Постанова

від 10.10.2017 по справі 908/34/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2017 справа № 908/34/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від апелянта: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 за посв., не з'явився, не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Сервісторгбуд", м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2017 у справі№ 908/34/15-г (суддя Дроздова С.С.) за позовомЗаступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Дніпровська міська рада в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м.Дніпро, доПриватного підприємства "Фірма Сервісторгбуд", м.Запоріжжя, простягнення 1 823 735, 38 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Дніпропетровська міська рада в особі Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства Фірма Сервісторгбуд м. Запоріжжя про стягнення заборгованості зі сплати основного зобов'язання за договором № 430 від 24.01.2014 у розмірі 1 476 561 грн 40 коп, пені у розмірі 178684,16 грн, три відсотка річних у розмірі 23786,8 грн, інфляційних витрат у розмірі 144 703 грн 02 коп.

Господарським судом Запорізької області 23.05.2017 р., прийнято рішення по справі № 908/34/15-г. Позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства Фірма Сервісторгбуд на користь Дніпровської міської ради в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 178 684 грн 16 коп - пені, 23 786 грн 80 коп. - 3 % річних, 144 703 грн 02 коп - втрат від інфляції.

В частині стягнення 1 321 755 грн 90 коп провадження по справі припинено на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство Фірма Сервісторгбуд м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної .скаргою, в якій просила рішення по справі скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 178 684 грн 16 коп - пені, 23 786 грн 80 коп. - 3 % річних, 144 703 грн 02 коп - втрат від інфляції. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, посилається, що судом безпідставно було стягнуто з відповідача три відсотка річних, інфляційні втрати, пеню, оскільки між сторонами у 2016 році було підписано додаткову угоду згідно якої, сторони змінили як розмір основного зобов'язання так і строки його виконання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2017 р. порушено апеляційне провадження по справі № 908/34/15-г.

09.07.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

08.08.2017 р. від Дніпровської міської ради на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 28.08.2017 р. за № 1502 у зв'язку з перебуванням судді Москальової І.В. у відпустці на дату розгляду справи , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/34/15-г . Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Геза Т.Д., Агапов О.Л.

У зв'язку зі звільненням у відставку судді Агапова О.Л. та перебуванням на лікарняному судді Гези Т.Д. розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 18.09.2017 р. за № 1682 призначено повторний автоматичний розподіл справи. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Дучал Н.М. та Мартюхіної Н.О. розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.10.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.10.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., судді Геза Т.Д., Сгара Е.В.

В судових засіданнях прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення по справі - скасувати, відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представники інших учасників судового процесу не з явилися. Про час та місце проведення судових засідань повідомлялися належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення прокурора, представників сторін , які з явилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2014 р. між Дніпропетровською міською радою в особі фінансово-економічного департаменту Дніпровської міської ради та Приватним підприємством Фірма Сервісторгбуд підписано договір № 430 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку із будівництвом адміністративно-торгового комплексу з урахуванням рішення міської ради від 07.02.2007 № 119\10 за адресою вул. ОСОБА_6 в районі б.№ 36.

Відповідно до п.2.1. договору величина пайової участі згідно з розрахунком ( додаток № 1 до даного договору) становить 1 485 261,40 грн 40 коп ( без ПДВ) Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід ємною частиною даного договору. Проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється міською радою після надання Забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, що вводиться в експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами , або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

Згідно п.3.1. договору, міська рада зобов'язана виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати Забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.03.2007 № 6/11 ( зі змінами та доповненнями) (п.3.1.1. договору). На протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видати довідку про виконання останнім вимог по повній сплаті величини пайової участі. ( п.3.1.2.)

Забудовник зобов'язаний: здійснити будівництво об'єкта відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням будівельних норм і правил ( п.3.2.1) ; перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська яка визначена у п.2.1. даного договору та відповідним розрахунком до спеціального фонду міського бюджету на умовах визначених договором ( п.3.2.2.); надати до Міської ради не пізніше 15 робочих днів до прийняття об'єктів в експлуатацію документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або фактичні показники створених потужностей ( п.3.2.3) ; протягом семи календарних днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію письмово проінформувати Міську раду та надати копії підтверджуючих документів.

