Рішення

від 12.10.2017 по справі 545/2308/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2308/17

Провадження № 2/545/1474/17

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді Потетій А.Г.

за участі секретаря Задорожна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ", про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і зобов"язання видати трудову книжку,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і зобов"язання видати трудову книжку, посилаючись на те що, ОСОБА_1, працювала на підприємстві ГОВ "УС-ТРАНС- УНІВЕРСАЛ" на посаді головного бухгалтера з 01 квітня 2017 року. При працевлаштуванні було встановлено заробітну плату в розмірі 3200 гривень. Встановлений розмір заробітної плати підтверджується довідкою ОК-5 виданою пенсійний фондом.

Позивач відпрацювала повністю весь квітень (заробітна плата за який склала 3200грн) та половину травня 2017 року з 01 по 14 число (заробітна плата склала 1 120 гривень). З 15 травня по 09 червня позивач перебувала на лікарняному.

В червні позивач надсилала відповідачу лист про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпПУ та вимогу провести повний розрахунок згідно статей 116-117 КЗпПУ і виплатити заборгованість із заробітної плати. Поштові документи, які підтверджують надсилання листа і його вручення відповідачеві 20 червня 2017 року.

Разом з цим, відповідачем звільнено позивача з 19 червня за прогули які начебто були вчинені останньою в період 9-19 червня. Так чи інакше, наразі позивач вважається звільненою з 19 червня, тому згідно статті 116 КЗпПУ саме 19 червня останні мали бути виплачені всі належні виплати - а зокрема і компенсація за три невикористані дні відпустки, що відповідач не зробив по даний час. А починаючи з 20 червня виплата всіх сум стала простроченою.

Виходячи з роз'яснень вказаних в листі Мінсоцполітики від 24.06.2011р. N208/13/116-11 кількість невикористаних позивачем днів відпустки розраховується наступним чином: 24/(365-1 1 )*80 - 5,26 - 5 днів (де 80 - це кількість календарних днів перебування у трудових відносинах)

Отже за весь період роботи на підприємстві в позивача нарахувалося п'ять днів відпустки, компенсацію за які відповідач мав сплатити при звільненні.

При цьому сума компенсації за невикористані дні відпустки склала 830,75 гривень.

Відповідач не визнає право позивача на цю компенсацію. В листі-вимозі який відповідач отримав 20 червня також містилась вимога надати довідку про нараховану зарплату, яку відповідач не надав. Крім цього в усному спілкуванні директор підприємства-відповідача вказує на те, що позивач ці кошти не заробила і платити він їх не повинен. Документів про нарахування цих сум у позивача теж немає.

Тобто вимога не є безспірною, а отже не може бути заявлена в наказному провадженні.

Також Відповідачем в порушення вимог статті 47 КЗПУ не видано позивачу в день звільнення трудову книжку. В листі який Відповідачем отримано 20 червня позивач вимагала надати трудову книжку особисто, але цього зроблено не було.

Невидача трудової книжки порушує її права, оскільки там міститься інформація про трудові відносини позивача, стаж, тощо, а також ускладнює подальше працевлаштування.

В позивача залишилася ксерокопія трудової книжки, яку остання зробила коли подавала копію в пенсійний фонд при працевлаштуванні. Згідно з копією трудова книжка має реквізити - серія НОМЕР_1. Саме цю трудову книжку вона бажає отримати від відповідача.

Позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку грунтується на статті 117 КЗпПУ, яка передбачає обов'язок роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за час затримки розрахунку за кожен день. А також на підставі пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Середній заробіток за день складає 166,15 грн.

Згідно статті 110 ЦПК позивач має право пред'явити позов в суд за своїм місцезнаходженням, яким є Полтавський район.

Стаття 367 ЦПК передбачає, що суд може допустити негайне виконання рішення щодо стягнення зарплати в повному обсязі тобто такс рішення підлягатиме виконання одразу після його ухвалення не чекаючи його вступу в силу, тобто незалежно від подачі апеляційних скарг, тощо.

Позивач відпрацювала на підприємстві яке є Відповідачем півтора місяці і не отримала ані копійки заробітної плати. З 15 травня по 9 червня позивач перебувала на лікарняному і їй мала бути виплачена допомога з тимчасової втрати непрацездатності, яку теж мав виплатити відповідач. Але ця допомога також не була виплачена, що станом на дату подачі позову є предметом розгляду в наказному провадженні Київського районного суду м. Полтави у справі НОМЕР_2

Весь цей час позивач отримувала тільки пенсію, яка витрачалась на ліки необхідні для реабілітації після перенесеної в травні операції.

В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов прохала задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, про що маються докази в матеріалах справи.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. 169, 224 ЦПК України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, працювала на підприємстві ГОВ "УС-ТРАНС- УНІВЕРСАЛ" на посаді головного бухгалтера з 01 квітня 2017 року. При працевлаштуванні було встановлено заробітну плату в розмірі 3200 гривень. Встановлений розмір заробітної плати підтверджується довідкою ОК-5 виданою пенсійний фондом.

Позивач відпрацювала повністю весь квітень (заробітна плата за який склала 3200грн) та половину травня 2017 року з 01 по 14 число (заробітна плата склала 1120 гривень). З 15 травня по 09 червня позивач перебувала на лікарняному.

В червні позивач надсилала відповідачу лист про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпПУ та вимогу провести повний розрахунок згідно статей 116-117 КЗпПУ і виплатити заборгованість із заробітної плати. Поштові документи, які підтверджують надсилання листа і його вручення Відповідачеві 20 червня 2017 року - додані до матеріалів справи.

Разом з цим відповідачем звільнено позивача з 19 червня за прогули які начебто були вчинені останньою в період 9-19 червня. Так чи інакше, наразі позивач вважається звільненою з 19 червня, тому згідно статті 116 КЗпПУ саме 19 червня останній мали бути виплачені всі належні виплати - а зокрема і компенсація за три невикористані дні відпустки, що відповідач не зробив по даний час. Починаючи з 20 червня виплата всіх сум стала простроченою.

Виходячи з роз'яснень вказаних в листі Мінсоцполітики від 24.06.2011р. N208/13/116-11 кількість невикористаних позивачем днів відпустки розраховується наступним чином: 24/(365-1 1 )*80 - 5,26 - 5 днів (де 80 - це кількість календарних днів перебування у трудових відносинах)

Отже за весь період роботи на підприємстві в позивача нарахувалося п'ять днів відпустки, компенсацію за які відповідач мав сплатити при звільненні позивачки.

При цьому сума компенсації за невикористані дні відпустки склала 830,75 гривень.

Відповідач не визнає право позивача на цю компенсацію. В листі-вимозі який відповідач отримав 20 червня також містилась вимога надати довідку про нараховану зарплату, яку відповідач не надав.

Також відповідачем в порушення вимог статті 47 КЗпПУ не видано позивачу в день звільнення трудову книжку. В листі який відповідачем отримано 20 червня позивач вимагала надати трудову книжку особисто, але цього зроблено не було.

Невидача трудової книжки порушує її права, оскільки там міститься інформація про трудові відносини позивача, стаж, тощо, а також ускладнює подальше працевлаштування.

В позивача залишилася ксерокопія трудової книжки, яку остання зробила коли подавала копію в пенсійний фонд при працевлаштуванні. Згідно з копією трудова книжка має реквізити - серія НОМЕР_1. Саме цю трудову книжку вона бажає отримати від відповідача.

Позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку грунтується на статті 117 КЗпПУ, яка передбачає обов'язок роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за час затримки розрахунку за кожен день. А також на підставі пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Середній заробіток за день складає 166,15 грн.

Стаття 367 ЦПК передбачає, що суд може допустити негайне виконання рішення щодо стягнення зарплати в повному обсязі тобто такс рішення підлягатиме виконання одразу після його ухвалення не чекаючи його вступу в силу, тобто незалежно від подачі апеляційних скарг, тощо.

Позивач відпрацювала на підприємстві яке є відповідачем півтора місяці і не отримала ані копійки заробітної плати. З 15 травня по 9 червня 2017 року позивач перебувала на лікарняному і їй мала бути виплачена допомога з тимчасової втрати непрацездатності, яку теж мав виплатити відповідач. Але ця допомога також не була виплачена, що станом на дату подачі позову є предметом розгляду в наказному провадженні Київського районного суду м. Полтави у справі НОМЕР_2

Весь цей час позивач отримує тільки пенсію, яка витрачалась на ліки необхідні для реабілітації після перенесеної в травні операції.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачу в порушенняст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Відповідно до ч.1ст.117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст.116,117 Кодексу законів про працю України, ст.ст.3,10,11,60,88,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовільнити.

Стягнути з ТОВ " УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (код ЄДРПОУ 38874796) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки розмірі 830,75 гривень.

Стягнути з ТОВ " УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (код ЄДРПОУ 38874796) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки за кожен день з 20.06.2017 року по дату винесення судового рішення з розрахунку 166,15 гривень за день, що складає за 81 робочий день - 13458 грн. 15 коп.

Зобов'язати ТОВ " УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (код ЄДРПОУ 38874796) видати ОСОБА_1 трудову книжку серії НОМЕР_1.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнених з ТОВ "УС- ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" на користь ОСОБА_1 стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ТОВ " УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ"(код ЄДРПОУ 38874796) на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий: А.Г.Потетій