ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2017 р.Справа № 916/2139/17
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Террагранум» про стягнення заборгованості в загальній сумі 44002,79 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Террагранум» про стягнення заборгованості за договорами про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 753 та № 754 від 02.09.2016 р. в загальній сумі 44002,79 грн., у т.ч. 36763,15 грн. - основного боргу, 183,31 грн. - пені, 5980,63 грн. - інфляції, 1075,70 грн. - 3% річних, нарахованих внаслідок невиконання грошових зобов'язань. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
На виконання ч. 5 ст. 135 Земельного кодексу України між Головним управлінням Держгеокадастру України в Одеській області як організатором та Державним підприємством „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» як виконавцем був укладений договір від 28 квітня 2016 року № 315 на підготовку лотів та проведення земельних торгів.
Рішенням організатора земельних торгів (наказ про проведення земельних торгів у формі аукціону від 14 липня 2016 р. № 15-5534/13-16-СГ із змінами) була визначена дата проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва окремими лотами - 02 вересня 2016 року, зокрема:
- за лотом № 935 (загальноукраїнский номер лоту 10193) - право оренди на земельну ділянку площею 90,8034 га, кадастровий номер 5125484400:01:001:0024, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту);
- за лотом № 936 (загальноукраїнский номер лоту 10194) - право оренди на земельну ділянку площею 31,7248 га, кадастровий номер 5125484400:01:0:0025, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Так, позивач вказує, що на виконання ч. 3 ст. 137 ЗКУ ДП Одеський інститут землеустрою як виконавець земельних торгів опублікував на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України оголошення про проведення земельних торгів, в тому числі за лотами № 935 та № 936. Серед умов проведення земельних торгів, на виконання положень договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 року № 315, в оголошенні по кожному лоту був встановлений обов'язок переможця протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавця земельних торгів. Зокрема було зазначено: Не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору переможцю необхідно сплатити річну орендну плату, витрати, здійснені на підготовку лоту: за лотом № 935 - 3861,22 грн. та винагороду виконавця - 14450,00 грн. ; за лотом № 936 - 4001,93 грн. та винагороду виконавця - 14450,00 грн. .
Як вказує позивач, ознайомившись з оголошеннями про проведення земельних торгів ТОВ „Террагранум» 29.08.2016 р. подало виконавцю земельних торгів заяви про участь у земельних торгах з додатками на лоти № 935 та № 936. У заявах керівник ТОВ Террагранум підтвердив, що він ознайомлений з порядком та умовами проведення земельних торгів, при цьому зазначив, що зобов'язується у разі визнання переможцем сплатити витрати здійснені на підготовку лоту та винагорода виконавцю.
За ствердженнями позивача, у визначений організатором час, 02 вересня 2016 року були проведені земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки. Переможцем земельних торгів за лотами № 935 та № 936 було визнано ТОВ Террагранум .
Відповідно до умов договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 року № 315, оголошення та умов проведення земельних торгів до протоколів був внесений п. 7, який встановлював обов'язок переможця укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів негайно після підписання протоколу та протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавцю.
Як стверджує позивач, керівник ТОВ Террагранум підписав протоколи № 1/935, № 1/936 проведення земельних торгів за лотами № 935, № 936 від 02.09.2016 р.
Так, позивач зазначає, що на виконання п. 7 вищевказаних протоколів, враховуючи положення статей 6, 627 ЦК України, між ТОВ Террагранум та ДП Одеський інститут землеустрою були укладені договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 753 та № 754 від 02 вересня 2016 року.
Відповідно до вказаних договорів ТОВ Террагранум (переможець) зобов'язалось відшкодувати ДП Одеський інститут землеустрою (виконавець) витрати на підготовку та проведення земельних торгів (виконання робіт із землеустрою та винагорода виконавця земельних торгів) з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності: площею 90,8034 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0024; площею 31,7248 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0025.
Пунктом 2.4 договорів встановлено, що розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, становить:
- за договором № 753 - 18311,22 грн., що складається з вартості робіт із землеустрою - 3861,22 грн. та розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн.;
- за договором № 754 - 18451,93 грн., що складається з вартості робіт із землеустрою - 4001,93 грн. та розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 договорів ТОВ Террагранум як переможець, зобов'язується внести на розрахунковий рахунок ДП Одеський інститут землеустрою як виконавця земельних торгів, грошові кошти, у розмірах визначених п. 2.4 зазначених договорів протягом трьох банківських днів з дня підписання цих договорів.
До договорів обома сторонами були підписані акти від 02 вересня 2016 р. Відповідно до зазначених актів переможець не має жодних претензій по якості та обсягу наданих послуг - проведення земельних торгів за лотами № 935 та № 936.
Як зазначає позивач, внаслідок того, що ТОВ Террагранум не виконало своїх зобов'язань за договорами в частині відшкодування виконавцю витрат на підготовку та проведення земельних торгів (виконання робіт із землеустрою та винагороди виконавця земельних торгів), 27 вересня 2016 року відповідачу була надіслана рекомендованим листом претензія, яку згідно поштового повідомлення ТОВ Террагранум отримало 02.10.2016 р. Відповідь на претензію ДП Одеський інститут землеустрою отримана не була.
Таким чином, позивач вказує, що сума основного боргу відповідача за договорами становить 36763,15 грн.
Крім того, позивач зазначає, що п. 5.2 договорів встановлена відповідальність переможця за порушення строків сплати винагороди виконавцю земельних торгів - сплата додатково пені в розмірі 1% від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Так, враховуючи те, що договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів та відповідні акти між позивачем та відповідачем були підписані 02 вересня 2016 року, відповідно до п. 3.1 зазначених договорів відповідач зобов'язаний був протягом трьох банківських днів з дня підписання цих договорів сплатити грошові кошти у розмірах зазначених у п. 2.4 вказаних договорів, останнім днем належного виконання грошового зобов'язання за договорами було 07 вересня 2016 року (02 вересня 2016 року + 3 банківських дні).
Також позивач посилається на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якими що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позивачем з урахуванням наведеного здійснено нарахування пені в сумі 183,31 грн., 3% річних в сумі 1075,70 грн. та інфляції в сумі 5980,63 грн., що заявлені до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2017 р. позовну заяву ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2139/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за фактичною адресою, вказаною в позовній заяві, та юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, надіслані судом на вказані адреси копії ухвал суду повернуті до суду разом з поштовими конвертами та рекомендованими поштовими повідомленнями без вручення за закінченням терміну зберігання та у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою згідно довідки Укрпошти ф.20.
Як передбачено приписами ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув» , «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Главою 21 Земельного кодексу України встановлений порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них на земельних торгах.
Відповідно до ч. 1 ст. 134, ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу окремими лотами виключно на конкурентних засадах (земельних торгах).
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб надані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Згідно положень ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів; виконавцем земельних торгів є суб'єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.
Відповідно до ч.5 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем.
Як з'ясовано судом, на виконання зазначених положень Земельного кодексу України 28.04.2016 р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (організатором) та ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (виконавцем) був укладений договір № 315 на підготовку лотів та проведення земельних торгів, п. 2 якого передбачено проведення торгів за рахунок виконавця з наступним відшкодуванням витрат переможцем земельних торгів.
Відповідно до статей 15-1, 122 та глави 21 Земельного кодексу України, розділу XII Податкового кодексу України, Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , Про оренду землі , Про оцінку земель. Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 р. № 26, Головним управлінням було прийнято наказ Про проведення земельних торгів у формі аукціону» від 14.07.2016 р. №15-5534/13-16-СГ. Зазначеним наказом було визначено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, також визначена дата проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва окремими лотами - 02 вересня 2016 року.
Відповідно додатку 2 до наказу Головного управління від 14.07.2016 р. серед земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги, на території сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту) були зазначені:
- за лотом № 935 (загальноукраїнский номер лоту 10193) - право оренди на земельну ділянку площею 90,8034 га, кадастровий номер 5125484400:01:001:0024, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту);
- за лотом № 936 (загальноукраїнский номер лоту 10194) - право оренди на земельну ділянку площею 31,7248 га, кадастровий номер 5125484400:01:0:0025, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 Земельного кодексу України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот публікує на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оголошення із зазначенням дати проведення торгів та переліку лотів.
Так, На виконання ч. 3 ст. 137 Земельного кодексу України ДП Одеський інститут землеустрою як виконавець земельних торгів опублікував на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України оголошення про проведення земельних торгів, в тому числі за лотами № 935 та № 936. Серед умов проведення земельних торгів, на виконання положень договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 року № 315, в оголошенні по кожному лоту був встановлений обов'язок переможця протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавця земельних торгів. Зокрема, було встановлено: „Не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору переможцю необхідно сплатити річну орендну плату, витрати, здійснені на підготовку лоту: за лотом № 935 - 3861,22 грн. та винагороду виконавця - 14450,00 грн. ; за лотом № 936 - 4001,93 грн. та винагороду виконавця - 14450,00 грн. .
