Рішення

від 12.10.2017 по справі 927/854/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

« 12» жовтня 2017 року справа № 927/854/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» ,

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження",

вул. Щорса 22, с. Буди, Чернігівський район, Чернігівська область,15547

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 19340,67 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 28/6776 від 12.12.2016, представник

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні 12.10.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення 19340,67 грн. заборгованості, з якої 9965,51 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за період з 21.03.2017 по 20.04.2017; 8303,09 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання за той же період; 308,42 грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2017 року по червень 2017 року; 79,45 грн. 3% річних за період з 26.04.2017 по 31.07.2017; 684,20 грн. пені за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 14.05.2008 за № 1052 про постачання електричної енергії та додатків до нього.

Позивач у судовому засіданні 12.10.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судові засідання 02.10.2017 та 12.10.2017 не з'явився, уповноваженого представника не направив, будь - яких заяв чи клопотань на адресу господарського суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання був двічі повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 40, 65).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами статті 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ч 1, 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії , постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

14 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія Чернігівобленерго (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство Чернігівобленерго , код ЄДРПОУ 22815333) та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження був укладений договір за № 1052 про постачання електричної енергії (а.с. 16-26), за умовами якого позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з приєднаною потужністю 157,0 кВт, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: встановлюється згідно Додатку № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 157,0 кВт (з урахуванням редакції додаткової угоди від 10.03.2011 за № 1/2011 до договору від 14.05.2008 за № 1052) (а.с.21, 42).

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п.п. 2.3.3 договору на відповідача покладено обов'язок з оплати постачальнику вартості спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків» , Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства.

Додатком № 3 «Порядок розрахунків» сторони встановили, що відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 21 числа попереднього місяця по 20 число наступного місяця включно, при чому: перший плановий платіж, самостійно в 2-й банківський день поточного календарного місяця у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Розмір планового платежу розраховується відповідачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше перших 3-х операційних днів з дня отримання рахунка (а.с. 22).

Виходячи з умов п. 7.5. договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатка № 4 до цього договору Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття - передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до Додатку № 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до договору, сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються відповідачем за показами розрахункових засобів обліку 20 числа кожного місяця / кварталу та заносяться в Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії , який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається позивачу, після чого відповідач отримує від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Позивач має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку , заносити в Акт - звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії та надавати на погодження відповідальній посадовій особі відповідача. Відповідач не пізніше наступного дня отримує від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який підписується відповідачем та повертається позивачу протягом 3 робочих днів від дня його отримання (а.с.23).

На кінець попереднього розрахункового періоду 20.03.2017 року відповідачем, в особі директора ОСОБА_2, було зафіксовано показники розрахункового засобу обліку заводський номер 324097, показання якого на 20.03.2017 склали 0348 кВтгод, про що за підписом директора відповідача складено акт - звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електричної енергії за березень 2017 року, який завірений печаткою відповідача та переданий позивачу (а.с.45). Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розрахунковий прилад обліку електроенергії заводський номер 324097, встановлений на об'єкті відповідача КТП - 923 (с. Вікторівка), є п'ятизначним , тобто показання, що мають передаватися за вказаним лічильником складаються з п'яти цифр, про що свідчить акт від 26.08.2016 № ЗО 007370 заміни розрахункових приладів, складеного за участю директора відповідача ОСОБА_2 та представників позивача в особі ОСОБА_3 (посвідчення № 40) та ОСОБА_4 (посвідчення № 42) (а.с.54-55). З огляду на зазначене, відповідачем невірно передавались показники розрахункового приладу обліку електричної енергії заводський номер 324097.

На кінець спірного розрахункового періоду 19.04.2017 позивачем, в особі трьох повноважних представників: старшого інспектора Хропатого С.В. (посвідчення № 40), інспекторів Лещенко О.А. (посвідчення № 39) та ОСОБА_5 (посвідчення № 96), було проведено контрольний огляд та зняття показників засобу обліку відповідача заводський номер 324097 по об'єкту МТП майстерня (с. Вікторівка КТП - 923), за результатами якого складено акт № 000015, яким зафіксовано покази лічильника відповідача на 19.04.2017 - 04601 кВтгод (а.с 30).

Таким чином, у період з 21 березня 2017 року по 19 квітня 2017 року обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії склав 4253 кВтгод (04601 кВтгод - 00348 кВтгод), про що позивачем складено акт про використану електричну енергію у період з 21.03.2014 по 20.04.2017 (за квітень 2017 року) та виставлено до оплати відповідачу рахунок від 20.04.2017 за № 1052_04-2017 на суму 10203,40 грн. за спожиту активну електроенергію в обсязі 4253 кВтгод (а.с.27, 46). Відповідач, в особі директора ОСОБА_2, від підпису про отримання рахунку від 20.04.2017 за № 1052_04-2017 відмовився, що зафіксовано підписами трьох повноважних представників позивача ОСОБА_6 (начальник відділу збуту ЧРЕМ), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (інженери відділу збуту ЧРЕМ) (а.с.27).

25 квітня 2017 року позивачем, у присутності директора відповідача ОСОБА_2, було повторно проведено контрольний огляд приладу обліку електроенергії заводський номер 324097 по об'єкту МТП майстерня КТП-923 (с. Вікторівка), зафіксовано його показання на 25.04.2017 - 04615 кВтгод, про що складено акт № 000249 та зроблено фотознімок (а.с.31, 53). Відповідач із зафіксованими показниками лічильника не погодився, однак належними та допустими доказами їх не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було вірно визначено обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії у період з 21.03.2017 по 20.04.2017, що склав 4253 кВтгод.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що сума до сплати в рахунку визначена позивачем виходячи із тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів у постановах від 23.02.2017 за № 220 та від 23.03.2017 за № 338 (а.с.47-52).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 21.03.2017 по 20.04.2017 спожито активну електричну енергію на підставі договору № 1052 від 14.05.2008 обсягом 4253 кВтгод на загальну суму 10203,40 грн.

Відповідач порушив умови договору, за вартість спожитої активної електроенергії в повному обсязі у встановлений договором строк не розрахувався. В рахунок оплати вартості спожитої у спірному періоді активної електроенергії відповідачем було сплачено 237,89 грн., про що свідчить платіжне доручення від 13.04.2017 за № 1652459SB. Решту вартості активної електроенергії відповідач не оплатив, доказів сплати до суду не надав.

Таким чином, на день подання позову до суду, заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію за період з 21.03.2017 по 20.04.2017 складала 9965,51 грн. (10203,40 грн. - 237,89 грн.).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 грудня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу). Згідно п. 5.2. договору, договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1. договору обсягів.

Додатком № 5 до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» , сторонами на розрахунковий період з 21.03.2017 по 20.04.2017 було встановлено очікуваний обсяг споживання на рівні 100 кВт год (а.с. 24).

Як встановлено судом, в розрахунковому період з 21.03.2017 по 20.04.2017, відповідачем було спожито 4253 кВт год, при встановленому обсягу споживання на рівні 100 кВт год, що перевищує договірні обсяги електроспоживання в спірному періоді на 4153 кВтгод.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивачем було здійснено розрахунок суми підвищеної оплати за спожиту понад договірну величину електричну енергію у період з 21.03.2017 по 20.04.2017, виходячи зі середньозваженого тарифу (п. 6.17 ПКЕЕ), вартість якої склала 8303,09 грн., та виставлено відповідачу до оплати рахунок № 2D1052_04-2017 від 20.04.2017, від отримання якого відповідач відмовився, про що зроблена відповідна відмітка в рахунку. Відмова відповідача від отримання рахунку засвідчена підписами трьох повноважних представників позивача ОСОБА_6 (начальник відділу збуту ЧРЕМ), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (інженери відділу збуту ЧРЕМ) (а.с.29).

26 квітня 2017 року позивачем направлено на адресу відповідача лист - попередження № 12 про припинення електропостачання, в якому зазначено про наявність заборгованості у відповідача в сумі 9965,51 грн. за активну електроенергію та в сумі 8303,09 грн. за споживання електричної енергії понад договірну величину (а.с.32).

Повторно 09 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача листом від 08.08.2017 за № 57/1936 з вимогою погасити наявну заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 9965,51 грн. та за споживання електроенергії понад договірний обсяг в сумі 8303,09 грн. До вказаного листа позивачем були додані акт про використану електроенергію, рахунки до оплати від 20.04.2017 за № 1052_04-2017, разом з розрахунком суми підвищеної оплати та актами звірки за активну електроенергію та за перевищення ліміту споживання (а.с. 33-34).

Виставлені позивачем претензії були залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Таким чином, на день подання позову до суду заборгованість відповідача за споживання електричної енергії понад договірну величину за період з 21.03.2017 по 20.04.2017 склала 8303,09 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог зазначених правових норм, взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту активну електроенергію та за перевищення договірної величини електроспоживання не розрахувався, на час розгляду справи фактичних доказів виконання зобов'язань по сплаті спірних сум не надав, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію в сумі 9965,51 грн. та 8303,09 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 Порядок розрахунків до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Керуючись умовами пункту 4.2.1 договору та приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 308,42 грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2017 року по червень 2017 року; 79,45 грн. 3% річних за період з 26.04.2017 по 31.07.2017; 684,20 грн. пені за той же період. (а.с. 35-37).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 79,45 грн. за період з 26.04.2017 по 31.07.2017; позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в сумі 670,28 грн. за період з 26.04.2017 по 31.07.2017 та в сумі 289,00 грн. за період травень 2017 року - червень 2017 року відповідно, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що при нарахуванні пені позивачем було невірно застосовано облікову ставку НБУ, що у період з 26.04.2017 по 25.05.2017 складала 13% та у період з 26.05.2017 по 31.07.2017 - 12,5%. Також, при помісячному нарахуванні інфляційних витрат позивачем було безпідставно заявлено до стягнення інфляційні витрати за квітень 2017 року, а також за місяці, що передували квітню місяцю 2017 року, з огляду на правову позицію Верховного Суду України у листі від 03.04.1997 за № 62-97р. Верховний Суд України роз'яснив, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Виходячи з умов Додатка № 3 до договору від 14.05.2008 за № 1052, відповідачем було прострочено оплату вартості за активну електроенергію, спожиту у період з 21.03.2017 по 20.04.2017, починаючи з 26.04.2017, тобто право на стягнення інфляційних витрат при помісячному нарахуванні виникло у позивача починаючи з травня 2017 року.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно обсягу задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (15547, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Буди, вул. Щорса, буд. 22, код ЄДРПОУ 31211718, п/р 26008301832195 МФО 353456 філії Чернігівського центрального відділення Промінвестбанк м. Чернігів) на користь Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, 40, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26032301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» , МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) - 9965,51 грн. боргу за активну електроенергію.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (15547, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Буди, вул. Щорса, буд. 22, код ЄДРПОУ 31211718, п/р 26008301832195 МФО 353456 філії Чернігівського центрального відділення Промінвестбанк м. Чернігів) на користь Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, на поточний рахунок № 26009301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» , МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) - 8303,09 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 670,28 грн. пені, 79,45 грн. відсотка річних, 289,00 грн. інфляційних втрат та 1597,28 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12.10.2017.

Суддя Мурашко І.Г.