Ухвала

від 10.10.2017 по справі 914/1385/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

10.10.17 Справа № 914/1385/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.

розглядається апеляційна скарга Львівської обласної громадської організації «Львівтрансзахист» , б/н від 15.08.2017р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 року, суддя Березяк Н.Є.

у справі № 914/1385/17

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівське АТП -14630» , м.Львів

до відповідача : Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про визнання недійсним одностороннього правочину

за участю представників:

від скаржника - ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 28.09.2017р.)

від позивача - ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 28.09.2017р.)

від відповідача - ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 22.06.2017р.)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 25.07.2017 року, в справі №914/1385/17, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин про розірвання Договору №5А/Т від 25.04.2017 року, вчинений Управлінням транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та визнано право ПАТ «Львівське АТП -14630» , як перевізника на надання послуг з перевезення пасажирів на регулярних міських автобусних маршрутах, що передбачене Договором №5А/Т від 25.04.2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист» , подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 року, в справі №914/1385/17, скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт, вказує на те, що позивачем не належним чином виконуються умови договору №5А/Т від 25.04.2017 року, а саме не виділяються автобуси в належній кількості, наявна велика кількість скарг від населення на роботу перевізника. Відтак на думку скаржника, рішення про одностороннє розірвання вищезазначеного договору є законним та правомірним. Щодо свого порушеного права, скаржник зазначив наступне, ОСОБА_5 є представником Львівської обласної організації Львівтрансзахист , був в складі конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування, що підтверджується Протоколом №3 від 25.04.2017 року, яким визнано переможцем конкурсу ПАТ Львівське АТП-14630 . При цьому представник скаржника в комітеті не підтримав позивача, оскільки йому було відомо про його недобросовісність.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив припинити апеляційне провадження у даній справі. При цьому зазначив, що скаржником жодним чином, не обґрунтовано його порушеного права.

В судовому засіданні представник скаржника надав пояснення з приводу можливості розгляду апеляційної скарги по суті та зазначив підстави, з яких він вважає, що оскаржуване рішення впливає на його права та обов'язки.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та доводів апелянта, що оскаржуване рішення впливає на його права та обов'язки.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги апелянта.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Львівської обласної громадської організації «Львівтрансзахист» , б/н від 15.08.2017р. слід припинити.

25.04.2017 року між ПАТ «Львівське АТП -14630» (надалі Перевізник) та Управлінням транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі Організатор) укладено договір № 5А/Т про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м.Львові (договір приєднання).

Згідно умов договору, організатор надає перевізникові право надання послуг з перевезення пасажирів на маршруті , які входять до об'єкта конкурсу №4, а перевізник зобов'язується надавати зазначені послуги населенню в порядку та на умовах, визначених цим Договором у режимі маршрутного таксі, згідно з затвердженим розкладом руху і тарифом, схемою руху автобусного маршруту, схемою розміщення зовнішньої реклами на транспортних засобах.

Строк дії Договору та порядок його розірвання передбачено розділом 9 даного Договору відповідно до якого встановлено , що даний Договір діє до 24.04.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради вих. № 2503-вих-2027 від 05.07.2017 року, відповідач, повідомив Перевізника про розірвання в односторонньому порядку Договору № 5А/Т від 25.04.2017 року з мотивів, систематичного не виділення планової кількості транспортних засобів на міські автобусні маршрути.

Відтак, як зазначив суд першої інстанції, ним не встановлено порушення позивачем зобов'язання визначеного умовами договору перевезення, що могло б бути підставою для застосування правових наслідків передбачених ст. 611 ЦК України, а відтак в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину про одностороннє розірвання договору про організацію перевезення суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, та є підставою визнання недійсним одностороннього правочину. Тому судом першої інстанції були задоволені вимоги позивача та визнано недійсним односторонній правочин про розірвання Договору №5А/Т від 25.04.2017 року, вчинений Управлінням транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, та визнати право ПАТ «Львівське АТП -14630» як перевізника на надання послуг з перевезення пасажирів на регулярних міських автобусних маршрутах, що передбачене Договором №5А/Т від 25.04.2017 року.

Скаржник при поданні апеляційної скарги, мотивував своє порушене право тим , що ОСОБА_5 є представником Львівської обласної організації Львівтрансзахист , був в складі конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування, що підтверджується Протоколом №3 від 25.04.2017 року, яким визнано переможцем конкурсу ПАТ Львівське АТП-14630 . При цьому представник скаржника в комітеті не підтримав позивача, оскільки йому було відомо про його недобросовісність, проте протокол конкурсу останній не оскаржувався.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

При цьому, з урахуванням наведеної норми права, судове рішення, яке оскаржується незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Саме з метою такого захисту норма ст.91 Господарського процесуального кодексу України надає право на звернення з апеляційною скаргою особам, яких не було залучено у справі, що стосується їх прав і обов'язків.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для надання певній, не залученій до участі в справі особі, права на звернення з апеляційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів, внаслідок вирішення судами спору в справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

Рішення є таким, що стосується прав та обов'язків особи, яка не була залучена до участі в справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а також їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 3-2424к08.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду не містить жодних висновків щодо прав та обов'язків скаржника в спірних правовідносинах.

Відповідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" "У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами в справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження."

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник є самостійною юридичною особою, не пов'язаною в межах правовідношення, передбаченого Договором №5А/Т від 25.04.2017 р., ні з перевізником, ні з організатором перевезення, в жодному аспекті існування та діяльності юридичної особи.

У даній справі, а ні в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, ні в резолютивній частині не містяться жодні висновки про права та обов'язки скаржника.

Відтак, скаржник не довів належним чином суду апеляційної інстанції, що прийняте судом першої інстанції рішення порушує його права та він у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства має право на його оскарження.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.Апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Львівської обласної громадської організації «Львівтрансзахист» , б/н від 15.08.2017р. - припинити.

2.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України, протягом двадцяти днів, з дня її прийняття.

Головуючий Малех І.Б.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Костів Т.С.