Відповідно до ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів заяву про участь у земельних торгах; інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.
Ознайомившись з оголошенням про проведення земельних торгів, Товариство з обмеженою відповідальністю „Террагранум» 29.08.2016 р. подало виконавцю земельних торгів заяви про участь у земельних торгах з додатками на лоти № 935 та № 936. У вказаних заявах ТОВ Террагранум підтвердило, що ознайомлений з порядком та умовами проведення земельних торгів, також зазначило, що зобов'язується у разі визнання переможцем сплатити витрати здійснені на підготовку лоту та винагорода виконавцю.
Так, Так, у визначений організатором час - 02 вересня 2016 року на замовлення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відповідачем - ДП „Одеський науково-дослідний та практичний інститут землеустрою» були проведені земельні торги у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки, зокрема:
- за лотом № 935 (загальноукраїнский номер лоту 10193) - право оренди на земельну ділянку площею 90,8034 га, кадастровий номер 5125484400:01:001:0024, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту). Стартова ціна лота - 164020,00 грн., ціна продажу - 950400,00 грн., за результатами якого складено протокол № 1/935 проведення повторних земельних торгів за лотом № 935 від 02.09.2016 р.;
- за лотом № 936 (загальноукраїнский номер лоту 10194) - право оренди на земельну ділянку площею 31,7248 га, кадастровий номер 5125484400:01:0:0025, розташованої на території Орджонікідзевської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (за межами населеного пункту). Стартова ціна лота - 57310,00 грн., ціна продажу - 245125,00 грн., за результатами якого складено протокол № 1/936 проведення повторних земельних торгів за лотом № 936 від 02.09.2016 р.
Відповідно до ч. 22 ст. 137 Земельного кодексу України у процесі проведення торгів виконавець веде протокол, який підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках. У протоколі зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація.
За результатами торгів, проведених 02.09.2016 р., відповідно до протоколу № 1/935 проведення земельних торгів за лотом № 935 та протоколу № 1/936 проведення земельних торгів за лотом № 936 переможцем вказаних вище земельних торгів визнано відповідача - ТОВ „Террагранум» .
Частиною 20 ст. 137 Земельного кодексу України передбачено право переможця відмовитися від підписання протоколу.
Як з'ясовано судом, представником переможця - ТОВ „Террагранум» були підписані вищевказані протоколи № 1/935 та № 1/936 від 02.09.2016 р.
Відповідно до ч. 14 ст. 137 ЗКУ земельні торги починаються з оголошення ліцитатором порядку їх проведення. Оголошуючи порядок проведення земельних торгів, на виконання вказаної норми закону, ліцитатор також зазначив: Відповідно до оголошення, умов проведення земельних торгів та договору про проведення торгів, переможець зобов'язується негайно укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів після підписання протоколу торгів та протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавцю у розмірі передбаченому в оголошенні на проведення земельних торгів. .
Відповідно до умов договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 року № 315, оголошення та умов проведення земельних торгів до протоколів був внесений п. 7, який встановлював обов'язок переможця укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів негайно після підписання протоколу та протягом трьох банківських днів сплатити витрати, здійснені на підготовку лоту та винагороду виконавцю.
Так, пунктами 7 зазначених протоколів № 1/935 та № 1/936 від 02.09.2016 р. передбачено, що відповідно до оголошення та умов проведення земельних торгів, договору про підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2016 р. № 315 переможець зобов'язується укласти договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів з виконавцем земельних торгів негайно після підписання цього протоколу та протягом трьох банківських днів сплатити витрати на підготовку та проведення земельних торгів загальною сумою 18311,22 грн. та 18451,93 грн. відповідно, які складаються з витрат, здійснених на підготовку лоту у розмірі 3861,22 грн. та 4001,93 грн. відповідно та винагороди виконавця у розмірі 14450,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 7 вищевказаних протоколів, враховуючи положення статей 6, 627 ЦК України, між ТОВ Террагранум та ДП Одеський інститут землеустрою були укладені договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 753 та № 754 від 02 вересня 2016 року.
Відповідно до п. 2.1 договору № 753 переможець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 935 від 02 вересня 2016 року № 1/935 зобов'язується відшкодувати виконавцю витрати на підготовку та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 90,8034 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0024 (виконання робіт із землеустрою та винагорода виконавця земельних торгів).
Відповідно до п. 2.1 договору № 754 переможець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 936 від 02 вересня 2016 року № 1/936 зобов'язується відшкодувати виконавцю витрати на підготовку та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 31,7248 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0025 (виконання робіт із землеустрою та винагорода виконавця земельних торгів).
Пунктом 2.2 договорів встановлено, що визначене п. 2.1 договорів зобов'язання обумовлене оголошенням та умовами проведення земельних торгів, договором на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28 квітня 2013 року № 315, відповідно до яких переможець зобов'язаний сплатити вартість робіт із землеустрою (витрати на підготовку лоту) та винагороду виконавцю земельних торгів.
За умовами п. 2.3 договорів підписаним протоколом переможець підтверджує свою беззаперечну згоду на виникнення в нього зобов'язання щодо сплати вартості робіт із землеустрою та винагороди виконавця у розмірі встановленому п. 2.4 договорів та п. 7 протоколу.
Відповідно до п. 2.4 договору № 753 розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, за цим договором становить 18311,22 грн., в т. ч. ПДВ 3051,87 грн., та складається з:
- вартості робіт із землеустрою 3861,22 грн., в т.ч. ПДВ 643,54 грн. відповідно до кошторису на проектні (вишукувальні) роботи (додаток № 1) (п. 2.4.1);
- розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 90,8034 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0024, але не більше як 850 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн., в т.ч. ПДВ 2408,33 грн. (п. 2.4.2).
Відповідно до п. 2.4 договору № 754 розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, за цим договором становить 18451,93 грн., в т. ч. ПДВ 3075,32 грн., та складається з:
- вартості робіт із землеустрою 4001,93 грн., в т.ч. ПДВ 666,99 грн. відповідно до кошторису на проектні (вишукувальні) роботи (додаток № 1) (п. 2.4.1);
- розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 31,7248 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Орджонікідзевської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125484400:01:001:0025, але не більше як 850 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн., в т.ч. ПДВ 2408,33 грн. (п. 2.4.2).
Пунктом 3.1 договорів встановлено, що переможець зобов'язується внести на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти, у розмірі визначеному п. 2.4 цих договорів протягом трьох банківських днів з дня підписання договорів.
За умовами п. 5.1 договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену договорами та чинними нормативно-правовими актами України.
Пунктом 5.2 договорів передбачено, що якщо переможець порушив строки сплати винагороди виконавцю земельних торгів або ж сплатив у меншому розмірі ніж передбачено п. 2.4 договорів, переможець сплачує на користь виконавця додатково пеню в розмірі 1% від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно п. 8.1 договорів останні набирають чинність з моменту їх підписання сторонами і діють до повного виконання грошового зобов'язання за цими договорами.
Також до кожного з вказаних договорів було укладено та підписано сторонами акти від 02.09.2016 р.
Так, відповідно до акту до договору № 753 всього до сплати підлягає 18311,22 грн. Відповідно до акту до договору № 754 - 18451,93 грн. Відповідно до зазначених актів переможець не має жодних претензій по якості та обсягу наданих послуг - проведення земельних торгів за лотами № 935 та № 936.
Як з'ясовано судом, 27 вересня 2016 року ДП Одеський інститут землеустрою була надіслана відповідачу рекомендованим листом претензія з огляду на невиконання ТОВ Террагранум своїх зобов'язань за договорами в частині відшкодування виконавцю витрат на підготовку та проведення земельних торгів (виконання робіт із землеустрою та винагороди виконавця земельних торгів). Вказана претензія була отримана ТОВ Террагранум 02.10.2016 р. згідно поштового повідомлення, однак відповіді на претензію позивачем не отримано, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, укладені між сторонами по справі договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів є підставою для виникнення у сторін за цими договорами зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договори є обов'язковими для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Наразі, п. 2.4 договорів про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 753 та № 754 від 02.09.2016 р. встановлено, що розмір витрат на підготовку та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню, становить:
- за договором № 753 - 18311,22 грн., що складається з вартості робіт із землеустрою - 3861,22 грн. та розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн.;
- за договором № 754 - 18451,93 грн., що складається з вартості робіт із землеустрою - 4001,93 грн. та розміру винагороди, що становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1 договорів ТОВ Террагранум як переможець, зобов'язується внести на розрахунковий рахунок ДП Одеський інститут землеустрою як виконавця земельних торгів, грошові кошти, у розмірах визначених п. 2.4 зазначених договорів протягом трьох банківських днів з дня підписання цих договорів.
Так, враховуючи те, що договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів та відповідні акти між позивачем та відповідачем були підписані 02 вересня 2016 року, відповідно до п. 3.1 зазначених договорів відповідач зобов'язаний був протягом трьох банківських днів з дня підписання цих договорів сплатити грошові кошти у розмірах зазначених у п. 2.4 вказаних договорів, останнім днем належного виконання грошового зобов'язання за договорами було 07 вересня 2016 року (02 вересня 2016 року + 3 банківських дні).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, що останній не виконав прийняті на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат на підготовку та проведення земельних торгів, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних документів з відшкодуванню вказаних витрат позивачу. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов'язання з відшкодування витрат на загальну суму 36763,15 грн. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.
Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем витрат на підготовку та проведення земельних торгів) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
При цьому боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, оскільки оплата наданих послуг не була здійснена відповідачем своєчасно, у передбачений п. 3.1 договорів строк, відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Пунктом 5.2 договорів передбачено, що якщо переможець порушив строки сплати винагороди виконавцю земельних торгів або ж сплатив у меншому розмірі ніж передбачено п. 2.4 договорів, переможець сплачує на користь виконавця додатково пеню в розмірі 1% від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Як роз'яснено в п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, з огляду на невиконання відповідачем зобов'язань за спірними договорами щодо відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 183,21 грн., виходячи з встановленого договорами розміру - 1% від суми боргу, розрахунок якої додано до позову (а.с. 31-32).
Наразі оскільки розрахована позивачем сума пені є нижчою, ніж сума пені у разі її розрахунку згідно положень чинного законодавства, відповідно підлягає стягненню сума пені, яка розрахована позивачем у розмірі 183,31 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1075,70 грн. 3% річних за період 08.09.2016 р. по 29.08.2017 р. та 5980,63 грн. інфляційних втрат за період з 08.09.2016 р. по 31.07.2017 р.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, за умовами п. 3.1 договорів про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів розрахунковим періодом за цими договорами є три банківські дні. Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати витрат на підготовку та проведення земельних торгів не виконав у встановлений договорами строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в спірному договорі не встановлено іншого відсоток річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищенаведене та невиконання відповідачем зобов'язання щодо відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних у період з 08.09.2016 року по 29.08.2017 року (356 дн.) на несплачену суму вартості на підготовку та проведення земельних торгів, що складає за розрахунком позивача в розмірі 1075,70 грн. (36763,15 грн./100%х3%/365 дн. х 356 дн.), розрахунок яких додано до позову (а.с. 31-32) та не оспорювався відповідачем.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (Постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. N 23/466 та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97р. N 62-97р).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. N 52/30).
У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення та ухвалення по ньому судового рішення.
З огляду на вказане та з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі від 03.04.1997 р. N 62-97р., суд вважає обґрунтованим здійснення позивачем нарахування інфляційних за порушення відповідачем зобов'язання щодо відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів в загальній сумі 5980,63 грн. на відповідну суму боргу у періоді прострочення з 08.09.2016 р. по 31.07.2017 р. з обранням відповідного індексу інфляції у вказаному періоді прострочення, розрахунок яких додано до позову (а.с. 31-32) та не оспорювався відповідачем.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Террагранум» про стягнення заборгованості в загальній сумі 44002,79 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Террагранум» (65069, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 34А, офіс 512; код ЄДРПОУ 40416940) на користь Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34, код ЄДРПОУ 00702995) заборгованість за договорами про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів № 753 та № 754 від 02.09.2016 року у розмірі 36763/тридцять шість тисяч сімсот шістдесят три/грн. 15 коп., пеню в сумі 183/сто вісімдесят три/грн. 31 коп.; 3% річних в сумі 1075/одна тисяча сімдесят п'ять/грн. 70 коп., інфляційні втрати в сумі 5980/п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят/грн. 63 коп. внаслідок невиконання грошових зобов'язань за вказаними договорами, витрати по сплаті судового збору в сумі 1600/одна тисяча шістсот/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2017 р.
Суддя В.С. Петров
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2017 |
Оприлюднено | 15.10.2017 |
Номер документу | 69519553 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні