Постанова

від 03.10.2017 по справі 911/3659/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 911/3659/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Скоромний В.В. - директор;

Рахильчук О.В. - представник за довіреністю від 17.07.2017 року;

від відповідача: Бірова Н.М. - представник за довіреністю від 17.05.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Кластер-Плюс

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 року

у справі № 911/3659/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВС Технік

до Приватного підприємства Кластер-Плюс

про стягнення 113 448, 18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВС Технік звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Кластер-Плюс про стягнення 113 448, 18 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем були порушені терміни виконання робіт, а також не була передана дозвільна і технічна документація, а отже у відповідача не виникло обов'язку сплатити вартість виконаних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Кластер-Плюс прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В. та призначено до розгляду на 18.07.2017 року.

У судовому засіданні 18.07.2017 року оголошено перерву в розгляді справи до 25.07.2017 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 року враховуючи перебування у відпустці судді Кропивної Л. В., яка не є головуючою суддею, справу № 911/3659/16 передано на повторний атоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 25.07.2017 року, справу № 911/3659/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Кластер-Плюс прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.

У судовому засіданні 25.07.2017 року оголошено перерву в розгляді справи до 19.09.2017 року.

У судовому засіданні 19.09.2017 року представниками позивача були надані додаткові докази, витребувані судом.

Представником відповідача у судовому засіданні 19.09.2017 року заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткових доказів по справі.

Крім того, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання сторін про продовження строку розгляду спору.

У судовому засіданні 19.09.2017 року оголошена перерва до 03.10.2017 року.

Представники сторін у судовому засіданні 03.10.2017 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.09.2015 року між Приватним підприємством Кластер-Плюс (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВС Технік (надалі - підрядник) було укладено договір № KL-23102015-1033 генерального підряду, згідно п. 2.1. якого підрядник зобов'язується від імені та за дорученням замовника на свій ризик виконати роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Згідно п. 2.6. договору, цей договір визначає виключно умови виконання робіт. Без шкоди положенням цього договору, які передбачають гарантійні зобов'язання підрядника, сторони окремо обумовили, що цей договір не передбачає надання підрядником послуг з технічного обслуговування об'єкту замовника. Технічне обслуговування збудованих підрядником об'єктів замовника є предметом іншого договору, який може бути підписаний між сторонами за їх волевиявленням.

Відповідно до п. 2.7. договору, форми документів, які оформлюються та підписуються сторонами під час виконання умов договору, наведені у додатку № 4 до цього договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що вартість робіт, виконання яких є предметом цього договору визначається в українських гривнях.

Пунктом 13.1. договору передбачено строк його дії, відповідно до якого цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє до 10.09.2018 р. (включно).

31.10.2015 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 24 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 24, становить 6 948, 00 грн.

03.02.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 20 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 20, становить 1 392, 34 грн.

05.02.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 21 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 21, становить 23 036, 40 грн.

05.02.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 23 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 23, становить 13 964, 04 грн.

05.02.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 25 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 25, становить 35 919, 72 грн.

05.02.2016 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 26 до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку, в якій визначено комплекс робіт по кожному об'єкту мережі та їх вартість, яка, згідно п. 2. Додаткової угоди № 26, становить 2 208, 71 грн.

На виконання умов договору позивачем протягом жовтня 2015 р.-лютого 2016 р. було виконано для відповідача роботи на загальну суму 83 469, 21 грн., що підтверджується актом № 5 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 03.03.2016 р. на суму 1 392, 34 грн, актом № 6 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 03.03.2016 р. на суму 23 036, 40 грн, актом № 8 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 21.03.2016 р. на суму 13 964, 04 грн, актом № 9 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 03.03.2016 р. на суму 6 948, 00 грн, актом № 10 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 21.03.2016 р. на суму 35 919, 72 грн, актом № 11 приймання-передачі комплексних робіт з будівництва РЕЗ до договору № KL-23102015-1033 генерального підряду на будівництво вузлів, монтаж об'єктів фіксованого зв'язку та надання послуг для включення бізнес-клієнтів фіксованого зв'язку від 10.09.2015 р. від 17.06.2016 р. на суму 2 208, 71 грн, наявними у матеріалах справи.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата вартості виконаних підрядником робіт здійснюється замовником упродовж 20 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкого перерахування на рахунок підрядника.

Так, звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що відповідач не розрахувався за виконанні роботи у сумі 83 469, 21 грн. Крім того, у відповідача перед позивачем існує заборгованості по сплаті вартості матеріалів у сумі 16 348, 22 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що позивач порушував терміни виконання робіт, а також не передав йому дозвільну та технічну документацію, а отже строк оплати робіт не настав.

Згідно із п. 4.6 договору передбачено, що у разі несвоєчасного надання підрядником акту приймання-передачі виконаних робіт та / або акту приймання передачі виконання документації на побудовану ВОЛЗ/МКЛЗ, оплата здійнюється упродовж 25 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.

Оплата в зазначений строк проводиться за наступних умов:

- наявності підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі виконаних робіт;

- відсутності прострочення у виконанні підрядником робіт, узгоджених сторонами у відповідних документах до цього договору;

- наявності підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі документації;

- відсутності прострочення у наданні підрядником замовнику відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт та всієї необхідної документації, що передбачена цим договором та чинним законодавством України.

Якщо на останній день зазначеного у цьому пункті строку оплати хоча б одна з вищезазначених умов не виконана, замовник має право здійснити оплату упродовж 25 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, будь-які штрафні санкції до замовника не застосовуються.

Колегія суддів зазначає, що в суді апеляційної інстанції позивачем були надані докази передання відповідачеві виконавчої документації. При цьому, в суді апеляційної інстанції позивач надав до матеріалів справи докази направлення технічної документації. Як вбачається із матеріалів справи, документація була передана відповідачеві лише 14.09.2017 року.

Разом з тим, апеляційний суд вказує, що договір підряду є оплатним договором. Тобто обов'язок відповідача як замовника по договору № № KL-23102015-1033 від 10.09.2015 року оплатити прийняті роботи виникає згідно із положеннями закону та п. 2.1 договору № № KL-23102015-1033 від 10.09.2015 року.

Отже, прострочення виконання позивачем робіт та передачі технічної документації, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити їх, а лише надає право останньому здійснити оплату робіт пізніше, а саме протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт. При цьому, штрафні санкції до відповідача не застосовуються.

Щодо посилання відповідача на п. 7.12 договору, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.12 договору встановлено, що сума штрафу у наперед оціненому та/або автоматично розрахованому у інформаційних системах замовника розмірі, що нарахована замовником на розсуд останнього, може бути стягнута з підрядника, як шляхом утримання з суми вартості робіт, що нараховується за роботи, що були виконані підрядником відповідно до договору за звітний період (календарний місяць), так і шляхом виставлення окремої претензії підряднику.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідач скористався наданим йому п. 7.12 договору правом та виставив позивачу претензію щодо стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору генерального підряду. А вподальшому, звернув до суду із позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 343 544, 78 грн. (справа № 910/11130/17, яка розглядається Господарським судом міста Києва).

Тому застосовувати дане положення шляхом вирахування з суми боргу розмір штрафних санкцій є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість відповідача за виконанні позивачем роботи становить 83 469, 21 грн.

Щодо заперечень відповідача про стягнення заборгованості за використані матеріали, а саме відсутність підписаних між сторонами актів приймання передачі матеріалів або видаткових накладних, то колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний акт звіряння матеріалів за період з 10.09.2015 року по 15.06.2016 року, відповідно до якого зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем по матеріалам станом на 15.06.2016 року становить 16 348, 22 грн. Даний акт підписаний директорам сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно п. 3.3.18 договору для виконання своїх зобов'язань по цьому договору та додаткових угодах до нього використовувати як матеріали та обладнання, які йому надає замовник, так і матеріали та обладнання, які підрядник придбає за власний рахунок. Не використанні залишки матеріалів та обладнання, що були придбані підрядником за власний рахунок - залишаються у підрядника та їх вартість ніяким чином не відшкодовуються замовником.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що акт звіряння матеріалів є належним доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем за використанні матеріали.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині заборгованості за виконані роботи сумі 83 469, 21 грн. та заборгованості за матеріали у сумі 16 348, 22 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату виконаних робіт у сумі 8 263, 92 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати вартості робіт з вини замовника, підрядник має право нарахувати замовнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Водночас, як зазначалося вище, згідно із п. 4.6 договору, зокрема, у разі відсутності підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі документації, штрафні санкції до замовника не застосовуються.

За таких обставин, враховуючи, що сторонами не підписані акти приймання-передачі документації, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 435, 41 грн. та збитки від інфляції у розмірі 3 931, 42 грн.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, колегія суддів приходить до висновку, що він є арифметично вірним, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства Кластер-Плюс підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 року підлягає частковому скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Кластер-Плюс на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київськоїобласті від 01.02.2017 року у справі № 911/3659/16 скасувати частково.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства Кластер-Плюс (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Молодіжна, 77, кв. 12; ідентифікаційний код 33794837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВС Технік (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 148/1, Н/П № 257, літ. А; ідентифікаційний код 39134327) 99 817, 43 грн. основної заборгованості, 3 931, 42 грн. інфляційних збитків, 1 435, 41 грн. 3 % річних та судові витрати по сплаті позовної заяви у сумі 1 577,83 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВС Технік (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 148/1, Н/П № 257, літ. А; ідентифікаційний код 39134327) на користь Приватного підприємства Кластер-Плюс (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Молодіжна, 77, кв. 12; ідентифікаційний код 33794837) 136, 27 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 911/3659/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.Г. Смірнова

Є.Ю. Пономаренко