Постанова

від 29.05.2007 по справі 6/150-8/233

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

29 травня 2007 р.                                                                                  

№ 6/150-8/233 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Панової І.Ю.,

Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну  скаргу

 Відкритого акціонерного товариства

"Райффайзен Банк Аваль"

на постанову

Львівського апеляційного

господарського суду   від  05 березня 2007 року

у справі

№ 6/150-8/233  господарського суду Львівської області

за заявою

Товариства з обмеженою

відповідальністю "ТІК ЛТД"

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Карсан-Автотранс"

про

банкрутство,

за

участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          У серпні 2006 року кредитор -ТОВ

"ТІК ЛТД" звернувся до суду із заявою про порушення справи про

банкрутство ТОВ "Карсан-Автотранс" у порядку, встановленому ст. 11

Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом".

          Ухвалою господарського суду

Львівської області від 22.08.2006 р. заяву прийнято до розгляду і порушено

провадження в справі; уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Оголошення про порушення провадження у

справі про банкрутство ТОВ "Карсан-Автотранс" було опубліковано в

газеті "Голос України" № 185 від 05.10.2006 р.

          ВАТ "Райффайзен Банк

Аваль", в межах строку, встановленого ст. 14 Закону, звернулося до господарського

суду Львівської області із заявою про визнання кредитором боржника з майновими

вимогами на суму 71 893,79 грн.

          Ухвалою господарського суду

Львівської області від 21.12.2006 р. (суддя Довга О.І.) у визнання вимог ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль" відмовлено повністю

          Постановою Львівського апеляційного

господарського суду від 05.03.2007 р. (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л.

-головуючий, судді: Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвала господарського суду

Львівської області залишена без змін.

          Судові рішення мотивовані

необґрунтованістю кредиторських вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", не

доведеністю матеріалами справи та не віднесенням їх  до розряду безспірних вимог.

В касаційній скарзі ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на неправильне застосування норм

матеріального права, просить постанову суду апеляційної та ухвалу суду першої

інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Карсан-Автотранс"

Заслухавши суддю-доповідача,

обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,

проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню

частково виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство

в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку

виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до

боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.14

Закону  конкурсні кредитори за вимогами,

які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом

тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення

про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до

господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи,

що їх підтверджують.

ВАТ "Райффайзен Банк

Аваль", звернувшись до суду із заявою про визнання його кредиторських

вимог до боржника на суму 71893,79 грн., з яких 50 835,13 грн. -заборгованість

за кредитом, 4 792,23 грн. -заборгованість зі сплати відсотків, 15 826,45 грн.

-пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів, 439,98 грн. -пеня за несвоєчасну

сплату відсотків.

Як встановлено судами попередніх

інстанцій,07.09.2004 р. мід АППБ "Аваль", правонаступником якого є

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", та громадянином ОСОБА_1 укладено

кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до умов якогоОСОБА_1. було надано

кредит у розмірі 100 000,00 грн. строком на 12 місяців з відсоткою ставкою 21%.

Для забезпечення своєчасного

повернення отриманого кредиту 08.09.2004р. 

між сторонами укладено  договір

застави, згідно з умовами якого в заставу Банку ОСОБА_1 було передано майно

-транспортні засоби згідно переліку.

ВАТ "Райффайзен Банк

Аваль" умови кредитного договору виконано, в той час як ОСОБА_1  умови договору не виконав, заборгованість

перед банком станом на 27.10.2006 р. становить 71 893,79 грн.

Як вбачається з матеріалів справи,

07.09.2004 р. між АППБ "Аваль", правонаступником якого є ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор), та ТОВ "Карсан

Автотранс" (Поручитель) укладено договір поруки № НОМЕР_2.

Відповідно до п. 3.1 Договору у

випадку невиконання або неналежного виконання Позивальником (ОСОБА_1) взятих на

себе зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1 від 07.09.2004 р., Поручитель

і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у розмірі всіх

сум заборгованостей, витребуваних Кредитором.

Місцевий господарський суд

встановивши, що ОСОБА_1 не виконано зобов'язання по поверненню кредиту та

сплаті відсотків за користування кредитними коштами, дійшов висновку про

відсутність зобов'язань боржника по сплаті коштів на користь  заявника, а тому відмовив у визнанні вимог

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника -ТОВ

"Карсан-Автотранс".

При цьому суд виходив з того, що

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" вже реалізував своє право звернення до

ОСОБА_1 в Бориславському міському суді Львівської області та отримав судовий

наказ від 28.11.2005 р. № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 59480,76 грн. боргу

та судових витрат. За вказаним наказом ДВС у м. Бориславі постановою від

01.02.2006 р.  відкрито виконавче

провадження.

Апеляційний господарський суд

погодився з висновком господарського суду першої інстанції, залишивши ухвалу без

змін.

Однак постанова апеляційного

господарського суту та ухвала місцевого суду не в повній мірі відповідають

зазначеним вимогам, оскільки не 

ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому

процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 554  ЦК України , у разі порушення боржником

зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед

кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено

додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Господарські суди, пославшись на

наказ Бориславського міського суду Львівської області про стягнення боргу із

позичальника ОСОБА_1, не з'ясували, чи було виконано вищевказаний наказ, а саме

чи  стягнуто з позичальника суму

заборгованості за кредитним договором та відсотки за користування кредитними

коштами.

 Таким чином, не дослідивши в повній мірі

фактичні обставини справи,  судами першої

та апеляційної інстанції не було застосовано норми законодавства про поруку, як

один із способів забезпечення цивільних зобов'язань за яким поручитель є

солідарним відповідачем перед кредитором (ст.ст.553, 554, 559 ЦК України), а

тому дійшли передчасного висновку, що кредитор не вправі заявити вимоги до

поручителя.

Відповідно до ст. 543 ГПК України у

разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право

вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх

боржників разом, так і від будь-кого окремо. Кредитор, який одержав виконання

обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право

вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники

залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у

повному обсязі.

Враховуючи, що встановлення

вищенаведених обставин входить до предмету доказування в даному спорі, а у

судових рішеннях відсутні будь які висновки, що свідчать про те, що вищезгадані

обставини були предметом дослідження, що виключає правильне застосування при

розгляді справи норм матеріального права, а тому колегія суддів дійшла висновку

про невиконання судами вимог закону щодо повного і об'єктивного розгляду всіх

обставин справи  та порушення приписи ст.

43 ГПК України.

Враховуючи повноваження касаційної

інстанції, яка не наділена компетенцією дослідження доказів та їх оцінки,

справу слід направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції,

скасувавши ухвалу господарського суду від 21.12.2006 та постанову від

05.03.2007.

При новому розгляді справи суду

слід врахувати вищевикладене, повно та  всебічно

перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі

доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та

вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

Зважаючи на вищенаведене та

керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                      ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Ухвали господарського суду  Львівської області від 21.12.2006 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 у справі

№ 6/150-8/233 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського

суду Львівської області.

Головуючий:                                                                     

М.І. Хандурін

Судді:                                                                                     

І.Ю. Панова

Н.Г. Ткаченко