Відповідно до п.4.1. забудовник сплачує величину пайової участі вказану у п.2.1. даного договору у строки згідно із графіком ( додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ., Банк одержувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012, код ЄДРПОУ 37988155, р/р 31519921700002, код бюджетної класифікації 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з п.5.3. договору за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки .

24.10.2016 р. між Дніпропетровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Приватним підприємством Фірма Сервісторгбуд підписана додаткова угода до договору від 24.01.2014 за № 430, згідно якої пункт 2.1. договору від 24.01.20914 № 430 викладено у новій редакції: 2.1. Величини пайової участі згідно з розрахунком ( додаток № 1 до даного договору) становить 1 330 455 грн 90 коп.

Додаток № 1 до договору від 24.01.2014 р. № 430 та додаток № 2 від 24.01.2014 до договору від 24.01.2014 р. № 430 викладено у новій редакції. Інші положення договору залишилися без змін.

Згідно додатку № 2 до договору № 430 від 24.01.2014 ( в редакції додаткової угоди від 24.10.2016 р. ) величина пайової участі складає 1 330 455 грн 90 коп.

Сплачено станом на дату підписання договору 8 700 грн. Підлягало сплаті протягом п'яти робочих днів з моменту укладання додаткової угоди до договору від 24.01.2014 № 430 440 585 грн 30 коп, до 20.11.2016 р. - 440 585 грн 30 коп, до 20.12.2016 р. 440 585 грн 30 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем перераховано до спеціального фонду міського бюджету кошти пайової участі в сумі: 8700 грн 00 коп - 23.02.2007р, 440 585 грн 30 коп - 27.10.2016р., 440 585 грн 30 коп - 17.11.2016 р, 440 585 грн 30 коп - 16.12.2016р. Всього 1 330 455 грн 90 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що господарським судом Дніпропетровської області розглядалася справа № 904/1429/15 за позовом приватного підприємства Фірма Сервісторгбуд до Дніпропетровської міської ради за участю прокурора про визнання недійсним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 430 від 24.01.2014 р. недійсним. Господарським судом Дніпропетровської області 29.04.2015 р. по справі № 904/1429/15 прийнято рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено

Зазначене рішення залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 р. .

У зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином, своїх обов'язків за вище зазначеним договором прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та три відсотка річних задоволено повністю. В частині стягнення основного боргу провадження припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору.( відповідачем повністю сплачено суму основної заборгованості)

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу зазначає наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. (ч.1 ст. 175 ГК України)

За своєю правовою суттю договір № 430 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська, який було підписано 24.01.2014 р. між Дніпропетровською міською радою в особі фінансово-економічного департаменту Дніпровської міської ради та Приватним підприємством Фірма Сервісторгбуд є господарським договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.( ч.2 ст.625 ЦК України).

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором , до підписання додаткової угоди до договору , підтверджується як матеріалами справи так і не заперечується самим відповідачем.

У зв'язку, з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23 786 грн. 80 коп. - 3 % річних, 144 703 грн. 02 коп.- інфляційних втрат, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України) є такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню у сумі 178 684 грн. 16 коп., нарахованої за загальний період з 05.06.2014р. по 05.12.2014р.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного договору та Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 21.03.2007. № 6/11 (зі змінами та доповненнями). Забудовник несе повну відповідальність за надання достовірних даних, на підставі яких здійснюється розрахунок величини пайової участі. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем термінів виконання умов договору, позовні вимоги щодо стягнення пені є такими, що підлягають задоволенню.

З приводу посилання заявника апеляційної скарги на ту обставину, що між ним та позивачем по справі було підписано додаткову угоду до договору, якою змінено терміни оплати; належне виконання ним своїх зобов'язань , передбачених цією додатковою угодою, що, на його думку, унеможливлює стягнення з нього штрафних санкцій за порушення зобов'язання за договором, яке виникло до укладання додаткової угоди, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Так, зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином ( ст.599 ЦК України), передання відступного ( ст.600 ЦК України), зарахуванням ( ст.601 ЦК України), за домовленістю сторін ( ст.604 ЦК України), прощенням боргу ( ст.605 ЦК України), поєднання боржника і кредитора в одній особі ( ст.606 ЦК ), неможливістю його виконання ( ст.607 ЦК) , смерті фізичної особи ( ст.608 ЦК ), ліквідацією юридичної особи ( ст.609 ЦК).

Судова колегія бере до уваги, що згідно приписів ст.604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Так у ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами ( новація) Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я або смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про заміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. ( ст.653 ЦК України).

Як зазначалося вище, відповідачем не заперечується факт порушення ним умов договору та ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності » , а саме несплати пайової участі до моменту введення об'єкту.

Посилання заявника апеляційної скарги на правову позицію ВСУ, яка була викладена при розгляді справи № 3-968гс15 ( справа № 927/1733/14) від 11.11.2015 р. в даному випадку не може бути застосована, з огляду на наступне.

Верховний Суд при розгляді зазначеної справи дійшов до висновку, що оскільки сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до основного договору, то відсутні підстави для стягнення пені, передбаченою договором, а також 3 % річних та інфляційних втрат, визначених частиною другою статті 625 ЦК.

Проте зазначений висновок, було зроблено у зв'язку з тим, що сторони по справі уклавши додаткову угоду і змінивши умови основного договору, також відмовилися і від застосування штрафних санкцій, про що прямо зазначили у договорі.

Згідно матеріалів цієї справи, сторони при підписанні додаткової угоди до основного договору, не зазначили, що вони відмовляються від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором за час, коли зобов'язання було порушено.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом неправомірно було зазначено у тексті рішення про стягнення заборгованості на користь двох позивачів.

Укладення договорів про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста є категорією договорів обов'язок укладання яких ґрунтується на вимогах спеціального Закону, а саме Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Порядок залучення коштів пайової участі та укладання відповідних договорів визначено рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 за № 6/11 Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська , який викладено в новій редакції відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14.

Повноваження щодо укладання та супроводу договорів на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська надані фінансово-економічному департаменту міської ради пунктом 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі ( внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 та пунктами 3,1.43, 3.1.44 Положення про фінансово-економічний департамент Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 29.02.2012 № 37/21 зі змінами внесеними рішенням міської ради від27.11.2013 № 41/43, які були чинними на момент укладання договору № 430 від 24.01.2014 р.

Такі саме функції здійснюються правонаступником фінансово-економічного департаменту міської ради - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

Судова колегія також бере до уваги пояснення прокуратури щодо обґрунтування обставин визначення позивачів по цій справі.

Так, прокурор зазначив, що відповідно до Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради ( далі Положення) затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради № 37/21 від 29.02.2012 р. ( чинного на момент укладення договору), фінансово -економічний департамент Дніпропетровської міської ради згідно з рішенням міської ради № 3/3 від 01.12.2010 р. Про структуру виконавчих органів і міської ради,граничну чисельність працівників міської ради та її виконавчих органів і кількісний та персональний склад виконкому міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради і правонаступником прав та обов'язків ( у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) фінансового департаменту Дніпровської міської ради та управління економіки Дніпропетровської міської ради у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття ( п.1.1 Положення).

Згідно з п.1.2. Положення, вказаний департамент підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові та першому заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень.

Отже, фінансово-економічний департамент Дніпровської міської ради ( на момент укладання договору) а в подальшому і Департамент економіки фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, як правонаступник, є власне виконавчим органом міської ради.

З огляду на наведене та з урахуванням п.2.6. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, договір і укладено Дніпропетровською міською радою в особі Департаменту.

Крім того, на підставі Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради орган місцевого самоврядування делегував йому функції по укладанню даного виду договорів.

Саме зважаючи на конструкцію укладеного договору, повноваження органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу в особі фінансово-економічного департаменту міської ради (в подальшому Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради) на укладання договору, здійснення розрахунків пайової внеску, прокурором було визначено у позовній заяви саме такий склад сторін.

Враховуючи вище викладене доводи апеляційної скарги є безпідставними, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.

Судові витрати покладаються на заявник апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма Сервісторгбуд на рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2017 р. по справі № 908/34/15-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2017 р. по справі №908/34/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3