Постанова

від 17.10.2017 по справі 812/1314/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1314/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міловського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 05.08.2007 по 06.11.2015 позивач проходив службу в ОВС України. Згідно з довідкою від 18.06.2015 № ВДЗ/5736/А у період з 19.07.2014 до 31.12.2015 дійсно фактично безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Згідно з довідкою відповідача від 04.09.2017 № 106 встановив, що за період з липня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась винагорода за участь в АТО, що є порушенням пункту 2 постанови КМУ від 04.06.2014 № 158. Виходячи з розміру грошового забезпечення у зазначеному періоді, розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції складає: липень - 1048,58 грн, серпень - 3000,42 грн, вересень - 5100,79 грн, жовтень - 2032,17 грн, листопад - 9100,13 грн; грудень - 6300,97 грн, а всього - 26583,06 грн.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 15, 38).

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 08.11.2014 по 07.11.2015. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, з 07.11.2015. З посиланням на вимоги Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Постанови КМУ від 04.06.2014 № 158, Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та Наказу МВС від 31.12.2007 № 499, навів розрахунок відповідно до якого, на його думку, позивачу винагорода повинна розраховуватись виходячи з розміру 100 відсоткового місячного грошового забезпечення, але не менше 3000,00 грн, без врахування індексації, матеріальної допомоги, пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, без врахування діб перебування на лікарняному або у відпустці. Відповідно до розрахунку відповідача винагорода позивача за участь в АТО повинна складати: за липень - 1258,60 грн, за серпень - 3000,00 грн, за вересень - 4935,23 грн, жовтень - 2032,25 грн, листопад - 9086,43 грн, грудень - 6285,22 грн. Також зазначив, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВС України було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з липня по грудень 2014 року (арк. спр. 27-32).

У судове засідання представник відповідача не прибув, у запереченнях проти позову заявив клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 32).

Враховуючи положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 05.08.2007 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС України, що підтверджено сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до довідки ГУМВС України у Луганській області від 18.06.2015 № ВДЗ/5736/А про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України позивач дійсно з 19.07.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 5).

За даними довідки ГУМВС України у Луганській області від 04.10.2017 № 6/4-444ЛК позивач наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 з 07.11.2015 виключений зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення (арк. спр. 35).

Згідно з довідкою від 04.09.2017 № 106 про нараховане грошове забезпечення загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня по 31 грудня 2014 року складав 33105,01 грн, а саме: за липень - 4000,46 грн, у тому числі: 131,54 грн - індексація, 1500,00 грн - матеріальна допомога; за серпень - 3000,42 грн, у тому числі: 131,54 - індексація; за вересень - 5100,79 грн, у тому числі: 149,81 - індексація; за жовтень - 2000,61 грн; за листопад - 9100,13 грн; за грудень - 9902,60 грн, у тому числі: 3601,63 грн - матеріальна допомога (арк. спр. 6).

Довідками відповідача від 04.09.2017 № 107 та від 29.09.2017 № 113 підтверджено, що у спірному періоді позивач перебував у відпустці протягом 10 календарних днів у жовтні 2014 року, на лікарняному не перебував (арк. спр. 7, 34).

З наявних у матеріалах справи документів та заперечень відповідача судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період з 19.07.2014 по 31.12.2014. Спірним питанням є можливість виплати відповідачем такої винагороди по за межами відповідного бюджетного періоду - 2014 року.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 22 до Наказу № 499 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до якого включено, зокрема, доплату за службу в нічний час та святкові дні.

Разом з тим, судом встановлено, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація не входять до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанова № 158 та Наказ № 719), можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Тобто, виплата такої винагороди за час перебування особи у відпустці не передбачена. Зазначеним Наказом № 719 передбачена виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.

Що стосується посилань на відсутність у кошторисі відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України , заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки інформацією, зазначеною у довідці від 18.06.2015 № ВДЗ/5736/А, підтверджується безпосередня участь позивача в антитерористичній операції у періоді з 19.07.2014 по 31.12.2014, тобто право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої пунктом 2 Постанови № 158, відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014.

З огляду на розмір грошового забезпечення позивача у липні - грудні 2014 року, підтверджений довідкою про доходи позивача, який у липні, серпні, жовтні 2014 року був меншим ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць (2368,92 грн, 2868,88 грн, 2000,61 грн відповідно (грошове забезпечення без індексації та матеріальної допомоги), суд вважає, що розрахунок винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за липень, серпень та листопад 2014 року слід здійснити із розміру грошового забезпечення у сумі 3000,00 грн у розрахунку на місяць.

Отже, судом встановлено, що розмір винагороди позивача за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014 складає 26642,40 грн, у тому числі: за липень 2014 року - 1258,06 грн (за 13 календарних днів з 19.07.2014, 3000,00 грн : 31 календарний день х 13 = 1258,06 грн); за серпень 2014 року - 3000,00 грн; за вересень 2014 року - 4950,98 грн (грошове забезпечення без індексації); за жовтень 2014 року - 2032,26 грн (3000,00 грн : 31 х 21 добу (перебував у відпустці з 13.10.2014 по 22.10.2014), за листопад 2014 року - 9100,13 грн; за грудень 2014 року - 6300,97 грн (грошове забезпечення без матеріальної допомоги), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Розрахунок, наведений позивачем у позовній заяві, відмінний від розрахунку, здійсненого судом з підстав того, що позивач, обраховуючи розмір винагороди за безпосередню участь антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014, безпідставно включив суму індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО, а також не враховано вимоги пункту 2 Постанови № 158 щодо розміру цієї винагороди, який має становити не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Такі помилки призвели до обчислення позивачем винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі меншому, ніж розмір винагороди, обчислений судом з дотриманням положень Наказу № 719 та Постанови № 158.

Разом з тим, помилкове обчислення позивачем винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, не змінює суті його позовних вимог, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою повного захисту права позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, про захист якого він просить, керуючись частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі більшому ніж, визначений у позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії задовольнити повністю.

Стягнути з Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670846, місцезнаходження: 92500, Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров Партизанський, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.07.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 26642,40 грн (двадцять шість тисяч шістсот сорок дві гривні 40 коп.), у тому числі: за липень 2014 року - 1258,06 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім гривень 06 коп.), за серпень 2014 року - 3000 грн (три тисячі гривень), за вересень 2014 року - 4950,98 грн (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 98 коп.), за жовтень 2014 року - 2032,26 грн (дві тисячі тридцять дві гривні 26 коп.), за листопад 2014 року - 9100,13 грн (дев'ять тисяч сто гривень 13 коп.), за грудень 2014 року - 6300,97 грн (шість тисяч триста гривень 97 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя К.О. Пляшкова