Постанова

від 09.10.2017 по справі 826/3451/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2017 року № 826/3451/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Габіони Будпроект до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Габіони Будпроект (далі - позивач, ТОВ Габіони Будпроект ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дій відповідача щодо витребування у ТОВ Габіони Будпроект інформації та її документального підтвердження на підставі листа (запиту) Про надання інформації та її документального підтвердження №17255/10/26-55-22-08 від 31.08.2015 без наявності фактичних підстав, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та без зазначення в листі (запиті) Про надання інформації та її документального підтвердження №17255/10/26-55-22-08 від 31.08.2015 інформації, яка підтверджує наявність підстав для надіслання запиту.

Позивачем також подана заява про зміну підстави позову, яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні правові підстави для витребування у позивача інформації та її документального підтвердження на підставі листа (запиту) Про надання інформації та її документального підтвердження №17255/10/26-55-22-08 від 31.08.2015, оскільки у вказаному запиті не зазначено інформації, яка підтверджує підстави для його надіслання, факти, які вказували б на порушення позивачем податкового та іншого законодавства, не містить відомостей які саме дані є недостовірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З урахуванням положень частини 6 статті 128 КАС України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Габіони Будпроект (ідентифікаційний код 37882984) зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 26.09.2011, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лихачова, буд.1/27, кім.205.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу позивача надіслано запит, в якому зазначено, що оскільки за результатами аналізу податкової звітності ТОВ Габіони Будпроект , отриманої в установленому законом порядку, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження (первинні, бухгалтерські та інші документи, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 4, к.303, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податкового обліку (податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах за травень 2015 року з наступними контрагентами: ТОВ Укр Сервіс Груп , ТОВ Дніпрометиз .

Відповідачем в запиті вказано, що підставою для направлення запиту є пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20, абзацу 3 п.1 п.73.3 ст. 73, пп.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням за результатами аналізу податкової звітності ТОВ Габіони Будпроект , отриманої в установленому законом порядку, недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Позивач, вважаючи протиправними дії податкового органу щодо витребування у нього інформації та її документального підтвердження на підставі листа (запиту) від 31.08.2015 №17255/10/26-55-22-08, звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Пунктом 73.1 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, відповідний обов'язок у платника податків не виникає. Тобто, закон прямо визначає спосіб захисту платника податків від можливих порушень його прав або інтересів, шляхом надання йому права не виконувати вимоги запиту.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, у відповідності до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245), який визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.

Згідно з п.п. 9, 12, 14 та 16 Порядку №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

У разі, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Також, згідно з п. 10 Порядку № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав податковий орган має право направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, у якому повинно бути зазначено посилання на норми закону, згідно з якими податковий орган має право на отримання такої інформації, підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши зміст оскаржуваного запиту, судом з'ясовано, що у ньому міститься посилання на норми закону, зокрема пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20 п.73.3 ст. 73, пп.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, перелік первинних документів, які необхідно надати на підтвердження даних, що містяться у звітності та по взаємовідносинах з якими контрагентами, період, за який необхідно подати первинні та інші документи та по якому податку, тобто у запиті конкретно зазначено яку саме інформацію просить надати відповідач.

Відповідно до викладених норм чинного законодавства, право податкового органу на отримання інформації шляхом направлення письмового запиту виникає у випадках визначених загальним та спеціальним законами, зокрема, в разі отримання від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

В судовому засіданні судом з'ясовано, що відповідачем отримано податкову інформацію щодо контрагентів позивача, копії яких наявні в матеріалах справи, а також підставою для направлення спірного запиту став прийнятий Державною фіскальною службою України наказ від 28.07.2015 №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ .

Враховуючи встановлені обставини справи, отримавши податкову інформацію, у податкового органу виникли сумніви стосовно достовірності даних, задекларованих позивачем у своїй податковій звітності за період, в якому здійснював господарські операції із зазначеними контрагентами, що стало підставою для направлення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві позивачу запиту про надання інформації та її документального підтвердження.

При цьому, той факт, що у запиті контролюючий орган не зазначав, в чому конкретно полягає сумнівність здійснених позивачем операцій не може свідчити про відсутність підстав для надіслання запиту.

Водночас, слід зазначити, частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, наявні у справі, враховуючи те, що діяльність податкового органу та його посадових осіб щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю посадових осіб податкового органу спрямованою на отримання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з огляду на що, на думку суду, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки направлення запиту саме по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 12 липня 2016 року К/800/50708/15, від 26 жовтня 2016 року К/800/14574/16, від 05 квітня 2017 року К/800/30408/16.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач наділений правом на звернення до платника податків з запитом щодо надання інформації, а також те, що звернення податкового органу із запитом є правом контролюючого органу і це не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо витребування у ТОВ Габіони Будпроект інформації та її документального підтвердження на підставі листа (запиту) Про надання інформації та її документального підтвердження №17255/10/26-55-22-08 від 31.08.2015 без наявності фактичних підстав, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та без зазначення в листі (запиті) Про надання інформації та її документального підтвердження №17255/10/26-55-22-08 від 31.08.2015 інформації, яка підтверджує наявність підстав для надіслання запиту не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Крім того, доказів того, що на підставі запиту від 31.08.2015 №17255/10/26-55-22-08 вживались податковим органом будь-які заходи щодо проведення перевірки, прийняття за її результатами відповідного рішення позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень у повному обсязі довів правомірність вчинення ним спірних дій.

В той же час, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов та не доведено факт порушення відповідачем його прав та інтересів.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур