Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/13350/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/13350/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/13350/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бухгалтера";

до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) НАН України;

про стягнення 95 176,51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсаренко О.А., довіреність № 260 від 07.08.2017р.;

від відповідача: Оплачко В.О., довіреність б/н від 07.07.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бухгалтера" (надалі - позивач ) із позовом до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) НАН України (надалі - відповідач ) про стягнення 95 176,51 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 7/12-2012 про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку від 27.12.2012р. у визначений строк не розрахувався за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 32 000 грн., за прострочення сплати якого нараховані 60 422,76 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2 753,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017р. порушено провадження у справі № 910/13350/17 та призначено розгляд справи на 28.09.2017р.

05.09.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшли витребувані судом докази.

Представник відповідача подав в засіданні суду 28.09.2017р. відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2017р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

10.10.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано заперечення на відзив відповідача.

Присутній у судовому засіданні 28.09.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012р. між відповідачем (за договором - Замовник) та позивачем (за договором - Виконавець) було укладено договір № 7/12-2012 про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг із ведення бухгалтерського та податкового обліку Замовника в порядку, в обсязі й на умовах, визначених цим Договором, починаючи з 01 січня 2013р.

Послуги за цим Договором надаються протягом терміну його дії (п.1.2 Договору).

В розділі 4 Договору передбачено, що надання послуг оформляється Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг). В останній робочий день кожного звітного Виконавець надає Замовнику Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому наводиться опис наданих Виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість згідно з цим Договором. Замовник зобов'язаний підписати Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 3-х робочих днів з моменту отримання.

Згідно з п.5.1 Договору, вартість послуг Виконавця визначається в Протоколі узгодження ціни (Додаток № 1 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору.

Так, 27.12.2012р. сторонами було підписано Протокол узгодження ціни, в якому встановлено, що розмір договірної ціни послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку складає 8 000,00 гривень в місяць.

За умовами п.5.2 Договору, Замовник здійснює оплату послуг Виконавця щомісяця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним у розмірі, передбаченому в Протоколі узгодження ціни, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором ним у період з 01 січня 2013 року до 31 жовтня 2014 року. було надано послуги з ведення бухгалтерського обліку, що підтверджуються наступними актами здачі-прийому наданих послуг:

- акт № ОУ-0000031 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року; у серпні 2014 року на суму 8000 грн.;

- акт № ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014 року; у вересні 2014 року на суму 8000 грн.;

- акт № ОУ-0000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2014 року; у жовтні 2014 року на суму 8000 грн.;

- акт № ОУ-0000041 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2014 року на суму 8000 грн.

Спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 32 000,00 грн.

Оскільки відповідач не оплатив у повному обсязі надані позивачем послуги на суму 32 000,00 грн. та не підписав акти № ОУ-0000039 від 30.09.2014р. та № ОУ-0000041 від 30.10.2014р., останній цінними листами з описом вкладення звертався до відповідача з вимогою за № 5 від 04.04.2016р. повернення підписаних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень та жовтень 2014 року, а також з претензією за вих № 47 від 04.04.2016р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 32 000,00 грн.

Проте відповідача вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спірним договором у розмірі 32 000 грн.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору ним було надано послуги на суму 32 000,00 грн., про що складено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000031 від 31.07.2014р., № ОУ-0000034 від 31.08.2014р. на суму 16 000 грн., та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000039 від 30.09.2014р., № ОУ-0000041 від 30.10.2014р. на суму 16 000,00 грн.

Останні, в свою чергу, було надіслано відповідачу, проте, відповідач вказані акти не підписав, оплату вартості наданих послуг за даними актами у сумі 16 000,00 грн. не здійснив, обґрунтованої відмови від підписання актів із зазначенням зауважень щодо наданих послуг позивачу не надіслав.

За умовами п.4.3 Договору, Замовник зобов'язаний підписати Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 3-х робочих днів з моменту отримання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно, натомість на час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів своєчасної оплати послуг, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню 32 000 грн.

Доказів здійснення відповідачем оплат в погашення заборгованості за спірний період до матеріалів справи відповідачем не подано. Як і не надано суду доказів письмового звернення до позивача з претензіями щодо якості та обсягу послуг за спірний період, або з заявою про розірвання договору, у зв'язку з відсутністю необхідності в послугах позивача, починаючи з кінця липня 2014 року.

Натомість відповідно до п.6 Договору, договір набирає чинності з 01 січня 2013 р. і діє до 31 грудня 2014 p. Матеріали справи не містять доказів розірвання договору сторонами.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не доведено факту неналежного виконання позивачем послуг ведення бухгалтерського обліку, наданих в період з липня 2014 року по жовтень 2014 року на підставі Договору, не спростовано існування заявленої до стягнення суми заборгованості та її розміру, а також не надано доказів погашення заборгованості.

Заперечення, викладені відповідачем у відзиві, судом відхиляються з огляду на те, що зазначення в актах за вересень-жовтень 2014 року не уповноваженого представника відповідача не звільняє відповідача від обов'язку з оплати отриманих послуг. Також, питання щодо відмови позивача від передачі відповідачу первинних документів останнього та даних обліку з програми 1С:Підприємство не є предметом розгляду даної справи та не впливає на обов'язок з оплати послуг позивача. При цьому, відповідачем не надано суду доказів оплати послуг, наданих позивачем у липні 2014 року.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 422,76 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2 753,75 грн., які нараховані за кожним актом окремо.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) НАН України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; код ЄДРПОУ 23504418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бухгалтера" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1; код ЄДРПОУ 37859871) основний борг у сумі 32 000 грн. 09 коп., 60 422 грн. 76 коп. - інфляційні втрати, 3% річних у сумі 2 753 грн. 75 коп. та 1600 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 13.10.2017р.

Суддя А.І. Привалов