Рішення

від 11.10.2017 по справі 916/1888/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1888/17

За позовом : Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

До відповідача: Фермерського господарства „Агростиль 336»

про стягнення 271582,61 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1, за посвідченням

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Заступник керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства „Агростиль 336» про стягнення 445441,65 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2017р. порушено провадження у справі № 916/1888/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

11.09.2017р. до господарського суду Одеської області представником Фермерського господарства „Агростиль 336» надано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2017р. відповідно до п.п. 1,2 ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено.

Під час розгляду справи, відповідачем - Фермерським господарством „Агростиль 336» було здійснено сплати частини основного боргу, у зв'язку з чим до суду надійшли уточнення позовних вимог від прокуратури про стягнення 271582,61 грн., з яких 120000грн. основного боргу, 9953,38 грн. пеня та 141629,23 грн. інфляційних.

Фермерським господарством „Агростиль 336» відзиву на позовну заяву по суті позовних вимог та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, про що вбачається з рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до приписів ст. 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Положеннями ст. 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. (ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» ).

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» №7 від 23.03.2012р. (зі змінами та доповненнями), господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Відповідно до Статуту державної установи „Український державний фонд підтримки фермерських господарств» , який затверджений Наказом Міністерством фінансів України Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Міністерства аграрної політики України від 08.11.2002р. №348/954/322, Укрдржфонд - є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, і має самостійний баланс, поточні та вкладні рахунки в установах банків, має право укладати від свого імені договори, угоди, контракти, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судах. Укрдержфонд має регіональні відділення в Автономній Республіці Крим та областях, які є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на основі Положення про регіональне відділення Укрдержфонду.

Невиконання своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Укрдерфондом, порушує інтереси держави в особі Одеського відділення Укрдержфонду у зв'язку з несвоєчасним надходженням грошових коштів за користування фінансової допомоги в повному обсязі.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

21.06.2016р. Український державний фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся на адресу прокуратури з повідомленням щодо наявності заборгованості у відповідача та проханням звернутись з позовом до господарського суду.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судом підтверджуються підстави для представництва Заступником керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області інтересів держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника прокуратури, суд встановив.

22 липня 2009 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, що є юридичною особою, далі іменований Укрдержфонд та Фермерським господарством „Агростиль 336» було укладено Договір № 20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до п. 1. якого, Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству „Агростиль 336» (надалі - фермерське господарство) в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.

Відповідно до Розділу 2 Договору, на підставі довідки №26, виданої згідно протоколу №2, відповідно до рішення комісії від 14 липня 2008 року та Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1102 (зі змінами та доповненнями), та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 року № 651, фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для провадження виробничої діяльності.

Положеннями п. 3.1. Договору визначено, що Укрдержфонд в особі Одеського відділення має право: вимагати від фермерського господарства документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі; вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка; вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави).

Відповідно до п. 3.2.1. Договору, Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язаний надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеному в Договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточних рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Згідно п. 3.4.1 Договору, фермерське господарство зобов'язане у місячний термін з моменту отримання коштів надати Одеському відділенню Укрдержфонду документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі.

Положеннями п. 3.4.2. Договору сторони погодили, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком, а саме до 01 липня 2012 року в сумі 50000 грн., до 01 липня 2013 року в сумі 100000 грн. на спеціальний рахунок державного бюджету України: отримувач: ГУДКУ в Одеській області банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 23213460, р/р 31233460100008.

В разі зміни платіжних реквізитів для повернення фінансової допомоги фермерському господарству буде повідомлено додатково.

Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримки (допомозі) до 01 липня 2013р.

На виконання умов укладеного Договору, Одеським відділенням Укрдержфонду на рахунок відповідача було здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 150000 грн. грн., відповідно до платіжного доручення №20 від 25 липня 2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 33).

Відповідачем, в порушення умов укладеного договору, не було своєчасно сплачено отримані грошові кошти, у зв'язку з чим, за Фермерським господарством „Агростиль 336» на момент подання позовної заяви до суду рахувався боргу у розмірі 150000 грн.

Під час розгляду справи, Фермерським господарством „Агростиль 336» було частково спечено борг, у зв'язку з чим до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, зокрема. про стягнення основного боргу у розмірі 120000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 11, договір про надання фінансової підтримки (допомоги) набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення фермерським господарством заборгованості (фінансової підтримки, пені).

У п. 5.1. Договору № 11 визначено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду, фермерське господарство Фермерське господарство „Агростиль 336» зобов'язане сплатити суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Також, п. 5.2. Договору визначено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) Фермерське господарство „Агростиль 336» сплачує Укрдержфонду в особі Одеського відділення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

У в'язку з неналежним виконанням з боку відповідача - Фермерського господарства „Агростиль 336» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору № 20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.07.2008р., прокуратурою було заявлено до стягнення з відповідача крім суми основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 141629,23 грн. (розрахунок проведено на суму боргу у розмірі 120000 грн. за період з 01.07.2013р. по 27.09.2017р.) та пеню у розмірі 9953,38 грн. (розрахунок проведено на суму боргу у розмірі 120000 грн. за період з 01.07.2013р. по 30.12.2013р.)(а.с. 78).

Одеським відділенням Укрдержфонду на адресу відповідача 09.09.2014р. за №015/155 та 24.12.2015р. за №015/360 були скеровані претензії з вимогою повернути кошти фінансової допомоги. Скеровані позивачем претензії щодо повернення наданих коштів були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань з боку відповідача за умовами Договору № 20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22 липня 2008 року, та направлено на стягнення з Фермерського господарства „Агростиль 336» грошової суми в розмірі 120000 грн. та нарахованих інфляційних втрат у розмірі 141629,23 грн. та пені у розмірі 9953,38 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення в судових засіданнях представника прокуратури, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 1046 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 Цивільного Кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. №1102 (в редакції на день надання фінансової підтримки відповідачу), фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 100 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

Згідно з п. п. 12, 13 зазначеного вище Порядку, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Як встановлено судом, позивачем у справі - Одеським відділенням Укрдержфонду на виконання умов укладеного між сторонами Договору від 22.07.2008р., були перераховані відповідачу грошові кошти у вигляді фінансової підтримки (допомоги) у розмірі 150000грн., що підтверджується платіжним дорученням №20 від 25.07.2008р., та не заперечується з боку відповідача, однак, відповідачем було допущено неналежне виконання положень п. 3.4.2 Договору 20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22 липня 2008 року щодо своєчасного повернення фінансової підтримки (допомоги) Одеському відділенню Укрдержфонду в розмірі 150000грн.

Отже, досліджуючи обставини справи, судом встановлено наявність неналежного виконання Фермерським господарством „Агростиль 336» прийнятих на себе зобов'язань за Договором №20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22 липня 2008 року, належне виконання зобов'язань щодо повернення коштів в повному розмірі відповідачем суду не доведено, обставини, викладені прокурором в позові в якості підстав його вимог, відповідачем не спростовані, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 120000 грн. коштів фінансової підтримки (допомоги) - є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами з боку прокурора та позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

У в'язку з неналежним виконанням з боку відповідача - Фермерського господарства „Агростиль 336» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору № 20 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 22.07.2008р., прокуратурою було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати.

Розрахунок інфляційних втрат проведено на суму боргу у розмірі 120000 грн. за період з 0107.2013р. по 27.09.2017р. Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати інфляційних втрат в сумі 141629,23 грн.

Суд, перевіривши розрахунок щодо стягнення нарахованих інфляційних втрат, вважає такий розрахунок частково не вірним.

Судом було здійснено перерахування інфляційних втрат.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.07.2013 - 27.09.2017 120000 2.179 141499.48 261499.48

Так, відповідно до такого розрахунку борг зі сплати інфляційних втрат становить грошову суму у розмірі 141499,48 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Прокурором було здійснено нарахування пені на суму боргу 120000 грн. за період з 01.07.2013р. по 30.12.2013р., борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 9953,38грн.

Суд, перевіривши розрахунок нарахованої пені, вважає його вірним, а вимоги про стягнення зазначених коштів - правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зі стягненням з Фермерського господарства „Агростиль 336» 120000 грн. основного боргу, 9953,38 грн. пені та 141499,48грн. інфляційних втрат.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 4071,48 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства „Агростиль 336» (67100, Одеська обл., Великомихайлівський район, с. Трохимівка, вул. Петрівського, 9; код 34792610 ) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01011, м. Київ вул. Бориса Грінченка, 1; код 20029342) , в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код 38016923) основний боргу у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) грн., пеню у розмірі 9953 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. та інфляційні втрати у розмірі 141499 (сто сорок одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 48 коп.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути з Фермерського господарства „Агростиль 336» (67100, Одеська обл., Великомихайлівський район, с. Трохимівка, вул. Петрівського, 9; код 34792610) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код 03528552; р/р №35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, неприбуткова організація) витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволений вимог у розмірі 4071 (чотири тисячі сімдесят одну) грн. 79 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2017 р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко