Ухвала

від 05.10.2017 по справі 757/51819/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51819/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 1201304650001281,

В С Т А Н О В И В :

6 вересня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 1201304650001281, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/26430/17-к від 15.05.2017 р., а саме на земельну ділянку, на якій здійснюється самовільне будівництво площею 1088.8 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження, користування вказаною земельною ділянкою.

Вказує, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки клопотання про накладення арешту розглянуто у відсутність власника майна, він став власником земельної ділянки після внесення відомостей до ЄРДР, а тому не має ніякого відношення до вказаного кримінального провадження. Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно не врахував наслідки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, ухвала слідчого судді про накладення арешту не містить підстав та мети накладення арешту. ОСОБА_4 не є підозрюваним, обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні, а також особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того, вказує, що у клопотанні не доведено достатніх підстав вважати, що майно, яке належить арештувати, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення або має будь-яке значення для розслідування кримінального провадження, а також не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме ОСОБА_4 .

Також зазначає, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 197-1; ч. 1, 4 ст. 358; ст. 356; ч. 1, 3, 4 ст. 190; ч. 1 ст. 194; ч. ч. 1, 3 ст. 185; ч. 5 ст. 191 КК України не є тяжкими та їх санкція не передбачає конфіскації майна.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримала клопотання.

Слідчий до судового засідання не з`явився. Надав письмові заперечення, відповідно до котрих арешт накладено обґрунтовано, в органу досудового розслідування у вказаному заході забезпечення кримінального провадження потреба не відпала.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12013040650001281 від 06 березня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1, 4 ст. 358, ст. 356, ч. 1, 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 194, ч. 1, 3 ст. 185, ч. 5 ст. 191 КК України

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у справі № 757/26430/17-к від 15.05.2017 р. накладено арешт на земельну ділянку, на якій здійснюється самовільне будівництво площею 1088.8 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження, користування вказаною земельною ділянкою.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.

Проте вказаний арешт підлягає скасуванню з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону, а слідчий суддя їх зазначити в ухвалі про накладення арешту.

Разом з тим, в ухвалі слідчого судді вказано, що арешт на земельну ділянку накладено, оскільки земельна ділянка відповідає положенням ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Проте, у матеріалах справи № 757/26430/17-к відсутня постанова про визнання земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні, наявна лише постанова слідчого від 26 квітня 2017 року про визнання речовим доказом самовільно недобудованого багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ).

Оскільки в ухвалі слідчого судді про накладення арешту вказано про застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів, а відповідного процесуального рішення про визнання цієї земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не прийнято та не додано на час розгляду клопотання про скасування арешту, то тим самим нівелюється мета накладення арешту на дану земельну ділянку забезпечення збереження речового доказу і, як наслідок, правова підстава накладення на неї арешту, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України. Тому на даний час у кримінальному провадженні відсутні правові підстави для накладення арешту на земельну ділянку, на якій здійснюється самовільне будівництво площею 1088.8 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження, користування вказаною земельною ділянкою.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що земельна ділянка, на якій здійснюється самовільне будівництво площею 1088.8 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 на праві власності не належить, вона передана Дніпропетровською міською радою в оренду ОСОБА_6 , про що надано слідчому судді відповідні документи (договір оренди, акт прийому-передачі, рішення суду про продовження строку оренди земельної ділянки).

Таким чином накладений арешт не відповідає положенням співмірності обмеження такого права власності, користування земельною ділянкою завданням кримінального провадження.

Також на час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що 24 липня 2017 року у Державному земельному кадастрі зареєстровані дві нові земельні ділянки площею 0,0267 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0126 та площею 0,1402 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0127 шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, що стверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.08.2017 року.

Отже, земельна ділянка, на котру накладено арешт, на даний час не існує.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про скасування арешту на земельну ділянку, як необґрунтовано накладеного: земельна ділянка кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113 не визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, її на даний час за таким кадастровим номером не існує, ОСОБА_4 не є її власником.

Керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 1201304650001281 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у справі № 757/26430/17-к від 15.05.2017 р., якою був накладений арешт на земельну ділянку, на якій здійснюється самовільне будівництво площею 1088.8 га, кадастровий номер № 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження, користування вказаною земельною ділянкою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1