Постанова

від 12.10.2017 по справі 815/3816/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3816/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ТОВ Миколаївська друкарня про стягнення 5654,34 грн, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ТОВ Миколаївська друкарня про стягнення з ТОВ Миколаївська друкарня на користь Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованості 5654,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , в результаті чого Відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах в розмірі 5654 гривень 34 копійок. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду.

У судове засідання 26.09.2017 року представник позивача не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, в тому числі посилаючись на письмові заперечення надані до суду раніше (Вхід. № 22089 від 08.08.2017 року), згідно яких, відповідач вказує на те, що на території Миколаївського району Одеської області в різні часи працювало три різних друкарських підприємства: Миколаївська друкарня, Комунальне підприємство "Миколаївіська районна друкарня" та ТОВ "Миколаївська друкарня". Представник відповідача вказує на те, що ТОВ Миколаївська друкарня не є належним правонаступником КП Миколаївська районна друкарня . Відтак, представник відповідача вважає, що підстав для покладення на ТОВ "Миколаївська друкарня" обов'язку по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пільгової пенсії колишньому працівнику - ОСОБА_1 немає та просив у позові відмовити повністю

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

ТОВ "Миколаївська друкарня" перебуває на обліку в Березівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,.

Відповідно до п.п.1,7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011року №384/2011 (зі змінами та доповненнями), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2 (зі змінами та доповненнями) головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Підпунктом 2.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначено основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких належать 1) забезпечення у відповідному регіоні надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства; 2) забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 3) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 4) ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 5) забезпечення функціонування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформаційних систем та телекомунікаційних мереж Фонду.

Відповідно до п.п.9 п.2.4. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, Управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що у спірних правовідносинах Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області є суб'єктом владних повноважень, котрий звернувся до адміністративного суду з метою реалізації своїх повноважень у публічно-правових відносинах.

Судом з'ясовано, що з урахуванням положень п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", УПФУ в Березівському районі Одеської області, на підставі постанови Миколаївського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року справа № 2-а-31/2012 року та виконавчого листа виданого на виконання зазначеної постанови від 12 червня 2013 року, було призначено пенсію за віком на пільгових умовах працівниці ТОВ Миколаївська друкарня за списком № 2.

Як з'ясовано судом, та вбачається з наданих у матеріалах справи документів, за ТОВ "Миколаївська друкарня" рахується заборгованість перед Березівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 5654 гривень 34 копійок, яка виникла відповідно до направленого Управлінням Пенсійного Фонду на адресу ТОВ "Миколаївська друкарня" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що з урахуванням означеного розрахунку, заборгованість ТОВ "Миколаївська друкарня" по відшкодуванню витрат на виплату, та доставку пільгових пенсій щодо пенсіонера ОСОБА_1, загалом складає 5654 гривень 34 копійок.

Згідно з приписами п.п.1,2 ст.1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства, установи, організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених вище роботах. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України" розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.7 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України" встановлено, що Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного Фонду України.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, судом встановлено, що ТОВ "Миколаївська друкарня" повинно відшкодовувати Пенсійному фонду суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, котрі були виплачені колишньому працівнику Підприємства на підставі розрахунку, надісланого на його адресу.

Відтак, з урахуванням наведеного, судом з'ясовано, що за ТОВ "Миколаївська друкарня" рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 5654 гривень 34 копійок.

Стосовно ж питання законності нарахування Управлінням ПФУ підприємству відповідача сум, пов'язаних з відшкодуванням витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , то суд зазначає, що обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до якого, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. а , б - з ч.1 ст.13 Закону України Про Пенсійне забезпечення за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями, де працювали ці особи.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених УПФУ після 01 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).

Одночасно, слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цього питання була висловлена і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року (у справах №21-251а12 і №21-293а12) та від 17.12.2013 року (у справі №21-453а13).

Що ж стосується посилань відповідача відносно того, що ТОВ Миколаївська друкарня не є належним правонаступником КП Миколаївська районна друкарня , то суд з цього приводу зазначає наступне.

Так, як встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р., залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 815/3798/14, що 17.06.1997 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - КП Миколаївська районна друкарня (код ЄДРПОУ 02468090) (а.с. 25-28).

Відповідно п.п.7.1 п.7 Статуту - КП Миколаївська районна друкарня у випадку реорганізації підприємства всі його права та зобов'язання переходять правонаступникам.

Окрім того, Одеським апеляційним адміністративним судом по справі № № 815/1179/17 (рішення набрало законної сили) за результатами розгляду апеляційної скарги Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська друкарня про стягнення заборгованості, встановлено, що Наказом Управління обласної ради з майнових відносин від 31.07.2008р., на виконання рішення обласної ради №558-У від 06.06.2008р. Про припинення діяльності комунальних підприємств спільної власності… створено комісію щодо припинення діяльності юридичної особи - Миколаївська районна друкарня шляхом її реорганізації через приєднання до орендаря цілісного майнового комплексу - ТОВ Миколаївська друкарня , з переходом до останнього усіх прав і обов'язків приєднаного підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд також зазначає, що згідно вимог ст.33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Отже, з вказаного вбачається, що посилання відповідача щодо того, що ТОВ Миколаївська друкарня не є правонаступником КП Миколаївська районна друкарня є необґрунтованими.

До того ж, слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, беручи до уваги наведене, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ТОВ "Миколаївська друкарня" суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій у загальному розмірі 5654 гривень 34 копійок.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ТОВ Миколаївська друкарня про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2- задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Миколаївська друкарня" (67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул.Леніна,71а, код ЄДРПОУ 31640568) до Державного бюджету України на користь Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (67300, Одеська область, м.Березівка, вул.Грушевського М., 1, код ЄДРПОУ 40375386) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 5654 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 34 копійок.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой