_6 (асоційований член кооперативу), асоційований член кооперативу вносить до кооперативу пайові внески, за рахунок яких кооператив, залучаючи і інші джерела фінансування, організує спорудження об'єкта будівництва - секції "В" багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, та передасть у власність асоційованому члену кооперативу приміщення в об'єкті будівництва, яке ідентифіковане в додатках №1 та №2 до даного договору (п..1.1.).

Згідно додатку №3 до договору №074/ІІІ202/080 від 04.04.2016 "Графік сплати пайових внесків", вартість приміщення обчислена згідно даних проекту та погодженої сторонами вартості будівництва одного квадратного метра, на день укладення договору становить 930 214 грн. Сторони погодили, що асоційований член кооперативу сплачує пайові внески на поточний рахунок кооперативу в такі строки: 04.04.2016 - 30% у сумі 279 064,20 грн; 04.06.2016 - 30% у сумі 279 064,20 грн; 04.08.2016 - 30% у сумі 279 064,20 грн; IV квартал 2016 року - 10% у сумі 930 217,40 грн.

Згідно додатку №3 до договору №061/ІІІ102/067 від 02.02.2016 "Графік сплати пайових внесків", вартість приміщення обчислена згідно даних проекту та погодженої сторонами вартості будівництва одного квадратного метра, на день укладення договору становить 637 013 грн. Сторони погодили, що асоційований член кооперативу сплачує пайові внески на поточний рахунок кооперативу в такі строки: 02.02.2016 - 30% у сумі 191 104 грн; 02.04.2016 - 30% у сумі 191 104 грн; 02.06.2016 - 30% у сумі 191 104 грн; IV квартал 2016 року - 10% у сумі 63 702 грн.

Судами встановлено, що відповідно до умов договору розмір винагороди виконавця за поточний місяць становить 5% від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників, а також те, що асоційованими членами кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внесено кошти у сумі 90% від суми повного пайового внеску (інші 10% мали бути внесені ними в IV кварталі 2016), позивач здійснив розрахунок належної йому за серпень 2016 року винагороди (5% від суми 296 936,44 грн, що дорівнює 14 846,83 грн), внаслідок чого включив дану суму до акту виконаних робіт №015 від 01.09.2016.

Оскільки відповідач порушив зобов'язання за договором щодо оплати та не сплатив борг, дана обставина і стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 14 846,83 грн боргу.

Крім того, позивач нарахував, у відповідності до п. 6.3.1 договору, штраф 2 227,02 грн, 908,25 грн пені, яка нарахована за період з 07.09.2016 по 21.11.2016 на підставі п.6.3.2 договору, 92,49 грн 3% річних та 690,44 грн інфляційних втрат за період з 07.09.2016 по 21.11.2016 на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний, виходив з того, що кінцевою метою укладеного сторонами спірного договору було залучення пайових внесків потенційних асоційованих членів кооперативу для будівництва багатоквартирного будинку, прийняття його в експлуатацію та набуття у власність такими учасниками відповідних квартир в об'єкті; в спірному договорі сторони не визначили конкретного терміну, протягом якого консультаційні послуги повинні надаватися позивачем, не встановили відповідальності за їх ненадання і не пов'язали розмір винагороди, належної виконавцю, з фактом надання чи ненадання певних послуг, а лише поставили її в залежність від суми грошових коштів, які надходили від залучених до кооперативу учасників, відтак єдиним можливим підтвердженням виконання позивачем своїх обов'язків за договором є факт укладення кооперативом та асоційованими членами договорів та сплати такими своїх внесків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України та ч. 2 ст. 11 ГК України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів касаційної інстанції, проаналізувавши умови спірного договору, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірний договір є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг (ст.ст. 901, 903 ЦК України) та договору доручення (ст.ст.1000, 1002 ЦК України), зокрема, його різновиду - агентського договору (ст.ст. 295-297, 301 ГК України).

Колегія суддів вважає, що суди дійшли правомірного висновку про те, що оскільки в межах спірного договору до кооперативу були залучені учасники ОСОБА_6 (договір про сплату пайових внесків №061/ІІІ102/067 від 02.02.2016) та ОСОБА_5 (договір про сплату пайових внесків №074/ІІІ202/080 від 04.04.2016), які сплатили на рахунок кооперативу у серпні 2016 року кошти в сумі 176 936,44 грн, отже, розмір винагороди позивача за серпень 2016 року повинен становити 8 846,82 грн (5 % від 176 936,44 грн), а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу є правомірними та обґрунтованими в сумі стягнення 8 846,82 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п.6.3.1 договору передбачено, що у випадку прострочення замовником виконання зобов'язання по оплаті виконавцю винагороди на вимогу виконавця замовник, одноразово за кожен випадок прострочення, сплачує штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

За прострочення сплати належних за договором платежів нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення (п.6.3.2 договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахування позовних вимог з врахуванням розміру винагороди (8 846,82 грн) в частині стягнення штрафу, пені, інфляційних та 3 % річних, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача 2 227,02 грн штрафу, 908,25 грн пені, 92,49 грн 3% річних та 690,44 грн інфляційних втрат.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІІ" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року у справі № 914/3022/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді В. Карабань

І.Кондратова